29-та конференція ООН зі зміни клімату (COP29) стартувала в столиці Азербайджану Баку 11 листопада з наміром досягти прогресу в глобальній боротьбі зі зміною клімату.

За даними кількох ЗМІ, переговори натрапили на перешкоду, коли деякі країни хотіли більше зосередитися на просуванні вперед у переході від викопного палива, тоді як інші, в основному країни-виробники нафти й газу, хотіли обмежити обговорення угоди COP28, досягнутої минулого року, в основному фінансами.

«Давайте відмовимося від ідеї, що кліматичне фінансування – це благодійність, – сказав у своїй промові виконавчий секретар ООН із питань зміни клімату Саймон Стілл. – Нова амбітна ціль кліматичного фінансування відповідає інтересам кожної країни, включаючи найбільшу й найбагатшу».

У той час, як Всесвітня метеорологічна організація ООН прогнозує, що 2015-2024 роки стануть найспекотнішим десятиліттям за всю історію спостережень, а екстремальні кліматичні явища виникають по всьому світу, переговори в Баку, які триватимуть до 22 листопада, вважаються вирішальними для досягнення прогресу, поки не занадто пізно.

Затьмарює зустріч обрання минулого тижня Дональда Трампа президентом США, який виступав за підвищення видобутку викопного палива в Сполучених Штатах, що вже є рекордним.

Посланник США з клімату Джон Подеста не приховував свого занепокоєння щодо того, як нова адміністрація вирішить проблему зміни клімату, враховуючи часті заяви Трампа про намір вивести країну з міжнародних угод про кліматичну співпрацю.

«У тих із нас, хто відданий боротьбі з кліматом, результати минулого тижня в Сполучених Штатах, очевидно, викликають гірке розчарування», – сказав Подеста на саміті.

«Але сьогодні я хочу сказати вам, що хоча федеральний уряд Сполучених Штатів під керівництвом Дональда Трампа може відкласти кліматичні заходи на другий план, робота зі стримування кліматичних змін у Сполучених Штатах продовжиться», – додав він.

Ще до початку COP29 поставало питання щодо прагнення до реального прогресу, враховуючи вибір господарем заходу багатого на нафту Азербайджану.

Авторитарному президенту Ільгаму Алієву дорікали за неспроможність розробити і реалізувати достатні плани щодо зміни клімату в своїй країні, де його також звинувачують у порушеннях прав людини, зокрема затриманні незалежних медіа-персон. Серед таких осіб – журналіст і економіст Фарід Мехралізада, пов’язаний з Радіо Свобода, який п’ять місяців перебуває в ув’язненні за звинуваченнями, які він і його прихильники вважають сфабрикованими.

«Азербайджан, використовуючи COP29 як фасад, нарощує контроль під фальшивою «зеленою» програмою, зміцнює контроль над владою і посилює регіональну напруженість», – заявила шведська екологічна активістка Ґрета ТунберҐ у дописі на X.

Тунберґ очолила акцію протесту в сусідній Грузії 11 листопада після того, як заявила, що не буде відвідувати COP29 через ставлення Азербайджану до клімату і дотримання прав людини.

Азербайджан давно розглядає проведення масштабних заходів як шлях до здобуття міжнародного авторитету. Він прийняв пісенний конкурс Євробачення в 2012 році, неодноразово, хоча й безуспішно, подавав заявку на проведення Літніх Олімпійських ігор і прийняв дві схожі події: Європейські ігри в 2015 році та Ігри ісламської солідарності в 2017 році.

Джошуа Кучера

Азербайджан у минулому отримував негативні відгуки через проведення великих подій. Але проблема може загостритися цього місяця під час проведення в Баку Конференції ООН зі змін клімату, враховуючи його планетарну важливість та ймовірне приховування інформації, що відзначалося під час попередніх конференцій у Єгипті та Об’єднаних Арабських Еміратах.

Азербайджан готується до проведення глобального кліматичного саміту, який відбудеться цього місяця, і привертає до себе багато уваги. Однак, як це часто буває, коли багата на нафту авторитарна країна стає домівкою для міжнародної події високого рівня, значна частина публічної уваги є не зовсім приємною для її влади.

Азербайджан, безумовно, очікував критики з боку таких організацій, як Amnesty International та Human Rights Watch (HRW), коли минулого року виграв тендер на проведення 29-ї Конференції ООН з питань зміни клімату (КС-29). Однак країна також зазнала критики з боку ділових та фінансових кіл.

Негативні статті у Financial Times та The Economist звинувачували Азербайджан у використанні кредиту, пов’язаного із кліматичним самітом, щоб відволіктися від власних «критично недостатніх» кліматичних планів, «відмити» репутацію авторитарного президента Ільхама Алієва та загалом «відмити» режим, відвернувши увагу від поганого стану справ із правами людини та інших проблем в країні.

«Не можу не торкнутися наклепницької кампанії деяких ЗМІ, спрямованої на те, щоб під фальшивим приводом заплямувати імідж Азербайджану, – публічно заявив Алієв на зустрічі, що передувала Конференції ООН з навколишнього середовища, 10 жовтня. – Такі марні спроби не можуть відвернути нас від виконання нашої благородної місії боротьби з негативними наслідками зміни клімату».

Це практика, яку Азербайджан вже проходив раніше. Він давно розглядає проведення масштабних заходів як шлях до міжнародного престижу.

У 2012 році країна приймала пісенний конкурс «Євробачення». Азербайджан неодноразово, хоча й безуспішно, подавав заявку на проведення літніх Олімпійських ігор і провів два подібних до Олімпіади заходи – Європейські ігри у 2015 році та Ігри ісламської солідарності у 2017 році.

Із 2017 року він приймає Гран-прі Азербайджану з автоперегонів «Формули-1», що проходить через центр Баку.

За словами Наджміна Камільсоя, аналітика і докторанта з публічної політики Карлового університету в Празі, азербайджанський уряд приваблюють такі можливості з метою «створення бренду».

Разом з тим «уряд дуже чутливий до негативної уваги міжнародних ЗМІ напередодні заходу, – сказав він в інтерв'ю Радіо Свобода. – Вони хочуть, щоб якомога більше західних зацікавлених сторін відвідали кліматичний саміт, і вони хочуть, щоб їхня організація заходу вважалася успішною».

У минулому Азербайджан отримував погані відгуки за проведення великих заходів. Однак проблема може посилитися у випадку з КС-29, враховуючи її планетарні ставки і ймовірну плутанину навколо її попередників в Єгипті та Об'єднаних Арабських Еміратах.

«Я не думаю, що уряд повністю усвідомлював, що КС – це не «Формула-1» чи «Євробачення», що вона має глобальні наслідки», – сказала Арзу Гейбулла, азербайджанська журналістка і співавторка нового звіту британського аналітичного центру Chatham House.

Азербайджанські організатори КС-29 заплатили PR-фірмі Teneo 4,7 мільйона доларів за організацію публічного висвітлення заходу. У поданій Teneo декларації, відповідно до закону США про реєстрацію іноземних агентів, йдеться про сотні спроб налагодити зв'язок із пресою, з чітким акцентом на провідні англомовні ЗМІ.

Одним із ключових наративів організаторів конференції є те, що вона буде присвячена «миру». Вони просувають ідею «перемир’я КС-29», закликаючи воюючі сторони по всьому світу призупинити бойові дії на час проведення заходу.

Chatham House назвав цю ідею «непослідовною» і «неправдоподібною» у світлі нещодавнього військового наступу Азербайджану з метою повернення Нагірного Карабаху і його постійного тиску на сусідню Вірменію.

Там також стверджується, що проголошений «мирний підхід» ризикує відволікти увагу від ключових кліматичних викликів КС-29, таким чином призвести до її провалу.

«Поганий результат КС-29 може призвести до звинувачень, у найкращому випадку, у «відмиванні грошей». У найгіршому випадку, це може призвести до звинувачень у невиконанні обов’язків, – пишуть автори Chatham House. – Звинувачення на адресу Азербайджану, швидше за все, зашкодять його міжнародній репутації і підірвуть доброзичливе ставлення до його уряду, а не зміцнять або перезавантажать міжнародні відносини країни, на що могло б сподіватися керівництво у випадку, якщо КС29 буде сприйнята як успішна».

У своїй боротьбі з негативною пресою азербайджанські чиновники і проурядові ЗМІ покладаються на добре відпрацьовану схему, в тому числі звинувачуючи в усьому світове «вірменське лобі».

