У Москві не очікували, що війна піде так.
Збройні сили України чинять сильніший опір, ніж багато військових аналітиків прогнозували перед фактичним вторгненням 24 лютого. Російська армія зазнає, втрат, які зростають з плином війни, а також стикнулась з логістичними проблемами, які змушують її перегруповуватися та змінювати тактику.
- За даними міністерства оборони України, за час повномасштабної агресії в Україні загинуло понад 12 тисяч російських військових, проте інтенсивність бойових дій ускладнюють цей підрахунок.
- За даними Держдепартаменту США, втрати росіян сягнули 6 тисяч, а от ЦРУ вказують на те, що точно оцінити втрати важко, а тому оцінюють кількість загиблих російських військових в України між двома і чотирма тисячами.
- Російські офіційні дані про втрати не перевищують 500 військових. І ці загалом не вважають достовірними.
- І хоча аналітики сходяться на тому, що українські війська змогли зламати плани Кремля, армія Росії все одно переважає українську у кількості та оснащенні і продовжує наступ.
Тож доля російського військового вторгнення в Україну та українського спротиву зараз є на ключовому етапі, і може бути вирішена у наступні кілька тижнів, виходячи з кількох факторів. Про це Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода розповів Густав Грессель, колишній аналітик міністерства оборони Австрії, а нині – експерт з безпеки «Європейської ради міжнародних відносин».
– Як можна зрозуміти, чому дані про втрати росіян такі різні: з російського, українського та американського боку? Як варто оцінювати цю різницю? Також чи можете пояснити, в чому полягають труднощі підрахунку у таких конфліктах?
– Навіть якщо ви намагаєтесь визначити кількість втрат об’єктивно, ви не зможете, тому що ви бачите втрати лише з однієї сторони. Тож українці можуть мати впевненість щодо кількості людей, яких вони беруть у полон, впевненість щодо людей, яких вони вбивають під час атак, контрнаступів, або там, де вони відбивають якусь територію. Тому що так вони можуть підрахувати тіла. Але українські контратаки – це лише мала частина цієї війни. Здебільшого, Україна обороняється.
Тож якщо ви намагаєтесь чесно оцінити кількість втрат противника, це неможливо. І, звичайно, найскладніше – це підрахунок вбитих. Броньовані машини підрахувати легше, бо можна побачити, що з ними сталося, і також через певний час можна побачити супутникові знімки, на яких видно зруйновану техніку, що лежить на землі. Тому західна розвідка також могла це перевірити і вести власний підрахунок.
Російські дані – це пропаганда. Росія намагається приховати війну і її масштаб для домашньої авдиторії, тож вони просто вигадують свої дані.
Якби цифри, які наводить Росія, були правдивими, то їхніми танками мали би керувати привиди
Якби цифри, які наводить Росія, були правдивими, то їхніми танками мали би керувати привиди. Коли танк вибухає за лічені секунди, нема жодного шансу, що його екіпаж зможе вибратися назовні, а російські танки мають екіпажі по три людини, тож можна дуже грубо підрахувати, що принаймні виходячи з кількості танкових екіпажів, втрати значно вищі.
– Все одно розриви у даних доволі значні, і вони все ж різні. Які ще можуть бути для цього причини?
– Кожна сторона у війні, не важливо у якій саме війні, це стосується і Заходу, і кампаній в Афганістані та Іраку, перебільшує втрати противника. Це дуже просто, особливо коли йдеться про вогонь непрямого наведення. Також, через те, що багато людей, яких нам здається, було вбито під час активних дій, насправді були поранені - тож вони не можуть далі воювати, але вони не вбиті. Тож дані про кількість вбитих будь-якої сторони під час війни завжди завищені, так було завжди.
– Зважаючи на те, що втрати росіян значно вищі, чи бачитимемо ми зараз зміну стратегії Москви?
Я думаю, вони намагатимуться дотягнути до 1 квітня, коли їхні нові військовозобов'язані будуть мобілізовані, а старі - демобілізовані. Вони звичайно намагатимуться тиснути на старих, щоб ті підписували нові контракти і продовжували воювати. Тому, я гадаю, ми і не бачимо мирного вирішення чи якихось намірів серйозних перемовин з російської сторони.
Росія зараз намагатиметься вести війну у більш традиційний, більш радянський спосіб, ніж той, в який ми звикли бачити блискавичні війни у 21-ому столітті, тому що багато їхніх розрахунків виявилися хибними. Ми також бачимо, що багато з того, що їм вдавалося на Донбасі чи в Сирії у маленькому масштабі, вони не змогли повторити у масштабі України, це суттєво більша військова операція за все, що вони колись робили.
– Чи здатні російські війська перегрупуватися і таки оточити Київ, наприклад, а також досягти їхні основні військові цілі, навіть попри спротив України?
Російське суспільство може припинити підтримувати війну у тому вигляді, як її бачить Путін
Я думаю, наступні тижні будуть дуже важливими, вирішальними. Якщо Заходу вдасться зруйнувати російську економіку до такого ступеня, якого Путін не очікував, і якщо Захід надасть Україні багато озброєння, щоб темп знищення російських військ зберігався на сьогоднішньому рівні, тоді, гадаю, Росія може почати шукати виходу, і російське суспільство може припинити підтримувати війну у тому вигляді, як її бачить Путін.
Цілей, які ставить перед собою Росія, досі можна досягнути. Але ціна значно вища, ніж сподівалися в Росії. З іншого боку, досі можливо, що українці зможуть цьому запобігти. Битва за Київ ще не завершилась. Інші міста тримаються.
Багато у війні залежить від мотивації на місцях, від локальних навичок та локальної ініціативи командування. Українські офіцери і організований спротив української армії виявився професійнішим та краще організованим, ніж ми очікували.
Якщо так буде і надалі, українці мають шанс заподіяти ще більших втрат росіянам і не дати їм перемогти. Однак, в них немає можливості витиснути росіян за кордон України. Це, на жаль, не в силах українців, але вони досі можуть не дати Росії перемогти.
