Сім днів між 29 квітня і 6 травня у Японії називають «золотим тижнем». Це вихідні дні, коли у японці традиційно подорожують, святкують і відвідують рідних. Але цього року «золотий тиждень» виявився робочим для прем’єр-міністра Японії Фуміо Кішіди і міністра закордонних справ цієї країни Йошимаси Хаяші.
Очільник Уряду Японії здійснив візити до Індонезії, В’єтнаму і Таїланду, а Хаяші – до Казахстану, Узбекистану і Монголії. Одна з ключових причин такої активності у період свят – війна Росії проти України, необхідність мобілізації підтримки позиції G-7 в Азії. Це важливо також в контексті саміту «двадцятки», який незабаром пройде в Індонезії, та зустрічі лідерів QUAD наприкінці травня в Токіо.
Як змінити ставлення до Росії в Азії?
Погляд з Азії на події в Україні не є однозначним. Серед країн Південно-Східної Азії санкції проти Росії застосували тільки Японія, Сінгапур і Південна Корея (і Тайвань, якщо бути точним), але при голосуванні за резолюцію ГА ООН, яка засудила агресію Росії проти України, В’єтнам і Лаос утримались, а 7 квітня при голосуванні за рішення ГА ООН виключити РФ з членів Ради з прав людини утримались Індонезія і Тайланд, а В’єтнам проголосував проти.
Таким чином, позиція впливового регіонального об’єднання – АСЕАН по відношенню до війни проти України виглядає, м’яко кажучи, невизначеною і непереконливою. Це більш складною є ситуація у Центральній Азії, де країни колишнього СРСР і Монголія традиційно орієнтуються на Росію. Минулого тижня японська дипломатія доклала неабияких зусиль, щоб змінити цю ситуацію.
Варто зрозуміти контекст специфічного ставлення в Азії до «європейської кризи», як тут називають агресію Росії проти України. Воно панує і в більшості країн АСЕАН і, що ще більш небезпечно, в Індії. Тут відкрито говорять, що на Заході у цілому, а в Європі зокрема, традиційно діють вибірково, реагуючи на регіональні конфлікти, які відбуваються поза межами Європи. Зокрема, у цьому контексті згадуються Лівія, Сирія, Афганістан.
Порівнюються потужні зусилля, які нині спрямовуються на допомогу біженцям з України і засудження агресії Росії, і недостатні, на думку ряду країн регіону, кроки по відношенню до біженців з інших країн. Також важливими є традиційно дружні відносини з Росією, які перейшли з часів СРСР, таких країн, як Індія та В’єтнам, а також вплив Китаю.
Так, наприкінці березня міністр закордонних справ КНР Ван І запросив до Пекіну чотирьох колег з країн АСЕАН, включаючи Індонезію і Тайланд, і закликав їх не підтримувати позицію США по відношенню до російської агресії проти України.
Саме так – як протистояння США і Росії, розглядають у значній кількості азійських країн війну, яку РФ розв’язала проти України. Ще одним фактором є релігійний, оскільки Росії вдалося у попередні роки створити імідж країни, що є дружньою до ісламу (на противагу США і ЕС), а це важливий фактор для таких потужних регіональних гравців, як Малайзія та Індонезія.
Саме Джакарта стала першим пунктом призначення дипломатичного туру прем’єр-міністра Японії.
Результати візитів
Важливо, що на прес-конференції після переговорів Фуміо Кішіда і Джоко Відодо заклики про негайне припинення агресії прозвучали не тільки з боку японського гостя, але і глави Уряду Індонезії. Відодо повідомив, що відхилив запит України про надання військової допомоги, оскільки це суперечить Конституції і принципам зовнішньої політики Індонезії, але заявив про готовність надати гуманітарну допомогу.
Важливі зрушення у позиції іншої важливої регіональної потуги стали відомими під час візиту Кішіди. Вперше з часу початку війни гуманітарну допомогу Україні на суму 500 тисяч доларів надасть В’єтнам.
