Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе пригрозив опозиційним активістам подальшими арештами. У країні зберігається висока напруга після масових протестів, що відбулися минулими вихідними в Тбілісі. Радіо Свобода підсумовує ці події.
«Спроба державного перевороту»
«Кількох людей вже заарештували. Насамперед – організаторів спроби державного перевороту», – заявив Іраклій Кобахідзе журналістам 5 жовтня, коли натовпи протестувальників знову зібралися в центрі грузинської столиці.
«Ніхто не залишиться безкарним... Багатьом доведеться очікувати вироків за насильство, яке вони вчинили проти держави та правоохоронних органів», – додав прем’єр.
Тбілісі у вогні й антиросійських гаслах. Протести, штурми та сутички на тлі виборів у Грузії (фоторепортаж)
Міністерство внутрішніх справ пообіцяло «вжити відповідних заходів для забезпечення громадського порядку та безпеки». Влада затримала щонайменше п’ятьох організаторів вуличних протестів у Тбілісі 4 жовтня, зокрема Паату Бурчуладзе та Муртазу Зоделаву.
Їм інкримінують заклики до насильницької зміни конституційного ладу або повалення влади, а також організацію, керівництво та участь в актах насильства. За ці злочини передбачено до дев’яти років позбавлення волі.
Перед затриманням 70-річний оперний співак Бурчуладзе закликав працівників МВС «почути голос народу» й заарештувати лідерів правлячої партії «Грузинська мрія».
4 жовтня у Грузії відбулися вибори до органів місцевого самоврядування.
Їх бойкотували низка великих опозиційних сил, зокрема партія колишнього президента Міхеїла Саакашвілі – «Єдиний національний рух».
Частина опозиції анонсувала мітинг у центрі Тбілісі з метою «мирного повалення влади». Ввечері учасники акції протесту спробували захопити президентський палац. Частині демонстрантів вдалося проникнути на територію – паркан був зруйнований. Спецпідрозділи застосували перцевий газ, сльозогінний газ і водомет для захисту палацу.
В умовах бойкоту з боку низки опозиційних партій на виборах впевнену перемогу здобула правляча партія «Грузинська мрія». По всій країні, за даними ЦВК, за «Грузинську мрію» проголосували 81,7% виборців. У Тбілісі підтримка партії склала 70%.
На виборах мерів у Тбілісі, Руставі, Кутаїсі, Батумі та Поті перемогли кандидати від «Грузинської мрії». У Тбілісі чинний мер Каха Каладзе набрав 71,5% голосів.
Пізно ввечері 5 жовтня Служба державної безпеки Грузії (СДБ) заявила, що виявила великий запас зброї, боєприпасів і вибухівки в укритті за межами столиці. СДБ стверджувала, що ця зброя призначалася для «підривних дій» у день місцевих виборів, які міжнародні організації розкритикували як такі, що пройшли в атмосфері залякування.
5 жовтня глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас засудила перебіг виборів, заявивши, що вони відбулися «в атмосфері масштабних репресій проти інакодумства». «Місяці обшуків у незалежних ЗМІ, ухвалення законів, спрямованих проти громадянського суспільства, ув’язнення опонентів та активістів, а також поправки до виборчого кодексу, що сприяють правлячій партії, різко знизили можливість проведення конкурентних виборів. Більшість опозиції бойкотувала ці вибори, а явка була відносно низькою», – заявила Каллас.
ЄС звинувачують у втручанні
«Ми закликаємо до спокою та стриманості в післявиборчий період і закликаємо владу дотримуватися прав громадян на свободу зібрань і висловлення думок», – йдеться у спільній заяві Каллас та Марти Кос, яка курує питання розширення Європейського Союзу у Єврокомісії.
Прем’єр-міністр Кобахідзе, своєю чергою, звинуватив ЄС у втручанні у внутрішні справи Грузії: «Ви знаєте, що конкретні люди з-за кордону навіть висловили пряму підтримку всьому цьому – спробі повалити конституційний лад. У цьому контексті посол Європейського Союзу в Грузії несе особливу відповідальність. Він повинен виступити, дистанціюватися та суворо засудити все, що відбувається на вулицях Тбілісі».
Каллас і Кос заявили, що ЄС «відкидає та засуджує дезінформацію про роль ЄС у Грузії та особисті нападки на посла Європейського Союзу». Польський дипломат Павел Герчинський, який обіймає цю посаду, зокрема зазначав: «Ми готові. Ми відкриті. Ми ухвалили рішення прийняти Грузію до наших лав. Але для цього ми повинні побачити відданість, самовідданість і серйозні реформи. На жаль, поки що цього не відбувається».
