Рішення про припинення дії погодженого Конгресом США гранту, що фінансує діяльність Радіо Свобода, Голосу Америки та інших мовників, викликало бурхливі реакції медіаспільноти, політиків, громадських діячів як в Україні, так і за кордоном. Люди говорять про історичну роль медіа, акцентують на дотриманні стандартів, висловлюють підтримку журналістам, а також обговорюють потенційні наслідки.
Серед слів підтримки є і голоси критиків. За ініціативою Чехії 17 березня у Євросоюзі почали обговорювати можливу роль у підтримці Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода. У Росії називають таке рішення внутрішньою справою США. Радіо Свобода зібрало реакції.
«Світ диктатур підвищує тон»: що кажуть в українському політикумі
«Дивно спостерігати за тим, як країна, що називала себе лідеркою демократичного світу у питанні свободи слова, придушує цю свободу», – зазначає Ярослав Юрчишин, голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова з фракції «Голос».
Радіо Свобода та Голос Америки – це найпотужніші медіа в багатьох країнахЯрослав Юрчишин
«Це не просто закриття якихось ЗМІ, на місце яких прийдуть інші. Радіо Свобода та Голос Америки – це найпотужніші медіа в багатьох країнах. У деяких пострадянських та країнах демократії, що розвиваються, це – взагалі чи не єдине джерело правди», – сказав Ярослав Юрчишин.
Депутат також додав, що питання збереження незалежних медіа є одним із головних для комітету з питань свободи слова на найближчі засідання, де, зокрема, шукатимуть можливість підтримки медіа.
«Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський ідеально зрозумів ситуацію, сказавши, що ці медіа потрібно зберегти, аби «навколо нас не процвітали тоталітарні режими». Підтримую думку пана Ліпавського, що ЄС має взяти фінансування Радіо Свобода на себе. Інакше на це місце точно прийдуть Китай та Росія. Радіо буде, але ніякої свободи», – пише Ярослав Юрчишин.
Для свободи слова в Україні великою втратою буде закриття Радіо СвободаОлексій Мовчан
«Для свободи слова в Україні великою втратою буде закриття Радіо Свобода, – написав народний депутат від «Слуги народу» Олексій Мовчан у Facebook. – Багато хто зрадів, але обʼєктивно, вони мають журналістські стандарти, на які орієнтувались інші ЗМІ. Я кілька разів сам як політик потерпав від їхньої роботи. Але при всьому цьому я їм довіряю з причини якості контенту і доступності подачі».
«Замість відображення і пояснення реальності, яким займаються справжні медіа, пропонується споживати вал здебільшого розважальної інформації. Чудове рішення для тих, хто хоче щоб суспільство втратило навички критичного мислення, а отже, і вміння опиратися диктатурі», – зазначає народний депутат від «Європейської солідарності» Володимир В’ятрович.
Позафракційна народна депутатка Мар’яна Безугла пише:
«Є ще китайське China Radio International (CRI) – процвітає і закриватися не планує... Та й росіяни своє RT (Russia Today) тільки розширюють. Виглядає так, що відбувається деконструкція держави США – тієї, яку задумали батьки-засновники, заради якої загинули в боротьбі сотні тисяч американців і були витрачені трильйони доларів», – зазначила депутатка.
Редакції Радіо Свобода та Голос Америки – це частина історії демократичних перетворень України і вільного світу, так вважає Ірина Геращенко, співголова фракції «Європейська солідарність».
За її словами, це «єдиний майданчик, де в 2000ні, в часи жорсткої політичної цензури і темників мала слово опозиція». І додає: на Радіо Свобода була «альтернативна до УТ-1 і олігархічних каналів точка зору».
«Щира підтримка медійникам Радіо Свобода та Голос Америки, які завжди вирізнялися своїм професіоналізмом. Новина шокувала і злякала, як ще одна ознака наближення життя в антиутопії», – написала народна депутатка від «Слуги народу» Тетяна Циба.
Зберегти колективи Радіо Свобода закликав і колишній прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк.
«Україна повинна зберегти свободу слова і колективи Радіо Свобода як за рахунок бюджету, так і за допомоги ЄС», – написав політик у мережі X.
«На крок ближче до темряви»
Колишній журналіст, а нині радник з питань боротьби з корупцією та відновлення інфраструктури в антикорупційній ініціативі Мустафа Найєм поділився своїми міркуваннями:
«Ще живі ті, хто десятиліттями називали Радіо Свобода головним ворогом і робили все, щоб воно замовкло. Сьогодні за них це зробили інші. Колишні співробітники радянських спецслужб, старі ідеологи можуть вважати його мовчання своєю перемогою. Ми стали ще на один крок ближче до мороку і темряви».
