Яку гру веде президент Росії Володимир Путін? З якою метою Росія ставить перед НАТО такі вимоги, які Альянс задовільнити не може? Які ймовірні варіанти розвитку подій після того, як переговори Росії із США, НАТО і ОБСЄ завершилися безрезультатно? Про це розповів у інтерв'ю Радіо Свобода Курт Волкер, американський дипломат, експосол США при НАТО, колишній спеціальний представник Держдепартаменту США по Україні. Розмову записала грузинська редакція Радіо Свобода.
– Ви натякали на те, що Кремль грає у шахи (на переговорах із США, НАТО і ОБСЄ – ред.), знаючи заздалегідь якою буде відповідь. Ви попереджали, що Путін хоче використати цю відмову (погодитися на вимоги Росії щодо України та інших країн – ред.) як привід для початку нових воєнних дій. Але відколи це Володимира Путіна почало турбувати виправдання своїх дій перед іншими країнами?
– Ну, насправді, Путін витрачає багато зусиль на виправдання своїх дій. Ви можете зауважити, що у війні на Сході України Росія постійно заперечує свою присутність там, хоча вони керують військовими силами і утримують їх матеріально. Він (Путін) стверджує, що Росія не є стороною Мінських домовленостей, у той час як насправді вона нею є і має зобов'язання за ними.
Цього літа Путін написав статтю на 5000 слів, у якій стверджує, що Україна насправді не є окремою країною. Це все йде разом з поясненням і обґрунтуванням його бачення того, чому Росія має право захопити частину України та перешкодити Україні діяти як суверенна держава.
– Це «обґрунтування» розраховане на російську внутрішню аудиторію чи на весь світ?
– Я думаю, що і те, і інше. Я думаю, що Путін точно пояснює це для внутрішньої аудиторії, щоб, якщо є жертви, якщо є людські втрати, він міг помістити це в ширший контекст і сказати, що він будує велику Російську імперію. І люди можуть прийняти це...
Але також це послання і для міжнародної спільноти, тому що він намагається поставити маркери, щоб сказати: «я роблю це, бо це моє і ви його не чіпайте». Це як погроза, щоб утримати інших від підтримки України.
– Питання щодо вимоги Росії припинити розширення НАТО на схід. Альянс сказав офіційне «ні» Росії, і це було очікувано, але чи не вплинуть вимоги Росії неявно на ухвалення рішень НАТО і Заходом загалом?
– Не зовсім так. Ми маємо принципові зобов’язання щодо України та Грузії, що одного дня ви зможете стати членами НАТО. Але НАТО не докладає активних зусиль, щоб це сталося. Люди чекають і чекають.
У випадку з Україною, ви можете стверджувати, що їм ще потрібно зробити багато роботи, щоб отримати право на членство в НАТО. Щодо Грузії, то тут теж дещо залишається, зокрема стан демократії в Грузії погіршився за останні кілька років.
Принцип політики відкритих дверей залишається, але практичного руху наразі немає. І так буде ще деякий час, я впевнений.
Єдине, що я б сказав, це те, що якщо Росія дійсно розпочне воєнні дії і захопить більшу частину України, це фактично може викликати зустрічну реакцію НАТО, щоб сказати: «Нам краще насправді допомогти українцям, і, можливо, нам варто подивитися на швидке розширення НАТО».
– Як ви думаєте, це ймовірно?
– Не знаю. Я б не став називати це найбільш ймовірним сценарієм. Я припускаю, що більш ймовірно, що якщо Путін розпочне воєнні дії, то це буде швидко, і це буде коротко. Захопить якісь частини території, а потім спробує це зупинити і буде закликати до врегулювання.
– Росія оточила Україну з трьох сторін – де найімовірніше вона може зробити перший крок?
– У військовому плані, якщо ви подивитеся на те, де вони вже розташували сили, то це вказує на те, що вони можуть прийти з півночі, вони можуть прийти зі сходу, і вони можуть прийти з півдня від Азовського моря – з води, і з Криму. І вони змогли б так одразу створити три фронти, які б виснажували українські сили, могли б захопити територію.
Вони можуть прийти з півночі, вони можуть прийти зі сходу, і вони можуть прийти з півдня
Щодо територій, то я думаю, що Росію найбільше цікавить та суша, що з'єднає Крим з Росією, щоб вони мали там і доступ до моря, і сухопутний міст.
Тож, Росія може розпочати дії по багатьох напрямках. Візьмуть те, що хочуть, і отримають позицію з якою з ними будуть домовлятися про те, що вони зможуть повернути. Але не південна частина.
– Захід погрожує санкціями, якщо ситуація загостриться. А чи задоволений Захід тим, що він робив досі?
– Я вважаю, що це правильне питання, і я стверджував, що ми повинні запроваджувати санкції зараз, виходячи з загрозливої поведінки Росії.
Ми повинні збільшувати підтримку України вже зараз, щоб стримати Росію
Ми повинні збільшувати нашу присутність і підтримку України вже зараз, щоб спробувати стримати Росію від подальших військових дій.
А замість цього ми чекаємо, чи почне Росія військові дії, а потім думаємо, що ми відповімо, а я думаю, що тоді вже буде пізно.
Занадто повільно, ми вже зараз повинні викласти усі карти на стіл.
– Скільки ваших колег у Європі підтримують такий підхід?
– Якщо ми говоримо про європейських союзників, то більшість європейців вважають, що єдине, що можна зробити, це постійно створювати канали для діалогу і сподіватися, що Росія схаменеться.
Наразі немає підстав вважати, що це спрацює.
– Чи можете ви пригадати успішні історії діалогу з Росією, які склалися так, як задумано?
– Ні, такого не було. Але є лише тверде переконання, що ми не можемо бути в конфлікті з Росією. Тому ми маємо розмовляти з Росією, вести діалог і так далі. Це дефолтний статус. І це єдине, на що буде готова більшість європейців.
