Доступність посилання

ТОП новини

Партії Туска і Дуди набрали найбільше голосів на виборах до Європарламенту: що це означає для України


Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск поруч із мером Варшави Рафалом Тшасковським після оголошення результатів екзит-полів на виборах до Європейського парламенту. Польща, 9 червня 2024 року
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск поруч із мером Варшави Рафалом Тшасковським після оголошення результатів екзит-полів на виборах до Європейського парламенту. Польща, 9 червня 2024 року

Польщу у Європарламенті представлятиме 53 депутати. 21 мандат отримала «Громадянська коаліція» Дональда Туска. Від «Права і справедливості» до Брюсселя поїде 20 депутатів. Ультраправа партія «Конфедерація» здобула 6 мандатів. По 3 коаліція «Третій шлях» і «Лівиця». Як ці результати сприйняли у Польщі і як зміни у Європарламенті можуть позначитися на підтримці України Радіо Свобода запитала у польських експертів.

Результати виборів до Європарламенту у Польщі не принесли великої сенсації. Формально – це перемога, але не тріумф Дональда Туска. Хоча б тому, що відрив між «Громадянською коаліцією» і партією «Право і Справедливість» трохи менше одного відсотка.

На думку політолога Адама Бальцера – це успіх Туска і «Громадянської коаліції», тому що символічно вона зайняла перше місце. Натомість якщо взяти до уваги результати двох інших коаліційних партій – «Третьої дороги» і «Лівиці», підсумувати їх, а також перекласти на вибори до Сейму, то нинішній уряд міг би втратити владу.

Вперше символічно «ПіС» програв
Адам Бальцер

«Якщо я чую експертів, що рейтинги «ПіС» будуть спадати, то я здивований, бо маємо партію, в якої сталий електорат приблизно 35%, це дуже багато. Говоримо, що Польща буде іншим показувати, як собі давати раду з крайньою правицею, в той час як крайня правиця, частиною якої є «Право і справедливість», хоча менш правою ніж «Конфедерація» – вони разом здобули понад 48%.

Отже, прихильність до «ПіС» не падає. Вперше символічно «ПіС» програв, але прогнози коментаторів, що після останніх парламентських виборів партія буде слабшати і в неї залишиться лише 25% постійного електорату, а може й менше, то так не сталося», – каже Адам Бальцер.

Польський журналіст Марек Сієрант в інтерв’ю Радіо Свобода каже, був переконаний, що перемогу на виборах здобуде «Право і справедливість», оскільки вважає, що за пів року уряд Туска допустився багатьох політичних і комунікаційних помилок.

Поляки люблять рішучість у політиках
Марек Сієрант

«Політики «Громадянської платформи» і коаліціанти не дають собі ради з керівництвом в багатьох сферах. Той скандал на кордоні із затриманням військових, які відкрили попереджувальний вогонь. Відсутність суми, яка не підлягає оподаткуванню, про що було обіцяно зробити в перших 100 днях керівництва.

Також була розкручена ціла кампанія з фермерами і Зеленим курсом. Поляки люблять, може, не зовсім правління «сильної руки», вони люблять рішучість у політиках. І цю рішучість має ПіС», – переконаний Сієрант.

Лідер польської партії «Право і справедливість» (PiS) Ярослав Качинський. Польща, 9 жовтня 2023
Лідер польської партії «Право і справедливість» (PiS) Ярослав Качинський. Польща, 9 жовтня 2023

Справжнім успіхом у цій кампанії експерти вважають результати ультраправої популістської «Конфедерації», яка зробила правильну ставку – на молодь.

«Конфедерація себе позиціонує як сучасна партія, яка дбає про середній і малий бізнес, про молодих людей. Абстрагуючись від часом проросійської риторики, ця партія відважна і рішуча, яка вміє комунікувати з молодими людьми. Це головні переваги «Конфедерації». Також цікавим є те, що в партії багато жінок, зокрема на ключових місцях, і це теж приваблює. Прошу звернути увагу, що за «Конфедерацію» проголосували молоді люди і жінки. Жінок – більше ніж за «Лівицю», яка постійно говорить про права жінок», – каже Сієрант.

Польські публічні дебати перемістилися чітко управо. Радикалізується і так радикальна правиця
Адам Бальцер

Водночас політолог Адам Бальцер вважає, що високі показники «Конфедерації», набагато вищі ніж до Сейму, свідчать, що це така «м'яка ксенофобія», яка особливо скерована на питання міграції на кордоні з Білоруссю, але також і на українських біженців та блокади імпорту агропродукції з України.