Посол неодноразово висловлював протест проти дій грузинської влади, яка не раз розганяла демонстрації опозиції, називаючи це «кампанією залякування, насильства і жорстокості».
Нинішньою метою прозахідних протестувальників було відновлення щоденних демонстрацій, які почалися торік після ймовірних порушень на парламентських виборах і подальшого рішення уряду призупинити переговори про вступ до ЄС. Опозиція також критикує те, що називає зростаючою проросійською орієнтацією уряду партії «Грузинська мрія». Прихильники опозиції іронічно називають правлячу партію «Російською мрією».
Антиурядові виступи переважно стихли останніми місяцями після репресивних дій влади. Події 4 жовтня стали новим сплеском протестної активності.
«Російські пазурі»?
Дрейф «Грузинської мрії» у бік Росії, зокрема ухвалення низки законів у «кремлівському стилі» – зокрема законодавства про «іноземних агентів» – викликав негативну реакцію США та ЄС, що призвело до призупинення багатьох спільних проєктів.
Уряд Грузії, однак, відкидає звинувачення в репресіях проти інакодумців та жорстокому поводженні з протестувальниками. У правлячій партії традиційно говорять про зовнішній вплив, який, за їхніми словами, стоїть за виступами опозиціонерів.
«Це об’єднання людей, які лише прагнуть повернути собі владу в Грузії. І раптом у них з’явилася безліч прихильників за межами країни, готових надати їм фінансову та політичну підтримку. І в чому причина? Начебто у зміні зовнішнього курсу, мовляв, країною керує проросійський уряд. Хоча жодного прикладу, який би це підтверджував, із 2012 року так і не було», – заявив депутат парламенту від партії «Грузинська мрія» Георгій Вольський.
Колишня президентка Грузії Саломе Зурабішвілі, яка виступає проти партії «Грузинська мрія» і раніше очолювала мирні протести, заявила, що виступає проти будь-якого насильства та звинуватила уряд у «інсценуванні» нападу на президентський палац 4 жовтня з метою дискредитації опозиції.
5 жовтня вона знову закликала прихильників опозиції продовжувати тиснути на уряд. «Настане день виборів – справжніх, чесних парламентських виборів, коли ми справді зробимо свій вибір... Я закликаю всіх вийти разом і продовжувати, стільки, скільки буде потрібно, – до завершення цієї мирної акції протесту», – заявила колишня президентка.
6 жовтня Зурабішвілі наголосила в мережі X, що треба «не стандартні формальні заяви від інституцій ЄС, а бачення й стратегія, щоб утримати Грузію від потрапляння в російські пазурі».
Непродумані дії?
Політологи, яких опитала Грузинська служба Радіо Свобода, оцінили наслідки подій 4 жовтня.
Гія Годія, професор політології в університеті Іллі в Тбілісі:
– Перше, що сталося, – це, звичайно, дурість і безвідповідальність, необдумані дії, і це дуже погано, безумовно. Тобто результати в будь-якому разі будуть поганими. І це два наслідки: з одного боку – депресія на опозиційному фланзі, з іншого – нова хвиля репресій, для яких у «Грузинської мрії» зараз є ще більш легітимне підґрунтя. Ми не знаємо, наскільки масштабні, але нові репресії відбудуться.
Віктор Кіпіані, керівник грузинського аналітичного центру Geocase:
– Ми, швидше за все, стали свідками того, що грузинська опозиція сама себе підкосила й підвела не лише себе, а й опозиційний настрій значної частини грузинського населення та грузинського суспільства. Не кажучи вже про те, що своїм, м’яко кажучи, незграбним підходом і відсутністю системності у своїй політиці вона зробила дуже хороший подарунок пропагандистській машині влади.
Каха Гоголашвілі, директор Центру європейських досліджень у Грузинському фонді стратегічних та міжнародних досліджень:
– Це пахне якоюсь провокацією, бо неможливо, щоб організатори не розуміли, що революція так не робиться, і треба хоча б планувати два наступні кроки. А розрахувати лише один крок і після цього кинутися тікати – такого не буває. А якщо просто вважати, що всі ці люди – абсолютні невігласи, то чому люди їм так повірили? Без планомірного втручання з боку, найімовірніше, якихось спецслужб «Грузинської мрії» тут не обійшлося. Ситуація, звичайно, анекдотична, але водночас драматична, бо стосується долі людей. І взагалі я вважаю, що це дуже вдала спроба дискредитації руху опору та одночасно дискредитації політичних партій.
Форум