Радіо Свобода вивчило нові документи про затриманих у Мінську російських найманців і прийшло до висновку про те, що українські спецслужби, ймовірно, дійсно намагалися виманити в Україну бійців «ПВК Вагнера», як про це заявив 27 серпня Володимир Путін. Нам також стали відомі імена двох затриманих, яких організатори операції підозрюють у можливій причетності до катастрофи борту Малазійських авіаліній MH17. Окрім того є ще один цікавий факт: росіянин Артем Міляєв ( «Шаман»), який вербував «вагнерівців» на прохання легендованого співробітника СБУ, пропонував йому також скористатися послугами громадян Китаю, відставних військовослужбовців китайської Народно-визвольної армії.
Президент Росії Путін 27 серпня в інтерв'ю телеканалу «Росія 24» заявив, що затримання 33 росіян у Мінську напередодні президентських виборів у Білорусі було «спільною акцією українських і американських спецслужб». Раніше кілька російських і українських журналістів висловили схожу думку, розповівши, що з Мінська росіяни повинні були вилетіти в Стамбул, але в результаті екстреної посадки літака, організованою нібито Службою безпеки України, опинилися б у Києві і були заарештовані.
Українські журналісти, які розповіли про цю версію, стверджували, посилаючись на свої джерела, серед іншого і в українських спецслужбах, що операція була зірвана через «зраду» голови Офісу президента України Володимира Зеленського – Андрія Єрмака, який в останній момент зажадав перенести її і нібито повідомив про плани затримання «вагнерівців» у Москву.
Сам Єрмак категорично відкинув, що він розпорядився перенести операцію, і назвав чутки про її підготовку в Україні «російським фейком».
Той факт, що більшість затриманих є бійцями так званої ПВК «Вагнер», і мають великий бойовий досвід в складі проросійських сил на Донбасі (а також у Сирії, Судані та інших країнах Близького Сходу і Африки), став відомий відразу після затримання росіян 29 липня, коли білоруська влада оприлюднили їхні імена та паспортні дані.
У Мінську затриманих звинуватили в підготовці заворушень під час президентських виборів, але вже через два тижні передали цих людей Росії, незважаючи на запит України про екстрадицію 28 із 33 затриманих і гнівні коментарі Володимира Зеленського у відповідь на відмову Білорусі це зробити.
Радіо Свобода вивчило нові, опубліковані у відкритому доступі, документи, ймовірно, пов'язані з цією операцією. І якщо тиждень тому, коли ми писали про цю операцію уперше, кількість і якість доказів здавалося нам недостатньою, щоб однозначно говорити про правдивість версії із причетністю українських спецслужб до цієї історії, то тепер такий сценарій виглядає більш імовірним.
Як з'явилася версія про причетність українських спецслужб?
- 6 серпня, коли росіяни ще перебували в Білорусі, на сайті російської «Комсомольської правди» була вперше опублікована версія про причетність Служби безпеки України щодо затримання російських найманців у Мінську. У публікації стверджувалося із посиланням на джерело в російських спецслужбах, що росіян виманили в білоруську столицю, запропонувавши їм контракт на охорону нафтових об'єктів у Сирії і в Венесуелі через використаного «втемну» учасника війни на Донбасі у лавах проросійських угруповань – Артема Міляєва (позивний «Шаман»).
- 16 серпня троє переданих росіян розповіли в інтерв'ю «Вістям» і телеканалу НТВ свою версію подій, згідно з якою їх арешт у Мінську дійсно був результатом провокації спецслужб України.
- 17 серпня цю версію у загальних рисах (із розбіжністю у деяких деталях) повторив позаштатний агент Національного антикорупційного бюро України і ветеран війни на сході країни Євген Шевченко.
- 18 серпня головний редактор видання Цензор.нет Юрій Бутусов додав, що операція планувалася разом із «партнерами зі США», оскільки в групі були двоє осіб, імовірно, причетних до катастрофи «Боїнга» Малайзійських авіаліній 17 липня 2014 року поблизу Тореза на Донбасі.
