Доступність посилання

ТОП новини

1 вересня ПЦУ та УГКЦ офіційно перейшли на новий церковний календар: що це означає для вірян


Голова УГКЦ Святослав (ліворуч) і предстоятель ПЦУ митрополит Київський і всієї України Епіфаній. Київ, 24 грудня 2022 року
Голова УГКЦ Святослав (ліворуч) і предстоятель ПЦУ митрополит Київський і всієї України Епіфаній. Київ, 24 грудня 2022 року

1 вересня, дві провідні церкви України – ПЦУ та УГКЦ – офіційно перейшли на новий церковний календар. Що це означає для вірян? І як буде відбуватися перехід? Та чи можна відзначати свята «по-старому»?

  • Зсуваються в часі деякі релігійні свята. Відтепер ПЦУ та УГКЦ святкуватимуть Різдво не 7 січня, як раніше, а 25 грудня. Свято Покрови тепер буде не 14-го, а 1 жовтня. Тобто пересуваються на 13 днів раніше нерухомі дати свят.
  • Великдень, який є рухомим святом, і надалі його дата буде визначатися за старими правилами.
  • Перенесення святкування Різдва раніше затвердив своїм указом і президент України Володимир Зеленський.
  • Більшість православних церков використовують новоюліанський календар, який зараз збігається з григоріанським.
  • Парафіянам, які будуть ще не готові перейти на новоюліанський календар, дали дворічний перехідний період.
Митрополит Київський і всієї України Епіфаній
Митрополит Київський і всієї України Епіфаній

Митрополит Київський та всієї України Епіфаній, оголошуючи рішення Помісного собору ПЦУ, назвав перехід на новий календар історичною подією:

«Ми рухалися впродовж останніх 5 років. Мене запитували постійно: коли все ж таки вже церква дозріє і прийме таке відповідальне рішення? Я постійно говорив про те, що коли ми відчуємо, що наші вірні, український народ, готовий до цього. Зараз ми побачили, відчули і зрозуміли, що всі готові до зміни календаря. Тому було ухвалене справді таке історичне рішення щодо цього питання»

Про те, як відтепер в Україні відзначатимуть церковні свята, і як до цього можуть поставитися віряни Радіо Свобода поговорило (із 51-ї хвилини ефіру) в програмі Свобода Live із митрополитом Переяславським та Вишневським ПЦУ Олександром (Драбинко).

– Предстоятель ПЦУ називає рішення про перехід на новий календар історичним. Ви можете пояснити, у чому історизм цього переходу?

– Справа в тому, що свого часу календар, ще у 1924 році, приймався загальноцерковним рішенням.

Ми відновлюємо історичну структуру і справедливість

На сьогодні ми відновлюємо історичну структуру і справедливість, яка, власне кажучи, мала б бути вже давно відновлена.

Ми вступаємо в період нашого церковного буття, яке відповідає загальному церковному календарю. І ми живемо за цим календарем вже багато років. Тому той нонсенс, який до сьогодні був, скасовується і ми переходимо. Ми не вигадуємо чогось нового.

– Це повернення. Так.

– Ми просто-напросто приходимо в ту структуру і в ту дійсність, якою ми живемо реально.

Малюнок художника Олексія Кустовського
Малюнок художника Олексія Кустовського

– Багато хто звертає увагу на невідповідність світського календаря і церковного в Україні. Але як ви гадаєте, чи готові всі віряни перейти на новий календар? І як бути з тими, хто неготовий до цього?

На Архієрейському соборі, який відбувався в Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі, це питання піднімалося.

...залишити тим, хто бажає дотримуватися старого стилю, той порядок святкування

І моєю ініціативою було те, щоб залишити тим, хто бажає дотримуватися старого стилю, у тому порядку святкування, яке вони собі вважають за доцільне.

У нас свята не являються прив’язаними до календаря. Ми інколи самі собі складаємо деякі питання, які абсолютно не відносяться до того, що є по суті християнства і православ’я.

Ми кожної неділі відзначаємо Вознесіння Христове. Ми святкуємо Великдень один раз в даті, а кожної неділі згадуємо цю подію.

Митрополит Переяславський і Вишневський, архієрей Православної церкви України (ПЦУ) Олександр (Драбинко) (ліворуч) причащає дівчинку у Спасо-Преображенському храмі Києва.
Митрополит Переяславський і Вишневський, архієрей Православної церкви України (ПЦУ) Олександр (Драбинко) (ліворуч) причащає дівчинку у Спасо-Преображенському храмі Києва.

Кожна літургія – це вже і є святкування Христового Воскресіння і спогади тих подій, які пов’язані з церковним календарем. Не потрібно прив’язуватися до якихось дат, оскільки вони не являються тим, у що ми віримо. Вони не є догматичними.

– А якщо говорити взагалі про світову практику, про християнство зокрема, коли йдеться про православ’я, у світі хтось ще відзначає, зокрема Різдво 7-го січня, крім Росії, країн, так би мовити, її сателітів?

– Так. Грузинська церква, Єрусалимська церква, Сербська.

Україна доєднується до загальної церковної практики

І, власне кажучи, мабуть, все. Оскільки решта церков святкують за новоюліанським календарем.

– Тобто виходить, що Україна таким рішенням приєднається...?

– Україна доєднується до загальної церковної практики. Церковної.

Московський патріарх Кирило (Гундяєв), ліворуч, і глава УПЦ (Московського патріархату) митрополит Онуфрій (Березовський) під час війни Росії проти України. Москва, 1 лютого 2015 року
Московський патріарх Кирило (Гундяєв), ліворуч, і глава УПЦ (Московського патріархату) митрополит Онуфрій (Березовський) під час війни Росії проти України. Москва, 1 лютого 2015 року

– А чому, коли ми говоримо про УПЦ (МП), то там навіть не обговорюють тему переходу? Це тому, що російська церква також доволі догматична у цьому календарному питанні?

– Я не сказав би, що те, про що ви говорите, має якісь догматичні основи.

Сателіти Московського патріархату дотримуються російської практики

Справа в тому, що є прив’язаність, тяглість до російської церковної практики.

Це сателіти Московського патріархату якраз і дотримуються на сьогодні цієї російської практики. Все це не несе ніякого зсередини догматичного змісту.

– А якщо говорити про свята, які мають нерухомі дати, то тут зрозуміло, на 13 днів раніше вони тепер будуть відзначатися, ніж звикли віряни. А як буде з рухомими датами? Я маю на увазі насамперед Великдень.

– Рухомі дати, якими вони були, такими вони і залишаються, згідно новоюліанського календаря. Як вони були у грецькій традиції, так вони і перейшли й до нас.

– Але все одно тоді виходить, що залишатиметься дві дати інколи, залежно від року по-різному, але все одно не всі дати будуть.

– Якщо ми з вами доживемо 140 років вперед, то тоді ми можемо на один день перенести святкування.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG