Який він страх перед війною, як руйнуються родинні зв’язки та що відбувається з постраждалими від бойових дій на сході України зараз – на ці та інші запитання намагалися дати відповідь автори мандрівної виставки «На зламі», яка відкрилася у Києві.
«Я потрапила під мінометний обстріл разом зі своїм сином. Йому було двадцять років на той момент. Коли я побачила страх у його очах – тоді для мене й розпочався конфлікт. Я зрозуміла, що не можу захистити свою дитину від того, що відбувається», – це фрагмент розповіді Аліни про її перший досвід обстрілів у 2014 році, який можуть прочитати відвідувачі виставки «На зламі».
На іншому стенді розповідь 25-річного Михайла про його полон: «Водили нас до туалета. Ми мали ходити навприсядки. На нас весь час надягали маски. Коли вони заходили – потрібно було ставати на коліна, ставити руки на стіну. Коли вони давали наказ – брати їжу».
З таких людських свідчень зібрана виставка «На зламі», яку низка громадських правозахисних організацій присвятили порушенню прав людини та життю цивільного населення в умовах війни війни. За задумом організаторів, особисті історії свідків поєднані з інфографікою та статистичними даними, щоб показати глибину змін у структурі суспільства на Донбасі після початку конфлікту.
Донести біль постраждалих
«Наша виставка – це збір свідчень людей, які постраждали від війни на Донбасі. Людей, які пройшли полон. Те, що хвилює мене особисто: і через 5 років після початку війни не всі в Україні усвідомлюють факт її наявності. Виставкою ми хотіли показати та донести біль і страждання цих людей», – під час відкриття заходу сказав Володимир Щербаченко, голова Східноукраїнського центру громадських ініціатив, який виступив одним з організаторів та упорядників виставки.
Володимир Щербаченко також підкреслив, що одним із завдань виставки він бачить мобілізацію українського суспільства: «Щоб ті, кого війна не торкнулася, все одно змогли відчути масштаби трагедії і не допустити повторення подібного».
Антон Удовенко, співавтор ідеї виставки, розказав, що назву до неї шукати були непросто. «На зламі» – доволі змістовна та об'ємна назва. Лінія зламу в життєвих історіях свідків насправді проходить по різних площинах – по родині, по домівках, по особистостях, по баченню майбутнього». За словами Удовенка, виставка – «це справжня історія боротьби з обставинами та за власне життя».
13 історій зламів життя
Стенди виставки демонструють не лише особисті переживання постраждалих та страх перед війною, але й окреслюють руйнування родинних зв’язків, економічні проблеми, труднощі, з якими стикаються переселенці. А за допомогою аналітичних даних та інфографіки глядач може зрозуміти масштаби міграційних процесів, демографічних та соціальних змін в Донецькій і Луганській областях.
Відвідувачі виставки можуть ознайомитись із 13 історіями життєвих зламів, які збиралися шляхом особистих інтерв'ю з людьми, які свого часу покинули зону бойових дій.
На відкритті виставки були також троє тих людей, свідчення яких були покладені в основу виставки. Вони поділилися своїми історіями, а також розповіли про проблеми адаптації до нового місця.
Усі троє зійшлися на одному – кожного з них торкнулася невизначеність, втрата соціального статусу і зв’язків, потреба відновлення життя попри економічну скруту.
«Я з однієї стресової ситуації потрапив в іншу. Не було часу думати про психологічне відновлення, коли перші півроку постійно переслідувало відчуття голоду. У мене було усього 200 гривень, проблеми зі здоров'ям після полону та складність пошуку житла та роботи», – поділився з присутніми Євген зі Стаханова, який був у полоні «ЛНР». На його думку, якби держава свого часу допомогла б мирним мешканцям виїхати, то з непідконтрольних територій поїхало ще більше людей.
Документування злочинів заради встановлення справедливості
Катерина Котлярова, аналітик Східноукраїнського центру громадських ініціатив, яка займалася документуванням свідчень постраждалих, розповіла Радіо Свобода, що у цьому процесі є перед усім практична мета. «З одного боку, за підсумками такої роботи, ми публікуємо аналітичні звіти та розповідаємо суспільству про ці факти. А з іншого – усі задокументовані свідчення лягають в основу звернень до міжнародних судів. Так минулого року ми звернулися до Міжнародного кримінального суду в Гаазі із поданням про сексуальне насильство під час збройного конфлікту на сході України», – повідомила Котлярова.
Відвідати виставку у Києві можна до 9 червня у Музеї «Золоті ворота». З середини червня з експозицією можна буде ознайомитися у бібліотеці Київського політехнічного інституту. Після цього мандрівна виставка вирушить на схід України.