Це тектонічний зсув у світовій політиціВалерій Пекар
«В моїй стрічці коментатори не розуміють, що сталося. Подумаєш, прикрили державне фінансування якимсь нікому не потрібним медіа. Та ні, друзі. Це тектонічний зсув у світовій політиці», – вважає Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи, громадський діяч.
Неможливо переоцінити глобальну вагу фактичного закриття Голосу Америки, Радіо Свобода тощо, вважає головний редактор «Європейської правди» Сергій Сидоренко.
Досі у низці країн Радіо Свобода та його відгалуження лишаються найбільш гідними довіри джерелами новинСергій Сидоренко
За його словами, це історія передусім не про Україну, а про глобальний контекст.
«Десятиріччями СРСР боровся з «ворожими голосами». Десятиріччями Росія, Китай, Іран та купа інших диктатур по світу мріяли про те, щоби Свобода зникла. Навіть досі у низці країн Радіо Свобода та його відгалуження лишаються найбільш гідними довіри джерелами новин. Подекуди – єдиними (це, до слова, був важливий елемент противаги Китаю та компанії). Тепер це у минулому. Тепер свобода слова – це гріх», – написав Сидоренко.
Журналіст Віталій Портников, який останні 35 років співпрацював, зокрема, і з Радіо Свобода, написав у своєму пості у фейсбуці:
«Сьогодні, коли триває загарбницька війна Росії проти України, коли російський та китайський авторитаризм лише посилюються, коли Радіо Вільна Азія продовжує свою боротьбу за правду, а серед головних ворогів Америки залишається теократичний режим Ірану, – будь-який удар по Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа є нічим іншим, як зрадою демократії».
Журналіст та викладач Віталій Голубєв висловив ідею, що дискусію навколо майбутнього Радіо Свобода» варто перевести «в конструктивніше русло».
«Подякувати платникам податків США за багаторічне лідерство в підтримці якісної журналістики – і перехопити естафету, – пише Голубєв. – Для марафону ж знайшли обґрунтування. То і для підтримки якісної журналістики можна знайти. Питання в пріоритетах».
«В помиральну яму ще рано»?
Шеф-редакторка видання «Детектор медіа» Наталія Лигачова підтримала журналістів, які, за її словами, понад 70 років були не лише «мʼякою силою» США, а й в багатьох країнах, зокрема і в Україні, взірцем обʼєктивності та дотримання журналістських стандартів.
«Дуже сподіваюсь, що лягати в помиральну яму ще рано. Що в країні, яка багато років нагадувала нам про слова Тараса Шевченка «Борітеся – поборете, вам Бог помагає!», знайдуться сили та люди, в тому ж Конгресі, які будуть чинити спротив розправі над свободою слова, здійсненню пророцтв Орвелла... Бо мовчання громадянського суспільства та інтелектуальних еліт зараз в США – це те, що лякає навіть більше, ніж руйнівна сила трампізму по всьому світу», – написала Лигачова.
На думку директорки Інституту масової інформації (ІМІ) Оксани Романюк, «наслідки цього рішення можуть негативно вдарити і по США, яке раніше було захисником свободи слова, і по стійкості демократії по всьому світу».
У міжнародній медіаорганізації «Репортери без кордонів», яка захищає права журналістів, теж висловили занепокоєння. Зупинку фінансування назвали «кроком, який загрожує свободі преси в усьому світі та заперечує 80 років американської історії підтримки вільного потоку інформації».
Це «ставить під загрозу життя журналістів, які часто долали величезні труднощі, щоб донести новини до мільйонів людей, що живуть у країнах, де є цензура», – сказала генеральна директорка «Комітету захисту журналістів» Джоді Ґінсберґ.
Зі схожими заявами виступила низка медіаорганізацій у різних країнах.
У Брюссельській Асоціації іноземних кореспондентів (API-IPA) висловили солідарність із журналістами та іншими працівниками Радіо Свобода. А також назвали рішення про припинення фінансування у рамках ширших скорочень Агентства США з глобальних медіа (USAGM) «серйозною поразкою для незалежної журналістики та принципів свободи преси».
Також в організації сподіваються, що «ЄС знайде способи допомогти продовжити безцінний внесок і досвід, які Радіо Свобода внесло в ширший європейський і глобальний інформаційний ландшафт».
«Занепадає символ свободи»: як реагують правозахисники і митці
Голова правозахисної організації «Центр громадянських свобод» та лауреатка Нобелівської премії миру у 2022 році Олександра Матвійчук висловила підтримку журналістам Радіо Свобода та Голосу Америки.
«Ви були голосом з окупованих Росією територій. Ви мовили для людей у тих країнах, де за свободу слова вбивають та переслідують», – написала правозахисниця.
