Доступність посилання

ТОП новини

З Китаю в Україну товари постачатимуть залізницею. Економічні вигоди на тлі політичних ризиків


Перший контейнерний потяг з Китаю до України прибув на термінал DP World TIS Pivdennyi. Його зустрічає представник генерального консульства Китаю в Одесі
Перший контейнерний потяг з Китаю до України прибув на термінал DP World TIS Pivdennyi. Його зустрічає представник генерального консульства Китаю в Одесі

На Одещину запустили регулярний потяг з Китаю – він буде прибувати на контейнерний термінал міжнародної логістичної компанії DP World. Організатори кажуть, що до кінця року таких потягів буде близько десятка і вони будуть відправлятись з різних провінцій Китайської народної республіки. Політичних ризиків ініціатори проєкту не вбачають, а ось думки експертів щодо можливих негативних саме політичних наслідків розділяються.

22 червня 2021 року до контейнерного терміналу DP World TIS Pivdennyi прибув контейнерний потяг з Китаю – перший постійний вантажний залізничний маршрут з Китаю в Україну. 50 контейнерів першого рейсу – це тільки початок, заявив на презентації маршруту голова ради директорів UNI-LAMAN GROUP Геннадій Сорочинський. До кінця року потягів буде дванадцять, причому відправлятися вони будуть не тільки з південнокитайської провінції Гуандун, а ще з двох регіонів. Компанія працює в Китаї вже багато років, має офіси в Шанхаї та інших містах.

Геннадій Сорочинський
Геннадій Сорочинський
Будемо намагатись запускати по одному постійному потягу з кожної провінції
Геннадій Сорочинський

«За кілька днів з Гуанчжоу відправиться наступний потяг, а 15 липня потяг відправиться з Циндао – це вже інша провінція. Ми будемо намагатись запускати по одному постійному потягу з кожної провінції, а решта потягів буде поки тимчасовими. Пізніше, сподіваюсь трохи пізніше, вони також мають стати постійними», – заявив Сорочинський. Його компанія відправляє з Китаю від двох до трьох тисяч контейнерів щомісячно – достатньо, щоб заповнити і пілотний, і інші потяги.

За 22 дні перший потяг пройшов майже вісім з половиною тисяч кілометрів – через Китайську народну республіку, Монголію, Росію і Україну. Вантаж привезли вдвічі швидше, аніж по морю – на судах контейнери зазвичай йдуть до України близько 50 днів. Контейнерний термінал DP World обрали за мультимодальність і розвиненість залізничної інфраструктури – частину вантажів відправлять морем європейським клієнтам, частину перегрузять на потяги «Укрзалізниці» і відправлять Україною.

Підготовка проєкту тривала близько 9 місяців, а його загальний бюджет не розкривається. Відмовився Сорочинський і озвучити частку китайських інвесторів. UNI-LAMAN GROUP була ініціатором і стала українським оператором потягу. З китайської сторони це робота компаній Guandong GW Railway Operator Ltd., частини державної корпорації Guandong GW Holdings Group Co. Ltd, та CIMC-logistics. Також до реалізації долучились і Торгово-промислова палата України, і генконсульство України в Гуанчжоу – місті, звідки відправлявся і буде відправлятися щомісячно потяг. Ціни теоретично мають бути нижче, аніж для доставлених морем товарів, говорять у компанії.

Геннадій Сорочинський стверджує, що не бачить в китайських інвестиціях політичних ризиків. В Китаї підтримують всі бізнеси, що працюють із Китаєм, говорить він, це гарний торгівельний партнер. «Наша компанія аполітична, наші клієнти аполітичні, не мають відношення політичних процесів ані в Китаї, ані в Україні», – заявив гендиректор UNI-LAMAN GROUP.

Генеральний консул КНР в Одесі Сун Ліцюнь не став спілкуватись із кореспондентом Радіо Свобода або коментувати можливі політичні ризики китайських інвестицій – нещодавно президент Володимир Зеленський і РНБО наклали санкції на китайських інвесторів, які викупили понад три чверті акцій українського підприємства «Мотор Січ». Наразі триває судовий розгляд позову китайських компаній проти президента Зеленського – Skyrizon Aircraft Holdings Limited і Twinstar Holdings S.A. хочуть скасувати санкції через Касаційний адміністративний суд. Перше засідання призначили на 16 серпня 2021 року, хоча позовна заява надійшла ще в березні, деякі судді брали самовідвід.

Відмовившись відповідати на запитання, генеральний консул надав журналістам підготовлену раніше довідку стосовно аналогічних контейнерних потягів з КНР до Європи. З 2016 року, коли цей проєкт було розпочато, КНР відкрила 73 маршрути до 160 європейських міст і китайський уряд відкрито говорить, що цей напрямок будуть нарощувати.

«Китайська народна республіка – один з найбільших торгівельних партнерів України. У 2019 році наша країна стала найбільшим партнером, а у 2020 році, незважаючі на «ковід», об’єми торгівлі між двома країнами тільки зросли. Загальний оборот минулого року склав 14 мільярдів 660 мільйонів доларів», – заявив у своєму виступі генеральний консул.

Українська ділянка «нового шовкового шляху»

Як раніше повідомляло Радіо Свобода, економічні зв’язки між КНР і Україною поступово збільшуються і представники уряду регулярно наголошують на цій тенденції. Зокрема в МЗС називають цю співпрацю частиною розбудови стратегічного партнерства та участь України в китайській ініціативі «Один пояс – один шлях».

Вкрай важливо, щоб китайський інфраструктурний проєкт, так званий «Один пояс, один путь» проходив територією України, говорить Радіо Свобода колишній міністр інфраструктури України Володимир Омелян. Цей проєкт має і економічні, і інфраструктурні переваги, хоча є і політичний компонент, говорить колишній керівник міністерства.

Кремль зробив все можливе, щоб цей шлях йшов повз території України через Росію і Білорусь
Володимир Омелян

«Коли проєкт розроблявся китайським урядом і пропонувався на початку 2010-х років, Кремль зробив все можливе, щоб цей шлях йшов повз території України через Росію і Білорусь. Лише з 2018 року, хоча перші спроби були і у 2015 році, ми налагодили курсування контейнерних потягів територією України і сподіваюсь, це буде мати розвиток», – заявив Омелян.

Володимир Омелян
Володимир Омелян

КНР може використовувати ті ж самі потяги для експорту товарів, зокрема українських, в Китай, вважає він, і подібні проєкти можуть розв'язувати проблему «порожняка». З Китаю експортують значно більше товарів, аніж імпортують.

«Торгівля України з Китаєм стрімко зростає щороку. В першу чергу, це зерно і сировинні ресурси, але їх також треба доставляти, отже це може мати сенс. Сподіваюсь, що Україна зможе стати хабом між Європою і Азією, саме для того ми запрошували провідні світові компанії працювати в Україні», – говорить Омелян.

Ексміністр не вважає ймовірним, щоб із китайськими інвестиціями в інфраструктуру повторилось те саме, що було із «Мотор Січчю», принаймні на першому етапі, коли йдеться тільки про нові шляхи на території України. Проте можливе будівництво логістичних центрів, на його думку, вже потребуватиме окремих міжурядових угод, де будуть прописані інвестиції та зобов’язання обох сторін.

Китайські державні інвестиції це експансія – експерт

Іншої точки зору дотримується директор Інституту зовнішньополітичних досліджень Григорій Перепелиця. На думку професора саме інфраструктурні проєкти і створення глобальної транспортної мережі є засобами і інструментами китайської економічної експансії спочатку в південно-східній Азії, потім в Африці, а потім в Європі.

Транспортна мережа дає можливість захоплювати ринки. Глобальна доктрина домінування Китая у світі заявлена у глобальному контексті
Григорій Перепелиця

«Транспортна мережа дає можливість захоплювати ринки. Глобальна доктрина домінування Китая у світі заявлена у глобальному контексті. Зараз вони націлилися на Близький Схід і Європу. Китай викупив грецький порт Пірей і через нього проходять до Європи, перш за все східну Європу. Це колишні соціалістичні країни, близькі ментально до соціалістичного Китаю», – говорить Перепелиця.

Григорій Перепелиця
Григорій Перепелиця

На його думку, китайські чиновники активно використовують корупційні механізми для просування своїх інтересів, причому активно інвестують в країни з авторитарними або проавторитарними режимами. Навіть компанії, що виглядають приватними, є державними і їхні інвестиції несуть політичні ризики, нагадує Перепелиця. «Україна не повинна спокушатись на дешеві інвестиції, які дають без ніяких умов, на відміну від, наприклад, МВФ. Перш за все це експансія і далекоглядними державними інтересами КНР», – стверджує експерт.

Керівник Азійської секції New Geopolitics Research Network Юрій Пойта в коментарі Радіо Свобода зазначив, що Китай для України є дійсно важливим торгівельним партнером, отже наша країна зацікавлена в розширенні свого експорту на китайський ринок, чому, ймовірно, будуть сприяти розвиток цього та інших транспортних проектів. Водночас, не слід переоцінювати економічні перспективи нового поїзду Україна-Китай, оскільки морські перевезення є основними в зовнішній торгівлі, вони є значно дешевшими та зручнішими, враховуючи сировинну структуру українського експорту, заявив експерт.

Слід дотримуватись європейського підходу щодо скринінгу іноземних інвестицій на предмет загроз національній безпеці
Юрій Пойта

«Україна зацікавлена в розвитку своєї системи інфраструктури та логістики, в тому числі в рамках стратегії «Asia-Europe Connectivity», проте співробітництво з Китаєм повинно будуватись виключно на національних інтересах України, та з урахуванням можливих політичних та безпекових ризиків для співпраці. Україні також слід дотримуватись європейського підходу щодо скринінгу іноземних інвестицій на предмет загроз національній безпеці. З урахуванням міжнародної ситуації навколо нашої країни недоцільно залучати китайські інвестиції в об’єкти критичної інфраструктури та оборонно-промислового комплексу України, та співробітничати з китайськими компаніями щодо будівництва інформаційно-телекомунікаційних ліній 5G в Україні», – заявив Пойта.

На думку Пойта, залучення китайських інвестицій до будівництва об’єктів інфраструктури, які не впливають на питання національної безпеки, слід проводити виключно на основі відкритих тендерів та з урахуванням вимог та нормативно-правового регулювання, прийнятого в ЄС.

  • Зображення 16x9

    Михайло Штекель

    Журналіст. Працюю в медіа-сфері з перервами із 2003 року. В 2013 році спробував переїхати з рідної Одеси до Києва, писав про Революцію гідності, анексію Криму і знімав війну на Донбасі. У 2017-му повернувся до Одеси – міста непростого, але вкрай цікавого. Навчався на філософському факультеті, тому маю слабкість до довгих текстів. На Радіо Свобода працюю з 2014 року. Пишу, фотографую, знімаю, спілкуюсь із людьми.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG