Нещодавно провідні компанії світу зобов’язалися працевлаштувати понад 250 тисяч біженців, серед яких – українці. Олесі та Дарії, вимушеним переселенкам в ЄС після початку великої війни, вдалось успішно знайти роботу у світових компаніях Amazon Web Services та Manpower Group. Ці бренди доєдналися до ініціативи Tent Partnership for Refugee, яка допомагає біженцям увійти на європейський ринок праці.
«Ми бачимо дуже позитивну динаміку серед роботодавців щодо працевлаштування українських біженців. Зокрема, на Tent European Business Summit багато світових великих компаній зробили амбітні заяви щодо наймання та навчання ще більше біженців, включаючи українців», – каже віцепрезидентка Tent Partnership for Refugee у Європі Вероніка Россіні. Як працює ініціатива працевлаштування і як уже себе проявили в світових компаніях українці – з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Ти як?».
Українка стала рекрутеркою американської компанії Manpower Group
Олеся Белько покинула дім у Києві о п’ятій ранку 24 лютого. Після довгої дороги вона зупинилася в Нідерландах, де, на її думку, можна було знайти роботу, володіючи англійською.
«Переїхати жити за кордон не було моєю метою, мене не чекала тут робота чи облаштоване життя. Тому спершу я абсолютно не знала, що робити. Це був період стресу. Потім я зрозуміла, що тривога і зневіра ніяк не допоможуть. Я взяла себе в руки й почала помалу організовувати нове життя», – ділиться жінка.
Поступово Олеся пройшла IT-курси, а тоді розпочала пошук роботи. Спершу було важко зрозуміти, як працює ринок праці в Нідерландах: де шукати інформацію, як підготувати резюме, що потрібно, аби успішно знайти роботу.
Просто писала в гуглі «Job for Ukrainians»Олеся Белько
«Я приділила багато часу саме на пошук. Спершу навіть не знала, як шукати, тому просто писала в гуглі «Job for Ukrainians». Крок за кроком зрозуміла, що треба спілкуватися з людьми навколо. Нові знайомства – це ключ. Так через жінку, яку я зустріла на курсах IT, я дізналася про вакансію у компанії Manpower Group, де я зараз і працюю», – ділиться Олеся.
Нині переселенка обіймає посаду рекрутерки з набору українців у кадровій компанії Manpower Group, яка зобов’язалася допомогти з працевлаштуванням 30 тисячам біженців, серед яких – й українці. Олеся каже: те, що вона сама – українка, допомагає багатьом землякам, які проходять співбесіди. Вони більше довіряють й почуваються захищено, бо можуть поговорити з Олесею українською і розпитати детальніше про компанію та роботу.
Коли біженці чують рідну мову, це допомагає їм почуватися безпечноОлеся Белько
«Часом українські біженці стикаються з недоброчесними роботодавцями, різними махінаціями у процесі пошуку та влаштування на роботу і навіть на самій роботі. Тож коли вони бачать когось з України в компанії, чують рідну мову, це допомагає їм почуватися безпечно. Я радію, що можу це забезпечити», – каже жінка.
Спершу роботодавці ставилися досить пильно до українців, розповідає Олеся. Вони уважно перевіряли знання та навички. За рік же працедавці стали більш відкриті. Українські біженці, каже вона, вибудували довіру та показали себе як працьовиті та відповідальні співробітники.
За цей рік ми показали, що ми – хороші робітники й заслуговуємо мати гідне місце праціОлеся Белько
«Зараз українці мають більше довіри на європейському ринку праці. За цей рік ми показали, що ми – хороші робітники й заслуговуємо мати гідне місце праці й рівень життя, як кожен європеєць», – каже Олеся.
Нещодавно українка отримала винагороду за свою працю у Manpower Group. Олеся була вражена, бо, зауважує, просто сумлінно виконувала свою роботу, допомагаючи українцям.
«Компанії бачать, що ти стараєшся якісно працювати, що ти розвиваєшся, комунікуєш з колегами, обмінюєшся досвідом, просиш допомогу та її надаєш. Тоді ти отримаєш свою винагороду, якої й часом не чекаєш. Тобі починають довіряти», – переконана Олеся.