Ця країна вимушена більше уваги приділяти регіональним питанням і відносинам з Японією, оскільки зіткнулася з нехтуваннями власними інтересами у Південно-Китайському морі з боку союзника Росії – КНР.
У свою чергу міністр закордонних справ Японії Хаяші під час візиту до Нур-Султану закликав Казахстан дотримуватись солідарної з міжнародним співтовариством позиції стосовно російської агресії проти України. У квітні він вже проводив онлайн зустріч з колегами з п’яти країн Центральної Азії (діалог Японія – Казахстан, Узбекистан, Киргизстан, Туркменістан, Таджикистан започатковано ще у 2004 році) і намагався переконати традиційно орієнтовані на Росію країни регіону засудити агресію.
«Українське» питання було в центрі уваги і візиту Хаяші до Монголії – також очевидно про-російські орієнтованої країни, затиснутої між РФ і КНР.
Монголія, які і Казахстан, утрималась при голосуванні в ГА ООН проекту резолюції, що засуджує агресію РФ.
Наразі залишається незрозумілим, чи вдалося головному японському дипломату змінити позицію цих двох країн, але немає сумніву, що аргументи з боку країни – одного з найбільших у регіоні провайдерів допомоги для розвитку є досить переконливими.
Росія переорієнтувалася на Азію
Про складність і важливість активної дипломатії в регіоні свідчить і той факт, що саме Азія стала тим ринком, на який переорієнтується Росія в контексті поставок нафти.
Санкційний тиск з боку США і ЄС призвів до того, що з 380 танкерів, які вийшли портів РФ з 24 лютого по 18 квітня 115 були спрямовані в Азію: 52 – в КНР, 28 – до Південної Кореї, 25 – в Індію, 9 – в Японію і 1 – в Малайзію.
Порівняно з минулим роком ці цифри свідчать про восьмикратне збільшення поставок в Індію, зростання на 33% поставок в Китай, і, водночас, 16% зменшення поставок в інші згадані країни.
Тенденція є очевидною – у той час, як такі потужні споживачі нафти, як Японія, шукають шляхи зменшення частки нафти РФ, Китай і Індія її нарощують.
Причина дуже проста – на фоні і без того падіння цін на нафту для Індії Росія запровадила додаткову знижку у 35 доларів за барель порівняно з цінами до початку війни. Пояснюючи свою позицію, у Делі говорять про дуже привабливу ринкову кон’юктуру, а також звертають увагу, що бойкот на закупівлю нафти РФ з боку країн ЄС був, до останнього часу, здебільшого формальним.
Так, протягом півтора місця і з 1 березня по 15 квітня 41 танкер з російською нафтою пішов на Нідерланди, 36 – в Італію, 9 – в Німеччину.
Зі свого боку Японія вже проголосила про наміри зменшити або з часом взагалі припинити закупівлю російської нафти.
З початку війни Росії проти України Японія однозначно стала на бік України, послідовно здійснюючи політику засудження агресії, впровадження санкцій і надання масштабної допомоги.
Не менш важливими є зусилля японської дипломатії, які спроможні дещо посилити політичний і економічний тиск на РФ.
Після досить тривалого часу перебування «у тіні» Японія явно починає претендувати на роль регіонального лідера, і це у спільних інтересах демократичних держав як Азії, так і Європи.
Сергій Корсунський – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Японії
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
- Минулого тижня Білий дім оголосив, що президент США Джо Байден відвідає Японію в рамках свого візиту до Південно-Східної Азії.
- Байден, швидше за все, буде у Токіо 23-24 травня, де спочатку зустрінеться з японським прем'єром Фуміо Кішідою, а наступного дня візьме участь у саміті «Четвірки» – США, Японії, Австралії та Індії.
- Це перший візит президента Байдена до Японії з моменту його вступу на посаду в січні 2021 року.
- Спостерігачі відзначають, що зараз союзницькі відносини Вашингтона та Токіо є дуже міцними через максимальну близькість позицій двох країн щодо агресії Росії проти України.
