На Закарпатті упродовж двох місяців розчищають сміттєві затори на річках Латориця та Боржава. Розчищення русел таких масштабів, кажуть в обласній держадміністрації, не проводили років 30, час від часу з річок визбирують пет-пляшки місцеві жителі. Проте спресоване за роки сміття та повалені дерева можна вибрати тільки спецтехнікою.
На березі річки Боржава в селі Верхні Ремети працює техніка ДСНС у Закарпатській області, тут вже кілька днів розчищають 50-метровий затор з пластику та іншого сміття. Водолази піднімають із дна велетенські брили дерев, далі рятувальники лебідкою витягують їх на берег. Олександр Подмятніков, голова сільської ради Верхніх Ремет розповідає, що в самому селі сміття вивозять централізовано, але населення сіл вище за течією такої можливості не має. Тому викидають все зайве у річку.
«Чотири роки тому ми своїми силами і тракторцями витягували дерева, але все сміття так не збереш, громаді не під силу. Централізовано так чистять вперше», – каже сільський голова.
У воді, крім пет-пляшок, каністри, взуття, тара з-під побутової хімії. За словами Олександра Подмятнікова, нещодавно витягли навіть труп людини. Це мешканець села, який зник ще у листопаді минулого року, тоді пошуки нічого не дали. Тепер чоловіка знайшли у сміттєвому заторі.
«Це практично завершальний етап розчищення, – коментує хід робіт на річках Закарпаття Олексій Петров, голова Закарпатської ОДА. – Затори створюють певну небезпеку і для довкілля, і для громади селищних рад, розташованих вдовж річок. Під час паводку підняття річки сягає 5-6 метрів і те, що перебуває у воді, може перетворитися у селевий потік, який виходить на територію населених пунктів. Крім того, сміття переноситься на територію Угорщини, ми отримали відповідну ноту у дипломатичному плані від президента Угорщини».
На деяких ділянках зі сміттям сформувалась своя екосистема
Ще на початку липня президент Угорщини Янош Адер закликав Україну та Румунію припинити забруднювати велику річку Тису та її притоку Сомеш, до яких після недавніх повеней потрапила величезна кількість пластикових пляшок від сусідів. У листах, опублікованих на офіційному сайті президента Адера 7 липня, глава держави заявив, що угорська влада більше не може впоратися з усіма пластиковими відходами в цих двох річках і не раз просила українську владу відреагувати.
У середині червня Угорщина вивезла 938 кубометрів відходів з річки Тиса, включно з попередніми паводками об’єм сміття з України склав 2258 кубометрів. Така ситуація, йдеться у листі, заважає щоденному життю регіону, риболовлі, туристичним заходам, є естетично огидним явищем і погано впливає на флору та фауну.
І не тільки на угорську, тонни сміття насамперед шкодять екосистемі закарпатських річок, де воно накопичується. Голова Закарпатської облдержадміністрації каже, що є такі затори, що не прибиралися 30 років. Товщина шару сміття у них сягає 5-6 метрів.
«Там вже вибудовується своя екосистема: на пляшках виростають дерева, чагарники. Через це змінюється русло річки, розмиваються береги, зменшується швидкість течії. Ми ухвалили рішення, що залучаємо ДСНС, водне господарство, в рамках обласної програми виділили 6 мільйонів гривень, щоб провести тендери і прибрати ці 15-20 заторів. Протягом жовтня плануємо завершити роботи», – каже Олексій Петров.
Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Абрамовський на вихідних приїхав на Закарпаття проінспектувати хід робіт з розчищення річок.
Дуже скоро можна побудувати заводи зі спалювання сміття, але за цей час важко формувати свідомість людейРоман Абрамовський
«Головне завдання – сформувати нову культуру поведінки людей. Це не рік і не два, – зазначає він. – Дуже скоро можна побудувати заводи зі спалювання сміття, але за цей час важко формувати свідомість людей. Зараз у Верховній Раді є закон про управління відходами, який треба прийняти у другому читанні, потім прийняти низку законопроєктів, які мають бути секторальними. І стимулювати бізнес, щоб розбудовувати заводи з глибинної переробки. Щоб на полігон потрапляло 15-30%. На сьогодні в Україні переробляється 4% сміття, все інше потрапляє на звалища, полігони, а ще на стихійні звалища. Від забруднення атмосфери передчасно йде з життя 57 тисяч людей, скільки через забруднені ґрунтові води ми навіть не розуміємо».
За словами міністра, одного такого звернення, яке направила Угорщина Україні, достатньо, щоб зрозуміти: стосунки із сусідами можуть зруйнуватися.
Закарпаття, за інформацією облдержадміністрації, щороку продукує 300 тисяч тонн сміття. Область потребує мінімум три сміттєпереробні заводи. Поки немає жодного. Наразі підготовані інвестиційні паспорти для 14 майданчиків, які дозволяють паспортизовані полігони чи надати нові. Чотири громади звернулися щодо виділення землі під такі заводи. За словами Олексія Петрова, також Угорщина пообіцяла виділити додатковий транш на запуск збудованої сміттєсортувальної лінії у селі Яноші (не працює з часу пробного запуску в 2016 році).
