Запоріжжя – Вони не беруть безпосередню участь у боях, але стикаються із усіма ризиками, що є на лінії фронту. Без них неможливе ведення бойових дій і відсіч атак супротивника, бо саме вони доставляють все необхідне на передову. Як це відбувається? Про це Радіо Свобода розпитало логістів 110-ї окремої бригади Сил територіальної оборони (ТрО), що нині воює на Запорізькому напрямку.
Ми спілкуємося, поки їдемо прифронтовою зоною Запоріжжя до нашого місця призначення.
«Найпам’ятніший для мене виїзд – напевне, перший. По нас тоді артилерія відпрацювала, але все нормально пройшло», – ділиться логіст 110-ї окремої бригади Сил територіальної оборони «Кактус».
Під’їзди противник всі продивляється, FPV працюють«Кактус»
Він у бригаді – з 2022 року. Відтоді, каже, ситуація суттєво змінилася. І тепер перед тими, хто доставляє вантажі на фронт, стоять нові виклики.
«Так, робота не пов’язана безпосередньо з бойовими діями, але під’їзди противник всі продивляється. Так само FPV працюють. Тобто робота досить небезпечна», – розповідає «Кактус».
Інший мій співрозмовник – «Карат». Відповідав за логістику в одному з батальйонів 110-ї об ТрО у 2023-2024 роках. Ділиться спогадами як під час літнього контрнаступу 2023 року доставлялись вантажі на передову на Запорізькому напрямку.
У той час бійці 110-ї разом із 23-ю окремою механізованою бригадою звільнили село Новодарівка на Запоріжжі та зайняли позиції у цьому населеному пункті.
Почали виносити привезене – і як почався шквальний обстріл з окопів ворожих, а вони за 100 метрів від нас«Карат»
«Зайшли туди солдати, але туди-сюди мандрувати не могли, бо зайшло, наприклад, 20 чоловік, і якщо вони будуть переміщуватися, то вони, таким чином, послаблять свої позиції. Викликали нас і дали водія із машиною. Завантажили ми з ним провізію. Воду, БК взяли. Їдемо по тій же колії, що заїзджали MaxxPro, танки. Вона провалена, їдемо боком. Доїхали – така площадка перед Новодарівкою, на якій 8 MaxxPro і 3 танки стоять підбиті наші. Ми по-сірому заїхали туди. Покликали тихо. «Давайте пару чоловік, щоб розвантажуватись». Тихенько вони вибігли – ми все перенесли у окопи», – пригадує свою першу поїздку до Новодарівки «Карат».
Каже, за кілька днів знову вирушили з вантажем необхідного для бійців до деокупованого села. Часом для виїзду свідомо обрали захід сонця:
«Не по сірому, а саме захід сонця, щоб світило в очі ворогу. Так само завантажились, проїхали по цій колії. І доїжджаємо до розбитого танка. В голові думка, що треба стати так, щоб між нами і ворожими окопами був танк – раптом почнуть стріляти. Ми стали, покликали бійців, почали виносити привезене – і як почався шквальний обстріл кульовий, саме з окопів ворожих, а вони були в метрах 100-150 від нас. Мабуть, із усієї зброї, що у них була стріляли. Нам добре, бо між нами і ними танк підбитий стоїть. Ми до гусениці підійшли з водієм. У нього позивний був «Десяточка».
Дрон вибухнув десь за 5 метрів, але кут уламків був не на нас«Карат»
Бійці 23-ї бригади залізли на підбитий MaxxPro, зарядили кулемет на ньому і давай у відповідь стріляти. І в цей час наші батальйонні теж навалюють туди на ворога, а ми з «Десяточкою» сидимо біля гусениці і чекаємо, коли бій закінчиться, бо щось робити не можливо. Тільки закінчився обстріл стрілецький чуємо наші по рації кричать «Дрон-камікадзе». І ми підіймаємо голови наверх – йде дрон».
Саме тоді влітку 2023 року під час контрнаступу мій співрозмовник вперше і зіткнувся з ураженням дроном транспорту, яким доставляли вантаж на передову. Ані він, ані його супутник, на щастя, тоді не постраждали.
«Дрон пролітає прямо над нашими окопами, облітає танк і заходить на наш УАЗік. Він чи не побачив нас біля гусениці танка, чи думав, що ми в машині, а може і сонце йому заважало, бо так і була задумка, щоб ворог не бачив. Облітає танк і починає пікірувати на наш УАЗік. Направився на нього і вибухнув. Таким пучком, кутом всі уламки на машину пішли. І нам пощастило, що ми не біля УАЗіка були, не в ньому, а біля танка. Нас не зачепило: дрон вибухнув десь в метрах п’яти, але кут уламків був направлений не на нас».
У режимі «швидкої»
За натовськими стандартами: кожного солдата мають забезпечувати 7 чи 8 військовослужбовців логістичного підрозділу«Віскі»
«Іноді бувають моменти, що ми працюємо як швидка реально. Поступає команда – 20-30 хвилин виконання завдання вже здійснюється», – ділиться інший військовий логіст 110-ї окремої бригади тероборони на позивний «Віскі».
Він відповідає за 7 напрямків забезпечення бійців у своєму підрозділі. Цікавлюсь скільки ж потрібно людей, щоб оперативно закривати питання забезпечення бійців необхідним.
«За натовськими стандартами, у підрозділі бойового застосування кожного солдата мають забезпечувати 7 чи 8 військовослужбовців логістичного підрозділу», – такі цифри наводить мій співрозмовник.
Чи може взагалі армія воювати без логістичних служб?
«Я думаю, що війна тоді тривала б три дні. Закінчились би патрони, харчі – і на цьому був би кінець», – каже «Віскі».
Як реагують логістичні служби на трансформації, що нині відбуваються на полі бою?
«Вже важче працювати на передньому краъ, де здійснюється постійна робота противника ударними FPV-дронами і РСЗВ, різними видами озброєння. Але дійшли до того, що здійснюємо забезпечення за допомогою великих квадрокоптерів. Це і доставка води, і сухпайки. Але при умові ротації. Бо довго на такому забезпеченні військовослужбовцю воювати важко», – пояснює військовий логіст.
Дрон – це крайній випадок, коли взагалі нічого не можливо зробити«Карат»
Але і тут не все просто.
Минулого року, розповідає «Карат», бригада вела бої під Куп’янськом, і на одній із ділянок вантажі почали доставляти дронами. Та пропри це закрити потреби бійців без підвозу вантажів машиною не вдавалося.
«Вся наша оборона була прямо на околицях Кислівки. А дорога була одна. Залізниця із насипом і уздовж неї дорога. Вже стояли на ній підбиті машини, пікапи і бронетранспортери. І щоб не ризикувати ані людьми, ані технікою пробували налагодити доставку дронами. Але це мізер. Людям потрібна і вода, і їжа, і БК. Наприклад, використали, одноразовий гранатомет – потрібно новий на позицію, а його дроном не привезеш. Щось зламалося, а габаритне, важке – теж дроном не завезеш. То масксітку потрібно, то сітку-путанку, щоб розтягнути біля позицій. Дрон – це крайній випадок, коли взагалі нічого неможливо зробити», – пояснює «Карат».
Коли кожна поїздка, як лотерея
Дрогою питаю у «Кактуса», скільки нині рейсів доводиться робити, щоб забезпечити побратимів на передовій:
Я не розумію, як можна не поїхати?«Кактус»
«Ми стараємося так, щоб виїздів робити поменше – все таки ризики. На день два – намагаємося зранку і ввечері. Винятково по-темному, у так званий «сіряк», коли не зовсім світло і не зовсім темно.
– Чому в «сіряк»? Чому це самий безпечний період?
– Бо можуть побачити тільки дрони з тепловізорами, а їх менше, ніж звичайнх, тому намагаємося так працювати».
«Карат» додає:
«Зараз за 8-7 кілометрів від лінії бойового зіткнення все кишить дронами ворога. Так само і за нею – кишить нашими дронами. Логістика настільки ускладнена, що вдень, що вночі. Кожен виїзд – це як лотерея. Особливо з появою дронів на оптоволоконі: удача – це 30%, і 70%, що ти не доїдеш. РЕБи покращувались і могли перекривати дрони, а тепер це абсолютна лотерея».
З появою дронів на оптоволоконі: удача – це 30%, і 70%, що ти не доїдеш«Карат»
Та не доставити такий потрібний вантаж на передову не можна, каже «Кактус»:
«Ми не доїхали, а хлопцям, які сидять безпосередньо на позиціях завтра БК не буде вистачати чи тієї ж їжі. Я не розумію, як можна не поїхати? Потреба є там. Такі самі люди, як і ми. Намагаємося зробити так, щоб їм було якомога легше».
Давно відома теза: «Армія виграє битви, логістика виграє війни»
- Сили логістики Збройних сил України – формування у складі ЗСУ, що забезпечує безперебійне функціонування фронту завдяки організації постачання та технічного обслуговування.
Форум