Підрахунок голосів після парламентських виборів ще триває, але західні оглядачі вже повним ходом коментують результати попередніх даних. Чому вибори називають історичними та в чому їхня революційність?
«[Ці вибори] увійдуть в історію в Україні. І де-факто [Україна стане] президентською республікою, адже вся влада зосереджена в руках Зеленського», – пише у своєму Twitter Балаж Ярабік, дослідник Фонду міжнародного миру Карнеґі.
Колишній міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт також не залишив без уваги цей аспект. «Україна стане президентською республікою після того, як партія Зеленського отримає більшість сама по собі у Раді після вчорашніх виборів. У цьому є очевидні плюси і мінуси», – зазначив Більдт у своєму Twitter-повідомленні.
«Виборча революція»
«На цьому етапі вже можна впевнено назвати вибори в Україні справді історичними і найбільшою політичною розправою зі старими елітами (в одномандатних округах)», – окремо додає Ярабік.
«Реальна виборча революція України – в одномандатних округах. «Слуги» Зеленського, здається, знищують всі (?) старі імена. Як пише Казанський, гроші вже більше не є гарантією перемоги», – зауважує Ярабік.
Соціальний склад парламенту
«Приблизно дві третини, можливо, навіть більше, нових українських депутатів ніколи раніше не були в парламенті. Традиційно дві третини були бізнесменами. Соціальний склад українського парламенту повністю змінився», – наголошує шведсько-американський економіст, політичний експерт, дипломат Андерс Ослунд.
«Склад нового українського парламенту дає унікальну можливість швидко зробити дві речі: 1. Скасувати депутатську недоторканість; 2. Навести лад у фінансуванні політичних партій. Гарний закон про повністю пропорційні вибори за відкритими списками та 5%-бар’єром вже ухвалений!», – додає Ослунд в окремому дописі.
Про найнижчу явку
«Перенесення парламентських виборів з жовтня на липень призвело до найнижчої явки в історії сучасної України. Це може бути фактором, який допоміг підсилити результат партії президента Зеленського «Слуга народу», особливо у голосуванні в окремих округах», – зауважує Алекс Кокчаров, головний аналітик із питань України в лондонській компанії оцінки ризиків IHS Markit.
«З половиною виборців, які навіть не потурбувалися про свій громадянський обов’язок, скоріше важко стверджувати, що «українці» «прагнуть змін». Незважаючи на це, «зміна», яку вони тепер мають – з першою абсолютною більшістю, яку отримає партія, що не служить Україні», – йдеться у дописі політичного аналітика із Канади Аріяни Ґіць.
Окремо Ґіць висловлює думку, що «перемоги» демократії немає, адже, як вона зазначає, «вибори були неконституційними», і говорити про перемогу демократії, коли підривають верховенство права, не можна.
Ультраправі сили
«Оскільки деякі кандидати від «Свободи» не мають успіху на округах, а партія Ляшка (яка містила кількох ультра-націоналістів) не пройшла, українські ультраправі очевидно будуть ще слабшими у цій Раді, ніж у попередній», – пише німецький політолог Андреас Умланд.
«Свобода», «Азов» та «Правий Сектор» – усі ультраправі сили в Україні об’єдналися, щоб нарешті здійснити кремлівський наратив про «фашистську хунту у Києві»…і з 2,1% зазнали невдачі, не отримавши необхідних 5%» – написав журналіст німецького видання Bild Юліан Рьопке.
«Українці проголосували і надали президенту Зеленському чітку парламентську більшість – 248 місць з 424. Це величезна відповідальність для президента, чиї новостворені законодавці, в основному, мають мало або взагалі не мають політичного досвіду і не брали активної участі у громадському житті», – написав Адріан Каратницький, експерт аналітичного центру Atlantic Council.
