Яворівська забавка і яворівський пиріг – українське визнання обіцяють, а список ЮНЕСКО – мрія на роки

Яворівська забавка і яворівський пиріг можуть поповнити нематеріальну культурну спадщину України навіть цього року. А ось, щоб потрапити у список ЮНЕСКО, наразі велика мрія. Чим особливі на Львівщині яворівські забавки і пиріг? Як давно у цьому регіоні печуть картопляно-гречаний пиріг і виготовляють дерев’яні іграшки для дітей?

Понад сотню різних яворівських забавок виготовляють майстри Оксана Когут і Остап Сойка з селища Івано-Франкове Яворівського району Львівщини. А це різноманітні коники, пташки, деркачі, тарахтальця, возики, каруселі. Найбільш упізнавана – пташка, що є символом яворівської іграшки.

«Я зробив свою першу іграшку пташку, коли навчався в училищі. То класична забавка. Забавкарством у Яворівському районі займалось багато майстрів. А це ті, хто ложки і сита виготовляв, і хто лише робив забавки. Майстри жили у Яворові, це називалось Передмістя. Поляки стверджують, що то їхній промисел – іграшки, але це не так. Бо коли я дивився перепис мешканців Передмістя Яворівського, то там не було у списку жодного поляка. Жила більшість українців. Там було кількадесятків майстрів. Їхні вироби скуповували єврейські торговці і продавали. У нас в Україні найстаріша забавка 903 року, у Польщі – близько 870 року», – розповідає Остап Сойка.

Коли саме зробили першу яворівську забавку – невідомо. Однак згідно з архівами, описами українських етнографів, Яворів славився своїми іграшками понад 400 років тому. У XV столітті тут розвивались деревообробні цехи і художній промисел.Оскільки осередок забавкарських майстрів був у Яворові, тому і дісталась така назва.

Яворівська забавка характерна передусім своєю формою і кольористикою. Основа іграшки – жовтий колір, елементи малюють червоним і зеленим, а ще роблять вкраплення білою фарбою. Колись їх усіх виготовляли з рослин.

«Яворівську іграшку можна вирізнити серед інших забавок світу по її формі, кожна деталь пласка, профільного силуету, розмальовували жовтим, червоним і зеленим кольорами. Декорувалася іграшка рослинними орнаментами – гілочками, квіточками, сонечками, основний елемент листочок. Іграшка розмальовується без попереднього контурного нанесення, від руки, вільними рухами, так, як колись у Яворові розмальовували майстри. Вона довершена, ідеальна і нічого не треба придумувати», – говорить майстриня Оксана Когут.

Про яворівську забавку знають в Україні і світі, її презентують і продають на міжнародних ярмарках і фестивалях. Популярності додало й те, що забавки Оксани Когут і Остапа Сойки у 2011 прикрасили Ватиканську ялинку.

Є понад 10 способів подачі пирога

Якщо дерев’яну забавку може виготовити далеко не кожен, бо потрібні не лише матеріали, але й майстерність, то інший претендент у список нематеріальної культурної спадщини України – яворівський пиріг можуть спекти у кожній родині. На Яворівщині він прикрашає весільні столи, печуть його господині кілька разів у місяць. Є різні пропорції приготування пирога, печуть двома способами – повністю закритим тістом і трішки відкритим. Забагато гречки – не той смак, переборщиш з цибулею – те. А багато тіста – пиріг не вдався.

Наталія Косик – дослідниця народних промислів Яворівщини, директор школи у селі Старичі, створила у навчальному закладі майстерню з випікання яворівського пирога за давнім рецептом.

«Смачно, корисно і цим пирогом можна наїстися. Кожна господиня пече по своєму і подає. Шкірка тіста не має відходити. Є 12 способів подачі пирога – з борщем білим на житній заквасці. Це смак моєї бабусі. Пиріг із грибною юшкою, з мачкою, як називають по яворівськи жульєн, лише зі скибкою лимона. З мачкою м’ясною, просто сметаною, кислим молоком.

