Це літо для Криму стало аномальним. Сильні дощі призводили до паводків у різних регіонах півострова. Ялтинську зливу зі сходом каміння з гір називають наймасштабнішою за 100 років для цієї території. В Ялті тільки в середині серпня скасували режим надзвичайної ситуації, але чиновники кажуть – тепер постійно в режимі підвищеної готовності, бо бачили, що відбулося з Керчю – цілих два масштабних потопи за сезон. Після першого стихійного лиха в Ялті минуло вже більше ніж два місяці. Ми подивилися, що змінилося за цей час.
Глибокі ями біля домівок на Південнобережному шосе – від пошуків зниклої безвісти ялтинки Ірини Гілляровської. Її змило потоком у цьому районі. Її куртку знайшли за кілька днів, але минуло більше ніж два місяці, а саму жінку відшукати досі не вдалося.
«Постійно приїжджають кінологи. Зі Севастополя буквально вчора був кінолог із собакою. Дочка Іри та зять, напевно, вони винаймали трактор і кінолог ходив із собакою. Де вона робила якісь своєрідні рухи, ніби на запах, вони там рили. З ранку і до пізнього вечора рили, біля містка, в заторах рили, з того боку. Але нічого поки не відомо. Ну такий шар, щоб ви розуміли: тут глибина метри чотири», – розповідає сусід Ірини Гілляровської Юрій Сіденко.
Місцеві чиновники стверджують, що за два місяці з території Великої Ялти вивезено майже 110 тисяч тонн ґрунту. Як це вдалося і куди саме територіально вивозили каміння, щебінь та мул – не кажуть.
Юрій Сіденко, який мешкає в будинку по Південнобережному шосе, 27, розповідає, що його родині з розчисткою допомагали тільки в перші дні після потопу. Тоді солдати пробили шлях до будинку.
«Ось своїми силами поки, лопатами. Винаймали трактора, потім син купив старий трактор, ремонтуємо його, штовхаємося. Поки ніхто не допомагає. Ось виштовхали тут кубів, не знаю, 200 – 300. А порахували – тут, кажуть, під 5 тисяч кубів. Тобто 20 діб по 2 метри плюс вага куба – тонна триста п'ятдесят. Ми руками не в змозі це зробити. І фізично, і морально втомилася вся сім'я. Допомога? Обіцянки. Ну, у міста проблем, я розумію що багато, та якоїсь хоча б маленької допомоги чекаємо», – розповідає Юрій.
Під час потопу річка Бал-Алма пробила тут собі нове русло і затопила не тільки будинки, але й дорогу, вздовж якої пролягає водопровід, що забезпечує водою Велику Ялту.
«Зараз ця труба відкрита і її ніхто не закриває. По ній ходять люди, вигулюють собак. Куди ми тільки не зверталися, до нас приїжджав мер, ми писали різні листи, але ніхто нічого не робить. Нам доводиться якось полями обходити, щоб дістатися до міста, хоча тут іти п’ять хвилин. З дорогою нічого не роблять. Обіцяють, нічого не роблять. Місток через річку ми робили самі. У нас особисто води немає, технічна вода на полив, а так ось ми приносимо воду», – ділиться жителька садового товариства «Хуторок» Вікторія Костенко.
Поряд – мікрорайон Василівка. Зараз тут уже чимало розчищено, але й ґрунту та каміння ще багато. Нещодавно в мікрорайон приїжджала очільниця російської адміністрації Яніна Павленко. Але у своєму відео конкретики не надала, тільки перелічила в соцмережі, що тут немає каналізації, дороги, інфраструктура потребує відновлення, недооформлені земельні ділянки.
Поряд із цим місцем – парк тролейбусів. Він і досі – як одразу після стихії – увесь завалений попід дах.
Місцеві чиновники звітують, що за час після стихії відкачали мул із 87-ми підвалів – вони просушені та продезинфіковані. Але це не зроблено всюди, де було потрібно. Навіть на постраждалій вулиці Кривошти залишилися непросушені будівлі. Хоча тут вулицю навіть публічно прибирала глава підконтрольної Росії адміністрації Ялти Яніна Павленко.
«У деяких будинках робили просушку, а в нашому будинку, в шостому, просушки в сараї не робили. Ну ми в сараї постаралися самі його [мул] вигребти, а в проходах він так і лишився. Черга до нас не дійшла. Приїжджали машини звідкись спеціально для просушування, але потім вони поїхали», – каже ялтинка Ганна Полякова, яка живе в будинку по вулиці Кривошти, 6.
В Ялті було два потопи. Другий – набагато менш масштабний. Але й у нього були наслідки. Вдруге постраждали кілька будинків на вулиці Вергасова. Тоді Яніна Павленко заявляла, що чиновники будуть розбиратися, як узагалі можна було будувати на руслах річок.
У серпні Яніна Павленко звітує про спільну роботу з урядом Росії, і пише, що будинки – не самозабудова, але «чудом «виросли» впритул до русла ріки».
Мешканцям 18 квартир звідси обіцяють надати інше житло, а аварійне викупити.
Господарям інших будинків на Вергасова допомагали розчищати двори.
«Була знищена каналізація, було багато бід. Каналізація відновлена, каналізацію я відновив сам. Єдине, що мені її екскаватор відкопав», – каже мешканець вулиці Вергасова Сергій Ветигуз.
Що чиновники планують зробити з небезпечними зонами підтоплення – відповіді поки що не дають. Тільки обіцянки врахувати це в майбутніх планах забудови.
«Містобудівний план все ще перебуває в розробці. «Кримводгосп» провів колосальну роботу, він виявив сімнадцять таких зон на території і всі в однозначному порядку будуть внесені до містобудівної документації з метою не допустити в подальшому таких наслідків, які може завдати стихія», – говорить про це глава підконтрольної Росії адміністрації Ялти Яніна Павленко.
В місті відновлені деякі підземні переходи і майже змитий Приморський пляж міста.
Підконтрольна Кремлю місцева влада підрахувала, що найбільше постраждали 62 двори – на розробку проєкту їхнього ремонту з казни Ялти обіцяють виділити 34 мільйони рублів. Гроші на сам ремонт хочуть отримати з Москви.
Чиновники попереджають: ремонт станеться не швидко. Поки що кажуть про наступний рік. Деякі ялтинці в шоці, бо не знайшли в списку свої постраждалі двори.
В середині серпня вдруге затопило Керч. Якщо в Ялті таке лихо було першим за сто років, то Керч від підтоплення потерпає часто. На вулиці Чернишевського будинки підтоплює вже вшосте, починаючи з сімдесятих років минулого сторіччя.
«У літній кухні ми зробили ремонт після першої повені. Пропало все повністю знову, а в будинку у нас було тридцять сантиметрів води цього разу. Теж почали штукатурити, плитку класти: всі будматеріали, все знову пропало. У другу повінь нікого не було, ми самі все вигрібали. Щоразу все з нуля відновлювати. Ми вже просто втомилися. Ми намагаємося подати заявку на те, щоб це житло визнали не те щоб аварійним, а просто щоб нам дали можливість переселитися в інше житло. Ми згодні навіть віддати державі цю ділянку, аби нам дали нове житло», – розповідає керчанка Ганна Котлярова, мешканка будинку по вулиці Чернишевського, 6.
Після першого потопу в Керчі почали таки чистити русло ріки Мелек-Чесме. Вона проходить через центр, городяни багато років скаржилися на те, що вона замулена, заросла та завалена сміттям. На розчистку виділили 33 мільйони рублів, перед другим потопом почали тільки підготовчі роботи.
В серпні Керч по суті підтоплювало кілька разів. За цей час неподалік міста звели три тимчасові дамби. Після потопів у селі Бондаренково збудували постійну дамбу, 8 метрів заввишки.
«Буде поступово йти, вода буде спадати в річку Булганак. Тобто не буде такого прориву та масового разового скидання, залпового скиду води, який є найболючішим,» – стверджує директор Ленінського філіалу «Крыммелиоводхоз» Олександр Руденко.
Керчанка Галина Іванівна Худолій досі живе в готелі, додому, в квартиру по вулиці Горбульского, 31, приходить лише іноді. МНС вивезло її ще під час першого потопу.
«Я пішла по воді, піднялася на 2 поверх до сусідки, вона мене врятувала. На другому поверсі я пробула, поки за мною МНС не приїхало. Дуже важко, небезпечно було, страшно. Я мало не впала в воду, йшла з речами на 2 поверх. Ще б трошки і я б у цій воді захлинулася,» – згадує Галина Іванівна.
Компенсацію в 110 тисяч рублів Галина Іванівна отримала, усі гроші пішли на ремонт, робити його допомагали волонтери. А обіцяних чиновниками виплат на ремонт досі не дочекалася.
«Чекаємо всі. Говоримо, що не підемо з готелю до тих пір, поки нам не заплатять за ремонт. За свій рахунок поміняла підлогу, лінолеум постелили, вікно зробили. Бракує грошей, я пенсіонерка, другої групи інвалідності, на обліку в онкодиспансері. Допомогли 110 тисяч і пенсія була. На похорон зберегла пенсію, 100 тисяч. І ось ці всі витратила», – каже Галина Іванівна.
Найстрашніше для Галини Іванівни те, що жити в квартирі після ремонту досі неможливо: всі стіни вологі. Її сусіди через це ще нічого не робили.
Сусідка Галіни Іванівни, Юлія Філіпова про побут каже: «живемо, як бомжі». Топчан для сну, а поряд – розібрані дошки підлоги. Грошей на ремонт вона також ще не отримала.
«Комісія була: все підраховували, описували. Шість тисяч за квадратний метр на ремонт. Це окремо від тієї суми, що ми зазнали збитків за меблі. І до цього дня мовчать, тиша. Ніхто нічого не дає. Вже скоро холодно буде, люди не зробили ремонт, тому що немає грошей. Будматеріали як подорожчали. І ніхто нам нічого тут не допомагає, не питає, взагалі нічого», – обурена Юлія Філіпова.
Підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксьонов днями заявив, що виплати почнуться наступного тижня, після 6 вересня.
Юлія згадує, що в перший потоп, після евакуації Галини Іванівни, співробітники МНС обіцяли повернутися за ними, але не повернулися. Та ще й двір від підтоплень жильцям доводиться рятувати самим.
«Коли нам робили дорогу, дорогу підняли, а в наш двір спуск не зробили нормально. Ми зверталися неодноразово, нам обіцяли це зробити, але до цього дня нічого не зробили. Ми зібрали гроші з усього двору, з кожної квартири по 1 600 рублів, купували 9 тонн щебеню. Цемент ще купили, пісок, ось сьогодні будуть бетонувати, щебенем засипали. А адміністрація нам відмовила. Прийшов лист: звертайтеся там ще до когось, це не наша проблема», – розповідає жінка.
Під час серпневої негоди знову затопило перший поверх лікарні номер один Керчі. За даними місцевих ЗМІ стіни закладу постраждали і потребують ремонту.
Режим надзвичайної ситуації ввели на двох керченських пам’ятках – це Аджимушкайські каменоломні та Царський курган – це давньогрецька поховальна споруда з унікальними архітектурними елементами, яка датується 4 сторіччям до нашої ери. На цих об’єктах почалися зсуви та обвали.
