Із кінця 2022-го і початку 2023 року Уповноважений із захисту державної мови в Україні наклав близько 60 санкцій на порушників. Серед таких порушників – представники сфери освіти, місцевого самоврядування, власники інтернет-магазинів та закладів громадського харчування, які вчасно не надали якісні послуги. Про це в інтерв’ю для Радіо Свобода розповів сам мовний омбудсмен України Тарас Кремінь.
Окрім того, посадовець поділився інформацією про кількість порушень мовного законодавства за перші 4 місяці 2023 року та те, як на нього подають до суду через захист прав громадян України у питанні мови.
– Пане Кремінь, ви в етері «Суспільного» заявили про понад тисячу звернень громадян щодо порушень закону України про забезпечення функціонування української як державної. Чи можете назвати якісь найяскравіші приклад цих порушень, які, можливо, зачепили навіть вас? І де це відбулося?
– Традиційно у нас звертають увагу на резонансні звернення, скажімо, як у Державному податковому університеті в Ірпені чи в інших сферах, пов’язаних з чиновниками, міськими головами і так далі.
Із 1212 звернень більшість стосується порушень у сфері інтернету – відсутність стартової сторінки українською мовою
Хоча із цих 1212 звернень, які надійшли до нас впродовж перших чотирьох місяців поточного року, переважна більшість стосується порушень у сфері інтернету. Тобто відсутність стартової сторінки українською мовою інтернет-магазинів.
І друга проблема, яка трапляється досі у нас, на яку реагують громадяни України, то це порушення в обслуговуванні державною мовою у закладах громадського харчування тощо.
Тому я на цьому сконцентрував би увагу органів самоврядування, які зараз нарешті збагнули важливість захисту прав громадян на отримання інформації та послуг державною мовою і намагаються всіляко сприяти підвищенню рівня володіння державної мови.
Маємо 15 освітніх програм, які затверджуються фактично щотижня. Сподіваюся, що низка інших місцевих громад сприятимуть цьому
Я зараз дорогою до Львова (розмова відбулася 26 квітня). Сьогодні буде затверджено чергову місцеву програму сприяння в опануванні української мови. Вони здебільшого направлені на задоволенні мовних потреб внутрішньо переміщених осіб, які в умовах повномасштабного вторгнення опинилися в різних куточках України, у тому числі на теренах заходу нашої держави.
Загалом ми маємо 15 освітніх програм, які затверджуються фактично щотижня. Минулого тижня затвердила таку програму Чернігівська ОДА. Найближчими днями це буде Ужгород. І сподіваюся, що низка інших місцевих громад сприятимуть цьому.
– Якщо ми говоримо про ці понад 1200 звернень від громадян, які вже були опрацьовані, можливо, якісь ще опрацьовуються, то скільки покарань і які це покарання були за ці порушення?
– Звичайно, що покарань значно менше, ніж звернень. Бо частина таких скарг, які приходять на нашу адресу, є анонімними, немає вказання міста, місця, часу, людини, яка порушила, сфери тощо.
Застосовуємо Кодекс України про адміністративні правопорушення. На нашому рахунку понад 60 накладених санкцій
Зрозуміло, що по факту проведення заходів державного контролю частина порушників виправляє такі недоліки. І нам, зрештою, немає можливості і підстав накласти відповідну санкцію.
Але в окремих випадках ми застосовуємо Кодекс України про адміністративні правопорушення. На нашому рахунку понад 60 накладених санкцій, це на кінець 2022-го початок 2023 року. Ну і, звичайно, сплачені штрафи до місцевих бюджетів.
З нами судяться, але в нас позиція міцна і тверда – захищаємо права громадян України. І, слава Богу, що ці права захищаються!
Серед згаданих – це, звичайно, представники сфери освіти, органів місцевого самоврядування, власники інтернет-магазинів, а також закладів громадського харчування. Ті, хто не надали своєчасно якісні послуги.
Звичайно, у нас є судові позови. З нами судяться, тягнуть нас до суду. Але в нас позиція міцна і тверда – ми захищаємо права громадян України. І, слава Богу, що ці права захищаються!
– Щодо суду, то йдеться про мера Харкова зокрема, який оскаржив виписану вами постанову. Чи будете ви якось на це реагувати в майбутньому? Можливо, теж через суд будете пробувати все ж таки знайти правду у цьому питанні..?
– Звичайно, ми не будемо спостерігати за тим, як з нами судяться. Ми будемо боротися за право харків’ян спілкуватися українською мовою у своєму рідному місті. Тому ми подали апеляцію два тижні тому і чекаємо на засідання в апеляційному суді. І будемо сподіватися, що наша позиція в суді буде підтримана суддями.
Міський голова Харкова перейшов на спілкування українською мовою і активно пропагує українське слово на теренах міста й області
Разом з тим хочу засвідчити, що міський голова, відколи почав сплачувати штраф за порушення мовного закону, перейшов на спілкування українською мовою і активно пропагує українське слово не тільки на теренах міста Харкова, але ще й Харківської області. Його інтерв’ю розібрали на цитати.
І дуже добре, що він (мер Харкова Ігор Терехов – ред.) зараз перебуває у США. Я думаю, що зайвий раз йому українська громада все-таки нагадає, яка мова української держави, що зараз ми виборюємо на війні.
– Якщо зупинитися на темі освіти, то ви неодноразово зазначали, що доценти, професори в університетах, зокрема сьогодні наводили приклад, продовжують поширювати тезу про так звану «неважливіть» української як мови освітнього процесу. Якщо таке відбувається, як ви гадаєте, чи повинно це передбачати звільнення такого освітянин?
– Я жодним чином не призначаю і не звільняю, але відповідно до тих порушень, які є, я вказую на недоліки засновникам і керівникам таких закладів вищої освіти.
Мені імпонує позиція міністра освіти Оксена Лісового, який відреагував на мовне порушення в Державному податковому університеті в Ірпені.
Професорку Воробйову звільнено з ДПУ міста Ірпіня
Наскільки я знаю зі слів в.о. ректора цього університету, пана Серебрянського, то професорку Воробйову звільнено з ДПУ міста Ірпіня. Все одно ми продовжуємо роботу і все-таки будемо робити все для того, щоб накласти на неї визначені законом санкції.
Порушень у сфері освіти понад 150, повинні бути вжиті додаткові заходи
Зважаючи на масовість таких порушень у сфері освіти, а їх понад 150 впродовж першого кварталу 2023 року, я думаю, що повинні бути вжиті додаткові заходи і з боку Міністерства освіти як засновника закладів вищої освіти, так і керівників вищих навчальних закладів.
Я не сприймаю байдужість ректорів. Я сподіваюся на їхню активність у цьому питанні.