Автори Chatham House також стверджують, що нелогічним є те, що Азербайджан намагається «відмитися», привертаючи до себе увагу. «Це абсолютно нелогічно, тому що те, що відбувається зараз, – це набагато більша увага до Азербайджану, – сказав Елін Сулейманов, посол Азербайджану у Великій Британії, в інтерв’ю радіо «Таймс». – Хто б міг це зробити? Хто б намагався уникнути пильної уваги, привертаючи до себе увагу?»

Міністр екології та природних ресурсів Азербайджану Мухтар Бабаєв, багаторічний державний нафтовий чиновник, який також є президентом COP29, звинуватив неназваних недоброзичливців. «Азербайджан досяг значних успіхів: відновлення територіальної цілісності, економічні досягнення, сильні позиції на міжнародній арені. Деякі країни цього не сприймають, їм важко це справедливо оцінити. Однак ми на це очікували», – сказав він. Але він похвалив піарників країни за те, що вони дали відсіч.

Зрештою, за словами Камільсоя, аудиторією таких мега-подій є не стільки міжнародні неурядові організації та преса, скільки міжнародні політики. «Для азербайджанської еліти КС – це міжурядова платформа, а вимір громадянського суспільства в ній незначний», – сказав він.

Як наслідок – уряд Азербайджану може дедалі більше не звертати уваги на критику.

«Він почувається самовпевненим і абсолютно байдужим на фронті підзвітності, як всередині країни, так і за її межами», – сказав Гейбулла.

«Кожна ракета несе забруднення повітря токсичними речовинами. Кожна балістична ракета – це крім ракетного палива, також ртуть».

«Не все те, що вирощується у Запорізькій області, наразі є безпечним».

«На всіх тих територіях, які мають водозабір нижче Дніпра, ситуація просто катастрофічна»

У Запорізькій області через війну сума збитків за забруднення повітря сягнула понад 208 млн грн, повідомила у жовтні пресслужба Державної екологічної інспекції Південного округу. У відомстві зазначили, що збитки пораховані з 24 лютого 2022 року і включають майже 200 фактів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря внаслідок обстрілів та пожеж, які пов'язані з війною.

Докладніше про те, як війна впливає на екосистему Запорізької області, як у регіоні обраховують збитки, завдані довкіллю та скільки часу потрібно буде для подолання наслідків війни – читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

• У Запорізькому обласному Центрі контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я на початку жовтня повідомляли, що з атаками окупантів кількість шкідливих речовин у повітря міста зростає в десятки разів. Тож його стан атмосферного переважно незадовільний. Лабораторні дослідження показують перевищення забруднюючих речовин, таких як пил, сірководень, формальдегід, фенол та багато інших. Перевищення фіксують майже в кожному п’ятому дослідженні, зазначили в Центрі контролю та профілактики хвороб.
• Там також повідомили, що більшої шкоди завдають пожежі, які часто виникають після вибухів. Досить суттєво додає також відключення електроенергії, особливо в центрі міста, де через кожні декілька метрів працюють генератори. Один генератор викидає шкідливих речовин у 100 разів більше, ніж звичайний автомобіль.

Начальник управління державного екологічного нагляду природних ресурсів та промислового забруднення Запорізької області Держекоінспекції Південного округу Павло Касілов розповів «Новинам Приазов’я» про збитки, завдані регіону внаслідок російської агресії. Вони стосуються атмосферного повітря, земельних, водних ресурсів та природно-заповідного фонду.

«У нас вже розраховано 457 збитків на загальну суму 18 мільярдів 218 мільйонів 533 тисячі 949 гривень. Всі ці матеріали збитків ми скеровуємо до Запорізької обласної прокуратури й відповідними листами для долучення до кримінальної справи. Це тільки ті збитки, які розраховані на підконтрольній владі України території. Ті збитки, які завдані на іншій території області, будуть розраховуватися вже після деокупації та проведення всіх безпекових заходів. Тобто, сума буде значно більшою», – сказав він.

Як шкода завдається атмосфері та землі

Як обрахувати шкоду, яку військова агресія Росії завдає атмосферному повітрю?

Є три складові для обчислення збитків, пояснює посадовець Держінспекції:

• від горіння нафтопродуктів;
• від горіння будівель, матеріалів та інших речовин;
• від пожеж в екосистемах – горіння трави, лісової підстилки і дерев .