Коли пиріг вийняли з печі чи духовки його потрібно шматочком сала обмазати і тонкими шматками обкласти зверху, загорнути у пергаментний папір і накрити рушником. Потім скоринка просякнута цим салом. Рецепти дуже подібні, просто хтось меле гречку, хтось гречку запарює, а хтось сиру додає. Тісто дріжджове. Давній рецепт був на воді, олії і навіть без яйця», – розповідає Наталія Косик.

Коли саме на Яворівщині почали пекти гречано-картопляний пиріг важко сказати. Але він «молодший» від яворівської забавки. Історик, співзасновник Клубу галицької кухні Ігор Лильо припускає, що пиріг почали готувати в Галичині 150 років тому. Бо картопля на цих теренах з’явилась досить пізно.

«Велике значення для поширення картоплі відбулося під час Йозефіївської так званої реформи, коли сюди австрійці переселяли велику кількість німецьких селян. Це не обов’язково, що вони придумали пиріг. Можливо, тоді саме картопля почала більше домінувати. А щодо гречки, то Галичину називали країною гречки. Гречка і картопля призвели до простоти, смачності, всесезонності пирога», – каже Ігор Лильо.

Львівська обласна адміністрація і група фахівців ініціює надання статусу нематеріальної культурної спадщини України, а потім внесення у список ЮНЕСКО, яворівській забавці та пирогу. Міністерство культури до кінця року може надати український статус, а от щодо визнання ЮНЕСКО – це справа на десятиліття і без гарантій на позитивне рішення.

«Все залежить, як швидко вони підготуються документи на розгляд міністерства. Двічі на рік ми розглядаємо надання статусу нематеріальної культурної спадщини України, документи приймаємо до 15 квітня і до 15 жовтня і після цього голосуємо. Щодо статусу України – проблем нема. А про ЮНЕСКО ще мріяти», – наголосив Радіо Свобода Ілля Фетисов, голова експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури.

Аби яворівська забавка і пиріг увійшли у список нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, потрібно довести міжнародним експертам, що пиріг, дійсно, готують люди і що існує школа, де навчають його пекти, а щодо забавки, то має теж бути школа. З пирогом справа простіша, бо його печуть і є майстерні. А от з іграшкою дещо складніша ситуація. Бо майстри працюють переважно приватно і немає серед них згуртованості.

«Не думаю, що в ЮНЕСКО потрапить пиріг і забавка, але треба зробити перший важливий крок. Є таке поняття «географічно закріплений продукт». В Україні вже є такі прецеденти. Це один із небагатьох випадків, де ми маємо всі підстави для цього. Дуже здивований, що до сьогодні цього ніхто не зробив із полтавською галушкою, але зробили з бринзою, йде робота щодо мелітопольської черешні, херсонського кавуна. Але це фрукти, а у випадку з пирогом – це страва, яка має чітке географічне походження. Пиріг печуть і в Городку, і Мостиськах, але він відомий, як яворівський і тут проблем не має бути. Що стосується ЮНЕСКО, то скільки часу Львів йшов до цього! Треба мати здорові амбіції. Щоб дійти до ЮНЕСКО, якщо це можливо, передбачаю, треба від 6 до 10 років», – говорить Ігор Лильо.

Засідання комітету ЮНЕСКО відбудеться цього року, а наступне у 2022 році. Але навряд чи питання про яворівську забавку і пиріг розглядатимуть у найближчі роки. Польща пробувала зареєструвати гречано-картопляний пиріг, як білгорайський, але це не знайшло підтримки серед експертів ЮНЕСКО.

До нематеріальної культурної спадщини України внесені 18 елементів. До репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО з України увійшли косівська кераміка, козацькі пісні Дніпропетровщини, Петриківський розпис.Таке визнання важливе тим, що популяризує українську традицію, народні промисли у світі.