Жінка розповідає: українські біженці живуть в подвійній реальності. З одного боку – вони бачать європейську країну, де все спокійно та стабільно, а з іншого – їхній дім, в який щодень прилітають ракети. Попри те, твердить, українці хочуть працювати й активно шукають роботу:
Українці не хочуть жити на соціальні виплати для біженців, вони хочуть працюватиОлеся Белько
«Українські біженці, які до нас приходять, у більшості випадків просто хочуть знайти роботу, вони не перебирають. Українці не хочуть жити на соціальні виплати для біженців, вони хочуть працювати, щоб бути повноправними членами нового суспільства. Тож завданням компаній є максимально забезпечити їх інформацією про можливості працевлаштування та надати підтримку у вивченні мови, адже саме це може бути перепоною на шляху отримання роботи».
«Варто цілитися на роботу або свого рівня, або ж вищого»
Дарії, як і Олесі, довелося також покидати Київ у перші дні повномасштабного вторгнення Росії. Вона розповіла нам свою історію, проте – з особистих міркувань – вирішила зберегти анонімність.
Усе своє життя Дарія прожила в столиці. До великої війни вона працювала проєктним менеджером в різних компаніях. Проте 24 лютого вона, як і багато киян, прокинулася від вибухів. Жінка пригадує: перший тиждень прожила практично у бомбосховищі.
Після цього ж Дарія вирішила покинути місто. Проїхавши Молдову та Угорщину, жінка зрештою зупинилася у Польщі: «На той час Польща багато допомагала Україні. Мені здавалося, що саме там я зможу знайти роботу, аби продовжувати бути корисною для українців».
Так Дарія знайшла вакансію проєктного менеджера у програмі від Amazon Web Services, яка допомагає українським біженцям здобути знання та навички для роботи в IT-секторі. Переселенка каже: часом українські біженці обирають нижчу за статусом роботу, ніж вони мали в Україні – такий шлях видається їм легшим. Але вона радить – варто цілитися на роботу або ж свого рівня, або вищого. У пригоді стануть додаткові міжнародні курси у галузі, у якій людина хоче працювати. Це, з її слів, підвищує впевненість у своїх силах у новому робочому середовищі й надає перевагу кандидатові в очах роботодавця.
Потрібно вивчати все з нуля: як тут жити, як працюватиДарія
«Ми як біженці приїжджаємо в нові країни, де потрібно вивчати все з нуля: як тут жити, як працювати, зрештою, маємо вивчити нову мову. Міжнародні курси для удосконалення чи набуття нових навичок допомагають показати вашому роботодавцю, що ви хочете і можете вчитися новому. Це – велика перевага для отримання роботи», – переконана українка.
Проєкт ITSkills4U, у якому працює Дарія, налічує понад 15 тисяч українців. Жінка розповідає, учні програми мають досить різноманітний попередній досвід роботи та навчання, проте готові вивчати нове, щоб знайти роботу в країні, у якій мають прихисток.
Я щаслива, що допомагаю землякамДарія
«Хтось був лікарем, хтось мав власний бізнес, хтось уже працював в IT. Українські біженці розповідають історії, як після навчання їм вдається адаптуватися у нових країнах, знаходити роботу. Це надихає. Я щаслива, що навіть будучи не вдома, я допомагаю землякам, з якими ми опинилися в одній ситуації», – ділиться вона.
Жінка каже, що одним з найбільших викликів для українських біженців під час пошуку роботи є інша мова, розуміння вимог для тієї чи іншої посади, а також презентування своїх знань та вмінь.
«Ринок праці в ЄС дещо інший, назви посад та вимоги до них можуть відрізнятися від того, що ми звикли в Україні. Тож важливо навчитися розуміти, що і яка робота вимагає. Коли я почала пошуки, мене збентежило, що майже до кожної вакансії було 15-20 вимог. Мені здавалося, що я маю кожній з них відповідати. Проте виявилося, що ні, достатньо зрозуміти, які найважливіші критерії для цієї посади. Також треба знайти шлях презентувати свій попередній досвід для нового роботодавця. Не так важливо зазначати компанії, де ви працювали, а показати навички та знання, які можуть бути застосовані у різних сферах, вміти пояснити їхню цінність для міжнародного ринку праці», – розповідає біженка.
Варто фокусуватися та отримувати нові навички поступово, каже жінка. Зараз українці одержують безліч можливостей, часом вони не знають, що обрати, а інколи обирають усе, а тоді вигорають, додає вона.
Люди не лише отримують професійні вміння, а й вчаться самоорганізовуватисяДарія
«Часом люди в нашому проєкті реєструються на декілька курсів одночасно. Проте краще розпочати та завершити один за одним. У навчанні крок за кроком вони бачать більший прогрес. Щобільше, люди не лише отримують професійні вміння, а й вчаться самоорганізовуватися, ставити цілі у своїй освіті й досягати їх», – каже Дарія.
Проєкт ITSkills4U для українців розробив масштабний американський інтернет сервіс продажу товарів Amazon Web Services. Компанія зобов’язалася протягом наступних трьох років забезпечити роботою 5000 тисяч біженців, в тому числі з України.
«Окрім освіти, для роботи в IT сфері українцям пропонують допомогу з написанням резюме, мовними курсами та прямим контактом з працедавцями», – додає комунікаційна менеджерка Amazon Марґарет Калаган.
«Щоб європейські компанії були проактивними щодо працевлаштування українських біженців»
Компанії Manpower Group та Amazon Web Services, в яких працюють українські біженки Дарія та Олеся, є з числа корпорацій, які доєдналися до ініціативи Tent Partnership for Refugee. Така програма допомагає біженцям увійти на європейський ринок праці.
До лютого 2022-го Tent працював з біженцями з різних країн Сходу: Сирії, Іраку, Афганістану та інших. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Tent почав допомагати й українським біженцям. Для цього організація розширила штат у Європі та сфокусувалася на країнах, які прийняли велику кількість біженців з України, каже віцепрезидентка Tent Partnership for Refugee у Європі Вероніка Россіні.
«Ми хочемо, щоб європейські компанії були проактивними та інклюзивними щодо працевлаштування українських біженців. Сьогодні Tent фокусується на трьох напрямках: стажування, працевлаштування та менторство для біженців», – розповідає вона.
Одна з ініціатив Tent Partnership for Refugee допомагає жінкам-біженкам влаштуватися на роботу. Компанії, які є партнерами Tent, забезпечують професіоналів зі свого штату, які стають менторами для українських біженок. Наставники допомагають з написанням резюме, підготовкою до співбесіди, створенням LinkedIn сторінки. Також Tent заохочує менторів використовувати свої професійні контакти, аби допомогти своєму підопічному побудувати комунікацію з потенційним роботодавцем.
Багато українок мають високий рівень освітиВероніка Россіні
«Жінки-біженки мають нижчий рівень працевлаштування, ніж чоловіки, тому ми створили програму менторства, спрямовану на допомогу саме жінкам. Багато українок мають високий рівень освіти, цікавий досвід роботи, проте все ж вони зустрічають перешкоди та виклики під час пошуку роботи, особливо якщо вони мають дітей», – каже Россіні.
Для ефективного процесу працевлаштування українських біженців необхідно, аби світові компанії зрозуміли, як вони можуть ефективно наймати людей і якими є їхні потреби. Тому Tent активно співпрацює з роботодавцями, консультуючи їх щодо наймання українців, яким довелося рятуватися від війни.
«Ми радимо компаніям організувати позмінну роботу для біженців. Багато жінок приїхали з дітьми, за якими повинні доглядати, тож позмінний графік допоможе їм мати роботу та дбати про дітей. Ми звертаємо увагу роботодавців на те, аби вони могли порадити, як влаштувати дітей у садочки. Коли ж вони приїжджають у нову країну – не завжди знають, куди звернутися. Також ми заохочуємо роботодавців надавати мовні курси для біженців, адже часто мова є бар’єром для отримання роботи», – розповідає Россіні.
До ініціативи працевлаштування біженців, за даними компанії, долучилися вже, зокрема, такі відомі бізнеси, як корпорація комп'ютерних технологій Microsoft, міжнародна мережа готелів та ресторанів Hilton, всесвітньовідомий бренд косметики L’Oréal Group, фармацевтична компанія Pfizer та інші.
Віцепрезидентка Tent каже: чим більше європейські компанії наймають біженців, тим більше знайомляться з самими українцями. Вони бачать ті навички та вміння, які ті приносять у їхні компанії. Це дозволяє працедавцям бути ще відкритішими для нових працівників з України, переконана Россіні.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