«У нас вже опрацьовано 199 розрахунків збитків, які виникають унаслідок пожеж за результатами ворожих обстрілів. Це по різних промислових, сільськогосподарських, енергетичних об'єктах, також господарські споруди, житлові будинки і пожежі в екосистемах. У нас на даний час розрахована загальна сума за забруднення атмосферного повітря на суму 208 мільйонів 220 тисяч гривень. Це та сума, яка спричинена неорганізованими викидами в атмосферного повітря внаслідок пожеж», – повідомив експерт.

Збитки, завдані земельним ресурсам у Запорізькій області, перевищують 16 з половиною мільярдів гривень, зазначив начальник управління Держеконагляду.

За забруднення земельних ресурсів вже розраховано збитків на суму 1 мільярд 541 мільйон 8 тис. 856 гривень. Загальна площа забруднених земельних ділянок становить 132 390 квадратних метрів.

«Це та площа забруднення, яка спричинена внаслідок збройної агресії, влучання цих боєприпасів, ракет, бомб та інших озброєнь. Засмічення земельних ресурсів складає 307 525 квадратних метрів. Загальна сума розрахованих збитків становить 14 мільярдів 956 мільйонів 199 тис. 227 гривень. Взагалі, по земельних ресурсах у нас здійснені розрахунки по 254 об'єктам, загальна сума розрахованих збитків за засмічення та забруднення земельних ресурсів внаслідок агресії становить 16 мільярдів 500 мільйонів 208 тисяч гривень», – розповів Касілов.

«Нафтопродукти у Дніпрі»

Через війну збитків зазнають і водні об'єкти, каже Павло Касілов. Загальна сума становить 1 мільйон 636 тисяч гривень. В області зафіксовано три такі випадки.

«Найбільші збитки завдаються річці Дніпро, внаслідок потрапляння туди нафтопродуктів, коли були обстріли Дніпрогесу. По природнозаповідному фонду збитки були унаслідок обстрілу заповідника «Хортиця» на острові Хортиця. Це територія геологічного заказника загальнодержавного значення. Там відбулися пошкодження та знищення донної рослинності внаслідок втрати води. Також є пошкодження і дерев, і водних живих ресурсів. Загальна сума розрахованої шкоди становить 1 мільярд 508 мільйонів 468 тисяч гривень», – повідомив посадовець.

«Страждає екосистема острова»

Острів Хортицю російські військові обстрілюють ракетами, безпілотниками і навіть керованими авіабомбами. Всього він зазнав понад 40 влучань, розповів «Новинам Приазовʼя» виконувач обов'язків завідувача відділу охорони пам'яток історії, археології та природи Національного заповідника «Хортиця» Михайло Муленко.

«Страждає в першу чергу природа, бо відбуваються масштабне забруднення ґрунтів. Ми знаємо, що, по-перше, це забруднення цими вибуховими речовинами, залишками горіння, ракетного палива, будь-що, що прилітає, воно залишає сліди. І ще це механічне забруднення ґрунту уламками цих засобів ураження. Тому що, на жаль, в українському законодавстві не передбачене прибирання оцих маленьких сковочок, які розлітаються на дуже значені території. Наприклад, якщо ми візьмемо от останнє влучання КАБів по території острова, то розліт уламків відбувається на територію радіусом близько 150-200 метрів. Це, насправді, величезна територія. Крім того, страждають, звісно, екосистеми острова. Не всі влучання відбулися у природні комплекси. Були влучання і у забудову, коли відбувалося руйнування саме будівель», – розповів він.

«Під загрозою рідкісні птахи»

Геологічний заказник загальнодержавного значення «Дніпровські пороги», розташований на острові Хортиця, зазнав різноманітної шкоди через російські обстріли, каже Муленко. Збитки, завдані заказнику, також обраховуються.

За його словами, через авіаудари відбулося руйнування природних комплексів, а уламками зносяться цілі дерева, часто після влучань виникають пожежі природних комплексів, через це вигоряють території трав'янистої рослинності.

«Там, звісно, що живуть якісь тварини. Руйнуються дерева, на яких особливо часто в заказнику є гнізда тварин або птахів. У нас на території заказника є три гнізда Орлана-білохвоста, які охороняються на міжнародному рівні. І от одне влучання було недалеко від цього гнізда. Зараз ми ще цього птаха фіксуємо, але чи повернеться він на гніздо навесні, коли вони будуть саме гніздуватися, ми не знаємо. Саме через влучання різноманітних боєприпасів нараховано шкоди близько 2 мільйонів гривень. Внаслідок підриву Каховської ГЕС завдано шкоди заказнику «Дніпровські пороги» через засушення заплавин, бо знаємо, що південна частина острова Хортиця це була мережа озер і проток, які зараз висохли. На сьогодні шкода, яка обрахована за цим фактом складає 1,5 мільярда гривень», – поділився він.

Водночас на Хортицю прилітають птахи з більш небезпечних територій, зокрема з архіпелагу «Великі і Малі Кучугури» та з «Асканії Нова», додав Муленко.

«Ми фіксуємо приліт, в тому числі раритетної компоненти фауни, птахів, які занесені до міжнародних охоронних документів і до Червоної книги України. Якщо раніше ми їх фіксували лише на прольоті, одиничні випадки, одну особину на два роки, то зараз ми їх фіксуємо постійно, тому що в їхньому середовищі, де вони зустрічалися зазвичай, зараз ведуться активні бойові дії. Там шумове навантаження, пожежі, для них це несприятливі умови. Тобто вони перекочували північніше і оселилися саме на Хортиці», – пояснив експерт.

«Небезпечні врожаї»

Голова громадської організації «Екосенс» із Запоріжжя Тетяна Жавжарова розповіла «Новинам Приазов'я», що у цій області, яка є прифронтовою, вплив війни на довкілля не припиняє накопичуватися.

«Кожна ракета, кожен снаряд, який розривається, кожен дрон, навіть якщо їх знищили, вони не нанесли безпосередню фізичну шкоду людям чи будівлям, а просто були збиті. Кожна ця ракета несе забруднення повітря токсичними речовинами, які утворюються внаслідок згорання, в першу чергу ракетного палива. Далі через згорання електронних компонентів, які є в ракеті, і відповідно під час вибуху забруднюється повітря, токсичні сполуки накопичуються в ґрунтах. Кожна ракета, зокрема балістична, це крім ракетного палива, також ртуть. Ртуть, як відомо, це важкий токсичний метал, який накопичується в ґрунтах. Разом з ґрунтами, рослинами, тваринами, рибою, через харчові ланцюжки потрапляє до організму людини й, на жаль, накопичуються протягом усього життя. Тобто, відповідно якщо фермери Запорізької області зараз героїчно продовжують працювати, вирощувати врожаї, то далеко не все те, що вирощується, наразі є безпечним», – наголосила вона.

«Повернулися буревії та смерчі»

Великої шкоди екосистемі Запоріжжя завдало руйнування Каховської ГЕС, зазначила екологиня. Вона вказує на зростання концентрації забруднювальних речовин у дніпровській воді.

«Зокрема, ми зараз працюємо активно із Кушугумською громадою, водозабір який лежить в районі Запоріжжя, нижче Дніпровської греблі. І от там, у всіх тих територіях, які мають водозабір, нижче Дніпра, ситуація просто катастрофічна. Там знижується рівень води в малих річках, в артезіанських свердловинах. З цим намагаються впоратися місцеві громади. Оця посуха, яка теж є наслідком руйнування Каховського водосховища, посилила кліматичні зміни, які були руйнівними для Запорізького регіону. До нас повертаються вітровії, з'явилися навіть смерчі, якісь буревії, яких не було багато років», – зауважила експертка.

Вплив війни на довкілля може мати довгострокові наслідки, але з ними держава поки не має можливості працювати, додала Жавжарова. За її словами, зараз природа по можливості самовідновлюється.

Так, ті ліси, які виросли на осушеному дні Каховського водосховища, зараз певним чином переробляють накопичені забруднені ґрунти, відбувається зміна екосистем.

Водночас громади намагаються боротися із проблемами водопостачання – бурять артезіанські свердловини, що вже є економічною проблематикою через екологічні наслідки спричинені війною, зазначила екологіня.

На світанку 6 червня 2023 року стало відомо про часткове руйнування дамби Каховської ГЕС. Українська влада звинуватила у підриві дамби російські окупаційні сили, які захопили, замінували і контролювали гідроелектростанцію від 24 лютого 2022 року. Російська окупаційна влада натомість стверджувала, що це ЗСУ вночі обстріляли і пошкодили дамбу Каховської ГЕС. Численні експерти заявляли, що руйнування дамби відбулося, найімовірніше, через закладення великої кількості вибухівки на ГЕС, яку контролювали війська РФ.