Слідом за Бутусовим журналістка «5 каналу» Яніна Соколова опублікувала відеоролик, матеріали для якого, за її словами, невідомі люди «передали на флешці в редакцію». На відео міститься запис розмов, які нібито відбулися між співробітником СБУ з легендою «наймача» і трьома «вагнерівцями» з числа затриманих пізніше в Мінську: Денисом Харитоновим, Сергієм Щербаковим і Олександром Сидоровим.
І Шевченко, і Бутусов, і Соколова стверджували, що операція по виманювання бійців «ПВК Вагнера» була зірвана після того, як про неї дізнався голова Офісу президента України Володимира Зеленського – Андрій Єрмак.
Нові документи
24 серпня журналістка Любов Величко, опублікувала інтерв'ю із людиною, якого вона назвала «координатором операції», а також виклала у відкритий доступ ще кілька записів «вербувальних інтерв'ю» і ряд документів, серед яких і повні копії авіаквитків із Мінська в Стамбул, куплені для «вагнерівців» на ранок 25 липня, а також документи, які ті нібито надсилали «куратору операції» (співробітнику українських спецслужб з «легендою»).
Авіаквитки стали першим доказом реальності операції, який можна перевірити за відкритими джерелами. У кожному з квитків міститься як код бронювання (PNR), так і номер випущеного квитка, тобто вони дійсно були куплені (як випливає з позначки на них – за готівку). Всі ці квитки як і раніше відображаються в системі бронювання на сайті «Турецьких авіаліній» як «скасовані або невикористані».
Про те, що «після вимоги Єрмака перенести операцію» квитки були скасовані, а замість них були куплені нові, писав Юрій Бутусов. Крім того, виявилося, що майже у всіх затриманих в Мінську були і зворотні квитки – зі Стамбула в московський аеропорт Внуково на 19 жовтня 2020 року.
Теоретично ці квитки були куплені для рутинного транзиту через Мінськ до Судану, про який Радіо Свобода раніше розповідало джерело, пов'язане з «ПВК Вагнера».
На прохання прокоментувати появу нових документів, пов'язаних із затриманими в Мінську, він на момент цієї публікації не відповів. Однак на те, що подія дійсно могла бути спецоперацією української військової розвідки, вказує ще кілька з опублікованих Величко документів.
Зокрема, Величко виклала у відкритий доступ десятки анкет «вагнерівців», які вони заповнювали при «прийомі на роботу» на прохання легендованого співробітника СБУ, а також такі специфічні документи, як, наприклад, результати їхнього ЕКГ.
Складно уявити будь-які інший спосіб отримати доступ до такої інформації, окрім добровільного надання її самими вагнерівцями.
Питання та відповіді
Версія зі спецоперацією українських спецслужб містила в собі кілька нестиковок і викликала ряд питань. Частина з них залишаються нез'ясованими, однак за тиждень з моменту виходу попередньої статті про цю історію на сайті Радіо Свобода – нам вдалося отримати відповіді на деякі з них.
Зокрема, Юрій Бутусов та інші українські журналісти писали, що операція із виманювання «вагнерівців» готувалася більше року. Як таке можливо, адже рік тому ще не було пандемії коронавірусу і мало що могло змусити росіян летіти куди-небудь через Мінськ – рейси з Москви були і дешевшими, і зручнішими, і безпечнішими?
Як розповіла Радіо Свобода Любов Величко з посиланням на свої джерела в українських спецслужбах, спочатку «вагнерівці» повинні були летіти рейсом Внуково-Стамбул. На відміну від російських авіакомпаній, іноземні НЕ облітають стороною територію України, і рейси з російської столиці до Стамбула, зазвичай, пролітають як раз над Києвом.
«Куратор спецоперації», інтерв'ю з яким опублікувала Величко, підтверджує сказане раніше Юрієм Бутусовим: посадка рейсу в Києві повинна була бути наслідком повідомлення про бомбу на борту або статися в результаті інсценування нападу, розіграного співробітником спецслужби, який супроводжував групу.
Є й нові запитання, що виникають при вивченні викладених Любов'ю Величко документів.
Так, в опублікованих анкетах деяких «вагнерівців», які вони, ймовірно, заповнювали для «прийому на роботу» на прохання легендованого співробітника СБУ, є графа «Яку вакансію або посаду ви б хотіли отримати?». У більшості анкет після цього питання є дві країни на вибір - Україна і Лівія, а також дві посади – «медик» і «стрілок» (снайпер). Ні про яку Венесуелу, роботу в якій нібито пропонували «вагнерівцям», ні в одній з анкет не йдеться.
Обізнане джерело Радіо Свобода з українських спецслужб каже, що про «Венесуелу» росіянам, швидше за все, повідомили вже після того, як вони заповнили і надіслали «вербувальнику» свої анкети, а графи «Україна» і «Лівія» могли подаватися як альтернативні варіанти інших бажаних місць «роботи».
Крім того, за словами цього джерела, операція цілком і повністю розроблялася Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України, а СБУ підключилася до неї на самому останньому етапі, коли узгоджувалися деталі так і не відбувся затримання «вагнерівців» у Києві.
«Це повинно було бути затримання бойовиків на території України з подальшим притягненням їх до кримінальної відповідальності за їхні злочини, вчинені на території України, в Донбасі, а також отриманням показань свідків для суду в Гаазі по МН17», – стверджує наш співрозмовник.
Денис Харитонов, Сергій Щербаков та MH17
Як розповіла Радіо Свобода Любов Величко з посиланням на анонімного «куратора операції», інтерв'ю з яким вона опублікувала 24 серпня, двоє росіян з числа затриманих у Мінську, які нібито можуть бути причетні до збитого пасажирського літака Малазійських авіаліній або мати інформацію про цю подію, оскільки дані про з'єднання їх телефонів вказують на їхнє перебування в районі населеного пункту Сніжне в день катастрофи, – це ті самі Денис Харитонов і Сергій Щербаков, про яких Радіо Свобода докладно писало в попередньому матеріалі про затримання «вагнерівців» у Мінську.
Аудіозапис розмов співробітника українських спецслужб із Харитоновим і Щербаковим опублікувала ще 18 серпня Яніна Соколова.
На цьому записі Харитонов розповідає про те, як збивав з ПЗРК «Ігла» українські Су-25 у липні 2014 року. Серед документів, які Харитонов нібито надіслав на прохання «вербувальника», є представлення до нагороди за ці збиті літаки. Як мінімум один Су-25 дійсно був втрачений українською армією 16 липня 2014 року, за день до катастрофи «Боїнга», в районі населеного пункту Маринівка, всього за 17 кілометрів від Сніжного, звідки, як вважає Спільна слідча група, яка розслідує цей злочин, і був проведений постріл по цивільному лайнеру з російської зенітно-ракетної установки «Бук».
Китайські «музиканти в оркестрі Вагнера»
Нарешті, ще одна цікава деталь із опублікованих Любов'ю Величко документів – це паспорти п'ятьох громадян Китаю. Якщо вірити доданому фрагменту електронного листа або повідомлення, цих китайців легендованому співробітнику українських спецслужб рекомендував найняти на «роботу» разом зі своїми колегами-«вагнерівцями» Артем Міляєв, відзначаючи, що всі вони є відставними військовослужбовцями Народно-визвольної армії Китаю.
Втім, як мінімум один із паспортів прострочений і став недійсним ще в липні 2019 року.
Радіо Свобода не вдалося підтвердити причетність цих громадян КНР до «ПВК Вагнера» або дізнатися про них яку-небудь додаткову інформацію.
Коментарі українських спецслужб
За минулий з моменту першої нашої публікації тиждень ні Служба безпеки України, ні Головне управління розвідки українського Міністерства оборони не опублікували нових коментарів про причетність або непричетність українських спецслужб до операції із виманювання «вагнерівців» з Москви до Києва для їх подальшого арешту.
Служба безпеки України 19 серпня заявила, що дані про участь цього відомства у «вагнерівській операції» є «звичайним фейком», а жоден співробітник СБУ не брав участі в розмовах із «вагнерівцями» під легендою.
Це не суперечить інформації джерела Радіо Свобода, про те, що СБУ повідомили про операцію на останньому етапі, перед самим її зривом.
Тепер уже колишній глава військової розвідки України Василь Бурба, який був звільнений Володимиром Зеленським 5 серпня і звільнення якого, за даними Юрія Бутусова, було пов'язано з невдоволенням Бурби перенесенням операції, прокоментував те, що трапилося вкрай обережно, також і не відкинувши прямо сам факт її підготовки.
