Згідно зі звітом, опублікованим 3 вересня, на європейські країни може очікувати трильйонний рахунок за переозброєння через загрозу з боку Росії та неминучий перегляд американської оборонної політики, що може обернутися різким скороченням Вашингтоном військ на континенті.
106-сторінковий звіт, підготовлений лондонським Міжнародним інститутом стратегічних досліджень (IISS), вказує на прогалини в усіх галузях: у виробництві, розвідці та військовому озброєнні, як-от: ракетах дальнього радіуса дії, протиповітряній та протиракетній обороні.
«Головними причинами цієї невідкладності є військова загроза з боку Росії та невизначеність щодо зобов'язань Сполучених Штатів захищати європейських союзників», – йдеться у звіті.
Cкорочення чисельності американських військ [у Європі – ред.] до 30 відсотків можливе
«Хоча стратегічні оцінки того, як швидко російські сили можуть становити пряму загрозу для Європи НАТО, зазвичай варіюються від двох до п'яти років».
Очікується, що цього місяця буде опубліковано Огляд глобальної структури сил Пентагону, в якому буде викладено перерозподіл військових ресурсів з Європи до Азіатсько-Тихоокеанського регіону.
«Деякі посадовці НАТО вважають, що скорочення чисельності американських військ до 30 відсотків можливе», – йдеться у звіті під назвою «Прогрес та дефіцити в обороні Європи: оцінка».
Зростання військових бюджетів
Цього року європейські лідери розробили плани реакції на ці виклики.
У березні саміт Європейського Союзу зобов’язався витратити мільярди на оборону на тлі того, що президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала «переломним моментом для Європи».
Державам-членам було надано позики ЄС на суму до 150 мільярдів євро (160 мільярдів доларів) для посилення їхніх збройних сил, а правила боргу єврозони були послаблені щодо військових витрат.
Президент США Дональд Трамп неодноразово критикував європейських союзників по НАТО за недостатні витрати на оборону та надмірну залежність від військової потужності США. Але нещодавно він похвалив їх за обіцянку витрачати більше, особливо після червневого саміту НАТО, коли члени домовилися підвищити оборонні бюджети до 5 відсотків ВВП.
Європейська оборонна промисловість продовжує стикатися з труднощами у достатній швидкості нарощення виробництва
Але у звіті IISS зазначається, що це не лише питання грошей. Ключовою проблемою буде нарощування потенціалу.
«Європейська оборонна промисловість продовжує стикатися з труднощами у достатній швидкості нарощення виробництва, тоді як багато європейських армій не можуть досягти своїх цілей щодо набору та утримання персоналу», – йдеться у ньому.
У звіті IISS підкреслюється, що Інтегрована протиповітряна та протиракетна оборона (ІППО) є галуззю, де Європа особливо вразлива.
Нинішні командири американських військ також говорили Радіо Свобода, що повітряний щит Європи не готовий до масштабів загрози з боку Росії.
«Ви бачите, що сталося у великих містах України. Це також може статися в деяких великих містах Європи», – сказав Радіо Свобода Філіп Брідлав, колишній верховний головнокомандувач НАТО в Європі, у квітні.
Далекобійні ракети
Ще однією слабкістю, виділеною у звіті IISS, є далекобійні ракети.
Європейські країни мають високоефективні крилаті ракети повітряного базування, такі як англо-французькі ракети Storm Shadow/Scalp або німецькі системи Taurus. Україна, яка не є членом НАТО, нещодавно продемонструвала свої нові крилаті ракети Flamingo.
Але «лише жменька європейських союзників наразі володіє наземними системами високоточної стрільби далекого радіуса дії, тоді як у морській галузі лише Франція та Велика Британія мають крилаті ракети наземного призначення дальністю 1000 кілометрів», – йдеться у звіті.
«Проєкт Європейського підходу до удару далекого радіуса дії (ELSA) є потенційно найважливішим європейським зусиллям щодо розширення своїх можливостей звичайного наземного нападу до, а, можливо, й понад 2000 км», – додається у звіті.
До проєкту, розпочатого Францією, Німеччиною, Польщею та Італією, пізніше приєдналися Велика Британія, Швеція та Нідерланди.
Серед інших зазначених слабких сторін – брак літаків спостереження та розвідки, «суверенні гіпермасштабні хмарні обчислювальні потужності» та повільні, нескоординовані закупівлі.
Вимоги до витрат виникають у той час, як європейські уряди вже стикаються з сильним тиском на невійськові витрати в таких чутливих галузях, як охорона здоров'я, освіта та соціальні виплати.
Вирішення цих проблем, резюмовано у звіті, «вимагатиме від багатьох європейських союзників НАТО взяття на себе значних фінансових ризиків та схвалення дуже складних політичних рішень».
Форум