Російські військові, які блокують низку українських міст і селищ, беруть у заручники цивільних громадян. Наразі мова може йти про сотні українських заручників у руках окупаційних військ, сказала Радо Свобода представниця Генштабу ЗСУ Ірина Баданова. Умови утримання цих людей, серед яких в основному жінки та діти, – невідомі. Про які випадки зараз відомо і чи є механізм звільнення цивільних заручників?
Житель Гостомеля, що Київщині, Вадим втратив зв'язок зі своїми рідними – дружиною та 14-річним сином – 24-го лютого. Чоловік перебував за межами України, а рідні – у військовому містечку, де йшли бої.
«Все в порядке. Помогают чеченцы» – це писав не мій син
Дружина подзвонила йому й сказала, що йде обстріл і вони з сином спускаються в укриття. З тих пір звісток від них Вадим не отримував.
Щоправда прийшло одне смс-повідомлення із телефона сина, з якого чоловік зробив висновок, що його рідні в руках «кадирівців».
Можливо, вони в заручниках. Куди я тільки не звертався, що робити – не знаюВАдим
«25-го лютого мені приходить повідомлення: «Все в порядке. Помогают чеченцы». Я зрозумів, що це писав не мій син, що в них забрали телефони. Він би писав: «Папа…». Я набирав той номер: «Діма, Діма!». Відповідав чоловік і казав, що це «не Діма». Можливо, вони в заручниках. Туди мене не пустять, там стріляють. Куди я тільки не звертався, що робити – не знаю», – розповів чоловік Радіо Свобода.
Гостомель, Буча, Липневе… Випадки захоплення цивільних людей
Експертка відділу звільнення полонених Генштабу ЗСУ Ірина Баданова каже: наразі відомо не про один випадок захоплення російськими військовими українських цивільних. Зокрема, це в Бучі та Гостомелі на Київщині, але є і в інших містах та селах.
Зокрема, в селищі Липневому Макарівського району Житомирської області зникла 58-річна Лідія. Вона вже виходила на зв'язок з родичами й сказала, що вона в заручниках. З нею разом – ще близько двох десятків людей підприємства «Українські печериці».
Буча. Там захопили в заручники людей в дитсадочку. Там були літні люди, діти, жінки. Їм не висували жодних вимог, їм тільки сказали: «Ми будемо прикриватися вами як живим щитом»Ірина Баданова
«Далі – Буча. Там захопили в заручники людей в дитсадочку. Там були літні люди, діти, жінки. Їм не висували жодних вимог, їм тільки сказали: «Ми будемо прикриватися вами як живим щитом». У Бучі є ще кілька осередків, де тримають заручників, зокрема в школі. Ще один випадок – кілька чоловіків, які поверталися пішки із заробітків з Київщини на Хмельниччину, теж були захоплені в заручники. Одного з них відпустили з вимогою, аби він сказав міському голові прийти з білим прапором і підписати капітуляцію», – розповіла Радіо Свобода Ірина Баданова.
У Гостомелі, каже Ірина Баданова, утримують в заручниках дві родини сусідів – матір з двома доньками та матір з сином-підлітком, а також кількох підлітків з малюками й двома пораненими українськими бійцями. А ще – людей у цілому житловому комплексі на Свято-Преображенській.
«Я знаю, що цих людей забрали прямо з квартир. Потім їм дозволили повернутися в квартири, взяти теплі речі та їжу, щоб їх могли вивезти в Росію», – зазначила експертка.
За словами Ірини Баданової, загалом наразі мова може йти про сотні українських заручників у руках окупаційних військ. Умови утримання цих людей, серед яких в основному жінки та діти, – невідомі.
Перше, що ми маємо зробити, – дати зрозуміти людям, що ми про них пам’ятаємо, знаємо і підтримуємоІрина Баданова
«Перше, що ми маємо зробити, – дати зрозуміти людям, що ми про них пам’ятаємо, знаємо і підтримуємо. Розуміємо, що джерел інформації у них немає. Заручники – не чують, але рідні – чують: ми не забули. Потрібні перемовини, потрібен медіатор, який візьме на себе цю відповідальність», – каже вона.
Правозахисна група «Січ», яка займається відстоюванням інтересів військовополонених та цивільних заручників з 2014 року, зафіксувала факти захоплення українців російськими військовими й передала цю інформацію до уповноваженої з прав людини Верхової Ради України Людмили Денісової, розповіла Радіо Свобода виконавча директорка організації Ольга Волинська. Омбудсменку просять перевірити факти й сприяти звільненню заручників.
Як діяти у випадку зникнення близької людини
Між тим правозахисниця, програмна директорка Правозахисної групи «Січ» Наталя Кожина розповіла Радіо Свобода про те, як правильно діяти, якщо хтось із ваших рідних не виходить на зв'язок і є підозра, що він може перебувати в заручниках.
Передусім, каже вона, треба подати заяву до найближчого відділення поліції або, за його відсутності поряд з вами, до іншого органу влади, який може виступати в ваших інтересах.
«Перш за все, треба подати заяву до будь-якого відділку поліції, який є поблизу, щоб це було внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань і відкрите кримінальне провадження за фактом насильницького зникнення. Важливо одразу звернутися також до Центру з розшуку полонених. Інформувати якомога більше – і громадськість, і ЗМІ, і органи місцевого самоврядування. Збирати факти й докази, необхідні для розшуку людини: скріншоти повідомлень у месенджері чи смс, фіксація телефонних дзвінків, аудіозапис розмов, відео з камер спостережень, покази свідків тощо», – каже правозахисниця.
Такі дії – випадки вбивств, катувань чи нелюдського поводження, умисного заподіяння сильних страждань чи серйозних тілесних ушкоджень, довільних арештів та утримання під вартою, захоплення у полон, – кваліфікуються як воєнні злочиниНаталя Кожина
Ув’язнення, катування, насильницькі зникнення, знущання з мирних людей – все це використовується для залякування населення, для маніпуляцій і перекручування інформації, для тиску на державні органи влади, каже вона.
«Згідно з міжнародним гуманітарним правом, такі дії – випадки вбивств, катувань чи нелюдського поводження, умисного заподіяння сильних страждань чи серйозних тілесних ушкоджень, довільних арештів та утримання під вартою, захоплення у полон, – кваліфікуються як воєнні злочини, спрямовані проти цивільного населення, є злочинами проти людяності і підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду», – зазначила Наталя Кожина.
Вести самостійно перемовини з людьми, які утримують ваших рідних в заручниках, правозахисниця не радить, – це може бути небезпечно як для вас, так і для ваших рідних.
Куди телефонувати
В Україні запрацював Об'єднаний центр з пошуку та звільнення полонених. Зараз уточнюють списки людей, які потрапили в полон або зникли безвісти. Він приймає звернення як від українських, так і від російських громадян про зникнення їхніх близьких – як військових, так і цивільних. Цілодобово працюють телефони: +38 067 650 83 32 та +38 098 087 36 01.