Співачка Марія Бурмака звернула увагу на історичну роль Радіо Свобода.
«Роль «голосів», які пробивалися через глушилки, у розпаді імперії зла була величезна. Це ж були і голоси дисидентів, і голоси української діаспори», – написала музикантка на своїй сторінці у фейсбуці.
Водночас вона поділилася своїми враженнями про теперішнє значення мовника:
Як історика мене ця ситуація бентежить не в останню чергу саме історично – як тяглість боротьби США за вільний світРадомир Мокрик
«Голос Америки і Радіо Свобода слухали ж якраз ті, хто не слухав голоси «русского мира», – вважає Бурмака. – Поширення демократії та стандартів такого мовлення було одним із важливих впливів Америки на світ, на країни постімперської Східної Європи».
Письменник Радомир Мокрик прокоментував подію так:
«Як історика мене ця ситуація бентежить не в останню чергу саме історично – як тяглість боротьби США за вільний світ, важливість їхньої допомоги, їхньої ролі, зрештою, як певного дороговказу. Звичайно, часто ідеалізованого, але тим не менше, вкрай важливого для суспільств, які боролися і боряться проти диктатур».
«Потрібні інші інструменти»
Іншу точку зору висловив політичний аналітик та колишній медійник Вадим Денисенко.
«Головна проблема зовсім не в закритті Радіо Свобода. Проблема в тому, що колективний Захід – і США, і Європа взагалі відмовилися вести інформаційну війну на території Росії. Ця тема табуйована всіма фондами, які витрачають мільйони на журналістику», – написав Денисенко.
Він додав, що «створене в часи Холодної війни радіо відіграло величезну роль у підриві Радянського Союзу». Водночас, на думку Денисенка, зараз «потрібні сучасні інструменти для інформаційної війни на території Росії: TikTok, телеграм та якісні і кількісні дослідження».
| Акаунт Радіо Свобода у TikTok існує з 2023 року і нараховує 151 тисячу підписників. За попередній рік відео набрали 54 мільйони переглядів. Крім основного акаунту, Радіо Свобода веде акаунт проєкту Радіо Свобода Донбас.Реалії, де розвінчує російські наративи для жителів в окупації. Цей акаунт нараховує 58 тисяч підписників і за останній рік набрав 34 мільйони переглядів відео. За даними опитування Gallup 2024 року, щотижнева аудиторія проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії в окупованому Росією Криму становить 18,3 відсотка. Результати опитування на Донбасі, яке проводили на замовлення USAGM, ще опрацьовуються. |
Ексредактор журналу «Український тиждень», а нині військовослужбовець Дмитро Крапивенко написав у пості у фейсбуці:
«У випадку України ці медіа виконали свою місію у 2014-му і просто стали частиною ландшафту (передовсім Свобода). Вони були тут помітним гравцем, але точно не інструментом ідеологічної боротьби».
«Хочете повалити режим Путіна і миру в Європі: треба працювати над розвалом цієї країни, треба піднімати на повстання поневолені Москвою народи, розпалювати його через анонімні тг-канали, займатися пропагандою, рвати там, де тонко, а не аналізувати «звіти про порушення прав людини в РФ», – вважає Крапивенко.
| Радіо Свобода працює згідно з , який забороняє пропаганду чи підтримку сепаратизму. |
«Мозковий штурм» у ЄС
Питання про Радіо Свобода порушували 17 березня на Раді ЄС із закордонних справ, повідомила верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас.
В інтересах Європи, щоб таке мовлення продовжувалосяЯн Ліпавський
«Тепер перед нами постає питання, чи можемо ми прийти зі своїм фінансуванням, щоб заповнити прогалину, яку залишає США?» – зазначила Каллас.
Раніше міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський пропонував обговорити з колегами в ЄС питання подальшої роботи медіакорпорації Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода після припинення фінансування медіа з боку США.
«В інтересах Європи, щоб таке мовлення продовжувалося», – зауважив Ліпавський.
«Одним із шляхів було б збільшення бюджету Європейського фонду підтримки демократії. Ми перебуваємо на стадії мозкового штурму, але очевидно, що це гідні інституції, місія яких повинна продовжуватися», – сказав Радослав Сікорський, міністр закордонних справ Польщі.
Польський міністр закордонних справ також поділився спогадами, коли він був підлітком, то його батько слухав на старому радіоприймачі Голос Америки, Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода.
«Так ми дізнавалися основні факти про наші власні країни, тому що комуністична пропаганда була дуже жорстко контрольована. І ці інституції продовжують робити подібну роботу для автократій і сьогодні», – зазначив Сікорський.
«Радіо Свобода, Голос Америки відіграли ключову роль у зусиллях Литви щодо відновлення незалежності. Ми справді їм співчуваємо. І це ті інструменти, які значно допомогли тим, хто перебуває під тиском режимів і хто намагається боротися за свободу», – сказав Кястутіс Будріс, міністр закордонних справ Литви.
А що в Росії?
Скорочення фінансування Радіо Свобода є внутрішньою справою США, яка не стосується Росії, кажуть у Кремлі.
«Ці ЗМІ, насправді їх навряд чи можна віднести до популярних і затребуваних в Російській Федерації, тому нас це не дуже стосується, але це внутрішнє рішення американської адміністрації», – заявив речник Путіна Дмитро Пєсков.
У лютому 2024 року Міністерство юстиції Росії додало до переліку іноземних і міжнародних неурядових організацій, діяльність яких визнана «небажаною» на території РФ, корпорацію Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода. Цей крок фактично забороняє організацію і створює проблеми для всіх, хто з нею взаємодіє.
Водночас головна редакторка медіагрупи «Росія сьогодні» Маргарита Симонян зазначила, що вважає святом «закриття» Радіо Свобода та Голосу Америки.
«У них є єдина мета – спровокувати протестні настрої і домогтися роздерибанювання Росії», – додала Симонян.
А прокремлівський телеведучий Володимир Соловйов побажав «зд*хнути» співробітникам Радіо Свобода і Голосу Америки під час обговорення про їхнє «закриття».
На таку реакцію російських медіа звернув увагу журналіст Денис Казанський: «Усі рупори Путіна працюють, пропагують ненависть, смерть і дегуманізацію, а їхнє фінансування тільки збільшується», – написав Казанський.
Як це почалося і що далі?
Президент США Дональд Трамп підписав указ, спрямований на скорочення семи федеральних агентств, включаючи Агентство США з глобальних медіа (USAGM), яке опікується медіакорпорацією Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода та іншими засобами інформації.
Указ, підписаний пізно ввечері 14 березня, також націлений на агентства з проблем безпритульних, трудових спорів та розвитку місцевих громад.
Згодом стало відомо про припинення дії погодженого Конгресом гранту, що фінансує діяльність Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода.
Президент і генеральний директор Радіо Свобода Стівен Капус назвав скасування угоди «величезним подарунком ворогам Америки».
«Іранські аятоли, китайські комуністичні лідери та автократи в Москві та Мінську святкуватимуть падіння Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода через 75 років. Якщо віддати перемогу нашим супротивникам, це зробить їх сильнішими, а Америку слабшою», – йдеться в заяві.
Лист про припинення гранту підписала Кері Лейк – президент США номінував її на посаду голови Голосу Америки, її кандидатуру ще має схвалити Консультативна рада з міжнародного мовлення. У листі її посада вказана як «старша радниця виконувача обов’язків генерального директора (USAGM – ред.) з повноваженнями, делегованими виконувачем обов’язків генерального директора».
15 березня вона наголосила, що реформування агентства «неможливе».
«Перебуваючи в USAGM, я обіцяю повністю виконувати розпорядження президента Трампа в його місії щодо скорочення розміру та масштабів федерального уряду. Сьогодні ми продовжуємо цей процес, оптимізуючи наші операції, відповідно до того, що вимагається законом», – зазначила старша радниця USAGM Кері Лейк.
За її словами, USAGM та підконтрольні їй установи будуть скорочені до своїх статутних функцій, а пов’язаний з ними персонал буде скорочений до мінімальної присутності та функцій, передбачених законом.
«Зверху донизу це агентство є гігантською гниллю та тягарем для американських платників податків», – додала Лейк.
Натомість сенаторка-демократка Джин Шахін із Комітету закордонних справ Сенату вважає: «Спроба адміністрації Трампа зруйнувати організації, створені та профінансовані Конгресом, які надають точну, неупереджену інформацію сотням мільйонів людей у країнах, де свобода преси перебуває під загрозою, підриває зобов'язання США перед демократією».
Голова ради директорів Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Ліза Кертіс на своїй сторінці у LinkedIn написала, що припинення фінансування є незаконним, оскільки це порушує статут, який регулює мовника, закони Конгресу про асигнування, положення Конституції США про асигнування і про обережність, а також закон про контроль за конфіскацією. «Наша юридична команда готова вжити всіх необхідних заходів для того, щоб Радіо Свобода продовжувало свою місію, дозволену Конгресом», – заявила Кертіс.
USAGM – незалежне урядове агентство США, яке здійснює трансляцію новин й інформації майже 50 мовами приблизно для 361 мільйона людей на тиждень.
Форум