Аналітики вважають, що захоплення Росією великого металургійного комбінату в портовому місті Маріуполі Донецької області, де сотні солдатів після виснажливої облоги завершили свою боротьбу, стане тільки символічною перемогою Кремля на цьому етапі вторгнення в Україну, а не значним військовим проривом.
Росія вже контролювала Маріуполь з середини квітня, за винятком заводу «Азовсталь» площею 11 квадратних кілометрів, де сотні військових тримали оборону в підземних тунелях і бункерах й стали символом наполегливого опору України її більш могутньому сусіду.
За словами військових аналітиків, Збройні сили України не мали реальних шансів врятувати бійців, останній бастіон опору в місті, спустошеному впродовж трьох місяців повномасштабної війни після російського вторгнення 24 лютого.
Маріуполь, друге за величиною місто в Донецькій області, розташований на стратегічній ділянці на узбережжі Азовського моря, що тягнеться від кордону з Росією на сході до перешийка, який з’єднує материкову Україну з підконтрольним Росії українським Кримом – потенційним «сухопутним мостом», що може дати Росії доступ до півострова.
Україна 16 травня оголосила про заклик до своїх військ на «Азовсталі» припинити опір. У Міноборони повідомили, що 264 бійці, у тому числі 53 важко поранених, залишили завод і були вивезені на підконтрольну Росії територію. Росія, яка надала трохи інші цифри, заявила, що вони «складали зброю і здалися».
Російські військові 18 травня повідомили, що за попередні 24 години на «Азовсталі» «здалися» ще 694 українських військових. Українська влада цього не підтвердила.
Закінчення облоги «Азовсталі» не дуже сильно змінює траєкторію війниРоберт Персон
«На практиці закінчення облоги «Азовсталі» не дуже сильно змінює траєкторію війни», – сказав Радіо Свобода Роберт Персон, доцент кафедри міжнародних відносин Військової академії США у Вест-Пойнті.
«Контролюючи решту Маріуполя, що Росія робила вже кілька тижнів, Кремль уже мав свій сухопутний міст до Криму. «Азовсталь» насправді не змінює балансу там», – висловив свою, а не думку Міністерства оборони США, Персон.
«Максимальна внутрішня пропаганда»
Бойовики «Азовсталі» протягом тижнів зупинили тисячі російських військових, давши військам України час на боротьбу та відсіч російським силам на інших аренах війни, таких, як Київ, райони навколо столиці і Харків, східне місто країни, друге за величиною.
Це все ж «піррова перемога» за дуже високу цінуРоберт Персон
«Хоча президент Росії Володимир Путін вичавить із захоплення Маріуполя максимальну цінність для внутрішньої пропаганди, це все ж «піррова перемога» за дуже високу ціну. Тривала боротьба за місто вичерпала значну силу російських військових, озброєння та техніки», – сказав Персон.
Маріуполь: Життя в окупованому місті руїн
Українське військове керівництво заявило, що захисники «Азовсталі» змусили Москву утримувати близько 20 тисяч військовослужбовців у Маріуполі, хоча, за деякими даними, їхня кількість була значно меншою. Росія вже почала виводити війська з Маріуполя, оскільки «Азовсталь» став останнім бастіоном опору.
У захисників не вистачало їжі та води, а також ліків та хірургічного обладнання. Їхня доля стала темою щовечірніх новин вдома та за кордоном із проханнями відпустити їх.
«Присутність цих сил на «Азовсталі» була символом того, що Україна не повністю програла кампанію і залишилася проблемою, з якою росіянам довелося мати справу», – сказав Стівен Фланаган, експерт корпорації RAND, американського аналітичного центру.
«Низка поразок»
Офіційні особи, аналітики та західні спецслужби кажуть, що коли Путін віддавав наказ про вторгнення, очікував, що російські сили швидко захоплять Київ та інші ключові українські міста. Також він та його близькі соратники вважали, що російські війська в більшості випадків зустрічатимуть із широкими обіймами.
Натомість російські війська зіштовхнулись з запеклим опором, зазнали великих людських та матеріальних втрат. Вони відступили через кордон на півночі після того, як не зуміли взяти Київ та не змогли захопити Харків. Тепер вони ведуть свій наступ у Донецькій та Луганській областях – регіоні, відомим під назвою Донбас.
Російські війська зазнали, можливо, однієї зі своїх найбільших бойових поразок, коли десятки техніки, включно з танками, і, можливо, сотні солдатів були знищені українськими військами під час спроби переправитись через річку.
«Після низки поразок це, безумовно, буде великим плюсом для Путіна», – сказав Глен Говард, президент вашингтонського фонду Джеймстаун.
«Значна частина цієї війни пов’язана з пропагандою», – сказав він.
Маріуполь, більша частина якого була зруйнована російськими бомбардуваннями, є найбільшим українським містом, яке Росія захопила після повномасштабного вторгнення. 21 квітня Путін оголосив місто «звільненим», хоча сотні українських військових все ще тримали оборону всередині.
Росія продовжувала обстрілювати комбінат, зокрема, й, як стверджують, запальними бомбами, щоб змусити бійців здатися.
Україна, можливо, намагалася відтермінувати припинення свого опору на «Азовсталі» до тих пір, доки Росія не відзначить День перемоги, щоб позбавити Путіна можливості використовувати його як інструмент пропаганди на святі 9 травня на честь поразки нацистської Німеччини у Другій світовій війні.
«Азовський» фактор
Однак тепер Росія може представити захоплення Маріуполя та «Азовсталі» – багато захисників яких є членами відомого українського полку «Азов» – як велику перемогу.
Путін використовував ультраправе походження полку в спробах підкріпити своє хибне судження про те, що Україною керують «нацисти» – одне з основних тверджень, які він використав для виправдання вторгнення.
Батальйон «Азов» був сформований у травні 2014 року, через кілька тижнів після того, як почалася війна між підтримуваними Росією сепаратистськими силами та українським урядом на Донбасі, якій передувало захоплення Москвою Криму.
Він складається з добровольців і має коріння в ультраправій екстремістській ідеології. Сполучені Штати, найбільша підтримка Збройних сил України, заборонили постачання зброї членам «Азову» та відсторонили їх від участі у військових навчаннях під проводом США через ультраправу ідеологію батальйону.
«Азов» та інші добровольчі батальйони, які тоді перебували поза офіційним військом, вели значну частину важких боїв у перші дні війни на Донбасі, не давши підтримуваним Росією силам захопити тоді Маріуполь. «Азов» був офіційно включений до складу Національної гвардії України пізніше в 2014 році.
Незважаючи на те, що вони становлять лише незначну частину українських Збройних сил і не мають політичної влади, Путін зіграв на ультраправому тлі підрозділу, сказавши населенню Росії, що люди, яких вона направила воювати до України, є там, щоб «звільнити свого сусіда від неонацистів».
Деякі аналітики очікують, що російська влада покаже солдатів з «Азовсталі» на державному телебаченні та використає їх для просування неправдивих наративів Кремля.
Заступниця міністра оборони України Ганна Маляр висловила сподівання, що бійців обміняють на російських військовополонених, яких утримує Україна.
Проте В’ячеслав Володін, союзник Путіна і член керівної партії «Єдина Росія», який є спікером нижньої палати російського парламенту, без доказів заявив, що серед захисників «Азовсталі» є «воєнні злочинці» і що їх потрібно не обмінювати, а судити.
Військовий вплив
Крім символізму, захоплення матиме військовий вплив, але аналітики кажуть, що він буде обмеженим.
Я не очікую, що це суттєво покращить ситуацію росіян, але це допоможе їмМарк Кансіан
«Я не очікую, що це суттєво покращить ситуацію росіян, але це допоможе їм – ширше постачання, більша кількість обладнання надходить легше. Це звільнить деякі війська, які вони можуть використовувати в наступі на північ», – сказав Марк Кансіан, полковник морської піхоти США у відставці.
«Більшість російських військ у Маріуполі вже спрямовані в цьому напрямку, але тепер Росія зможе спрямувати більшу частину сил, що залишилися», – сказав Кансіан, який зараз є старшим радником у Вашингтонському центрі.
Росія також зможе відкрити порт Маріуполя, щоб дозволити припасам та обладнанню надходити до міста та до російських військ на Донбасі, який зараз є основним осередком російського наступу.
«Маріуполь має чудовий порт, який допоможе російській логістиці, яка була жахливою під час цієї кампанії», – сказав Кансіан.
Українські урядовці заявили, що затонулий український корабель і міни заважають російським силам негайно відкрити порт. Говард з корпорації RAND висловив думку, що Росії можуть знадобитися місяці, щоб запустити порт для військового застосування.
Росія у березні взяла під контроль Бердянськ – менше портове місто в Азовському морі. Зараз вона використовує його для забезпечення своїх сил.
Якщо говорити про символічну чи пропагандистську цінність припинення опору України на металургійному комбінаті, то «годинник цокає», сказав Персон.
«Путін зможе скористатися цим успіхом, поки російські сили не зіткнуться з наступною серйозною невдачею, після якої «Азовсталь» залишиться далеким спогадом для більшості росіян, – сказав він. – Однак для українців пам’ять про блокаду Маріуполя згуртує наступні покоління».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
