Відомий скрипаль-альтист і диригент Юрій Башмет, який провів своє дитинство у Львові, а нині живе в Росії, днями заявив, що готовий «відправитися в зону «СВО» (так в РФ називають війну проти України).
19 січня цього року українська влада позбавила диригента державних нагород.
Що ще відомо про Юрія Башмета, як давно він підтримує війну Росії проти України і що ж сказав цього разу? Відповідаємо.
Що відомо про Юрія Башмета
Юрій Башмет народився 24 січня 1953 року в Ростові-на-Дону.
Потім він із родиною переїхав до Львова, де жив і навчався. Там він закінчив Львівську спеціальну музичну школу.
А от вищу освіту здобував у Росії – закінчив Московську консерваторію.
Виступав з провідними оркестрами світу. Здобув міжнародне визнання як віртуозний альтист. 1991-го він отримав звання Народного артиста СРСР.
Нині Юрій Башмет – художній керівник оркестру «Нова Росія» та камерного ансамблю «Солісти Москви». Викладає у Московській консерваторії.
Що казав про Львів
У 2020 році виявляв бажання приїхати у Львів з концертом і погуляти вуличками «міста свого дитинства». Тоді він казав, що «у Львові залишилися всі рідні могили». І додавав: «Мені треба у Львів, провідати їх. Тому дуже хочу, щоб всі політичні проблеми втряслися, а вони не можуть не утрястись. Головне – дожити до цього моменту».
Схоже говорив Юрій Башмет і 2023-го – тоді він назвав Львів «культурним оазисом» і висловив упевненість, що обов’язково туди повернеться: «Часто думаю, майже щодня, про те, коли я повернусь у Львів. Звісно, повернусь». Каже: офіційної заборони на в’їзд йому не вручали, але у фейсбуці, хоч його і нема в соцмережах, були попередження.
29 липня 2024 року у Львові поховали батька диригента – Абрама Башмета.
Що сказав Башмет зараз?
Юрій Башмет, серед іншого, в інтерв’ю російському державному агентству ТАРС заявив, що готовий «відправитися в зону «спеціальної військової операції»: «Звичайно, скрипаль набагато краще грає на скрипці, ніж стріляє та повзає в окопі. Не те, щоб ми не хочемо! Якщо треба буде – я сам піду туди стріляти», – сказав він.
Він також назвав артистів, які залишили територію Росії після початку «СВО»(себто вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 року), «людьми без совісті».
«Це люди, яким більше нічого сказати вдома, у них совісті немає. Це справа кожного, я не можу засуджувати людину, яка зважилася на те, щоб втратити цінність усіх прожитих років власного життя. Що я можу говорити про те, кого любили в країні, а він узяв і поїхав? <...> Я не думаю, що вони всі щасливі», – сказав Башмет.
Що про війну казав до цього?
2014 року Башмет був серед понад 80 відомих російських діячів культури і мистецтва, які підписали лист на підтримку позиції російського лідера Володимира Путіна щодо України загалом і Криму зокрема.
У 2014 році за підтримку Путіна Башмета позбавили звання професора Львівської академії. Сам він, усміхаючись, сказав: коли позбавили звання – дізнався, що його мав.
Окупація та анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся не визнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу.
Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції.
Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості».
Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
Башмет підтримав і початок великої війни РФ проти України 24 лютого 2022 року.
19 січня 2025 року українська влада позбавила його державних нагород України.
Повномасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
Форум