«Польські публічні дебати перемістилися чітко управо. В цьому також бере участь головна правляча сила – «Громадянська платформа», яка теж вживає мякшу версію. Тобто маємо популізм всюди.

Отже, це тільки сприяє таким угрупуванням, які беруть на себе порядок денний крайньої правиці, що частково відбувається у випадку «Громадянської коаліції». Іноді це працює, але в переважній більшості ні, лише призводить до того, що радикалізується і так радикальна правиця», – переконаний Адам Бальцер.

Політик від польської ультранаціоналістичної Конфедерації (Konfederacja) Славомір Менцен. Польща, 6 жовтня 2023
Політик від польської ультранаціоналістичної Конфедерації (Konfederacja) Славомір Менцен. Польща, 6 жовтня 2023

На думку політолога за допомогою ксенофобії «Конфедерація» спробує лише зміцнити свої позиції під час президентських виборів наступного року. Адам Бальцер прогнозує, що, скоріш за все, до другого туру кандидат від «Конфедерації» не пройде, але це може дозволити збільшити підтримку електорату з 7% до понад 10%.

Нинішні 12%, які здобула «Конфедерація», показали, що це третя сила у Польщі, яка «посунула» «Третій шлях» і «Лівицю», і з якою тепер доведеться рахуватися політикуму.

«Сьогодні «Право і справедливість», коли буде думати про президентські вибори мусить домовлятися з «Конфедерацією». Чим довше політики «Громадянської платформи» будуть при владі, тим меншою буде їхня підтримка. А підтримка опозиції буде рости. Якщо «ПіС» і «Конфедерація» не посваряться, то матимуть великі шанси на перемогу у президентських виборах. Крім того, матимуть великий шанс повтори цей політичний успіх. Тільки питання – наскільки вони зможуть домовитися», – вважає журналіст Сієрант.

Вибори у Польщі
Вибори у Польщі

На думку експерта, результати виборів до Європарламенту не матимуть значного впливу на рівень підтримки України, але російська і китайська риторики будуть більш відчутними.

«Правда така, що якби не східна і північна Європа, а також Іспанія і Португалія, то від цієї «традиційної» Європи, схоже, одні «путіністи» увійшли б до парламенту. Звичайно, що це дуже спрощене трактування, але у європейському парламенті буде більше прокремлівських популістів, ніж було раніше.

Не драматично, але будемо більше чути голос «Кремля» в Європі
Марек Сієрант

Для європейських еліт повинно увімкнутися «червоне світло», інакше Росія і Китай зі своєю пропагандою будуть нас випереджати на крок, а ми лише будемо «гасити пожежі», – вважає Марек Сієрант.

Він додав, що європейські політики дещо відірвані від реального життя і мають більше спілкуватися з електоратом: «В Європі ніхто не заробляє стільки, як вони в парламенті, по 80 тисяч євро, і вони не знають, які проблеми мають європейці і які проблеми мають емігранти, що сюди приїжджають «за раєм». А потім виявляється, що ніякого раю немає, нема, як асимілюватися і що єдиний спосіб швидко заробити – це криміналітет, з яким Європа не дає собі ради. Росія все це використовує, фінансує популістські партії. Буде важче якщо йдеться про Україну. Не драматично, але будемо більше чути голос «Кремля» в Європі».

Чинній владі важко буде змінити політику щодо України
Адам Бальцер

Що ж до Польщі, у цій виборчій кампанії українське питання головно базувалося на риториці про захист інтересів фермерів та змін до закону про біженців, щоб вони отримували менше грошей.

На думку політолога Адама Бальцера, після виборів до Європарламенту чогось суттєво нового у цьому питанні не слід очікувати: «Чинній владі важко буде змінити політику щодо України, бо будуть під дуже сильним тиском «ПіС» і «Конфедерації». Крім того, у своїх рядах вони мають політиків, які вважають, що треба бути у стосунку до України твердими. Тобто в Польщі, яка зараз порушує європейське законодавство блокуючи доступ українських продуктів до свого ринку, буде така тверда і непохитна позиція особливо тому, що попереду президентські вибори і опозиція у цій справі буде ще більше безкомпромісна».

На думку експертів вибори до Європарламенту ще більше поляризували польське суспільство, адже під час кампанії як ніколи часто звучали взаємні звинувачення політичних суперників про зрадництво і роботу на іноземні служби.

  • Зображення 16x9

    Наталка Волосацька

    Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. В професії – понад 20 років. До команди Радіо Свобода приєдналася у 2023 році. До того тривалий час працювала спеціальною кореспонденткою загальноукраїнського телеканалу у Львові і Варшаві.

Форум

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG