Російські війська намагаються розширити свій плацдарм на північ від Харкова вже понад місяць. Поява нового відтинку лінії боїв протяжністю у 70 км показала реальність розгортання активної ділянки фронту на новому напрямку, нехай і відносно невеликої у масштабах російської-української війни. Зокрема – на Сумщині, де прикордонні бої та обстріли не припиняються місяцями. Яка ситуація там і по яких цілях стріляють українські мінометники на території Росії – у матеріалі Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Крізь густі зелені зарослі звивиста стежина веде до міномета, вкопаного у капонір. Військові не встигають підготувати його до ведення вогню – він щільно затягнутий маскувальною сіткою, як згори починає долинати все гучніший гул дрона. На кілька хвилин усі завмирають в укритті.
«Дронів багато, коли йдуть обстріли. Тоді дронів дуже багато. Дуже-дуже-дуже багато. Вони літають, корегують для своїх. Так само вони роблять розвідку, як ми сьогодні також. Він літав, він нас не помітив. Могли помітити. Ми добре ховаємося. Ха-ха. Щоб нас не помітили і нам нічого не прилетіло», – розповідає боєць 117-ї ОБр ТрО Владислав.
Хоч тут і не активна зона бойових дій, такий гул, за словами бійців, тут постійно. Та і «прильоти» з того боку кордону – звична справа, додає тероборонівець Олександр, командир мінометного розрахунку.
«На мій погляд – воно схоже на волейбол. Ми перекидаємо туди, вони перекидають сюди. Ми їм міни – вони нам постріли із САУ в основній масі своїй. І отак от намагаємося в цій дуелі виграти. Який результат? Поки ми живі – я думаю, це нормальний показник, що таки м’яч на нашій стороні поля».
Вже не перший місяць у всіх прикордонних областях не вщухає активність російських розвідувальних груп. Їх виявляють і по той бік кордону, і вже на території України – у так званій «сірій зоні». Якраз у цих випадках вступають в роботу мінометники.
«Хлопці зустрічають не з паляницею, а з патронами і кулеметом», – віджартовується Владислав.
І це справді так – ще донедавна диверсійні групи дійсно зустрічали виключно кулеметами. Підрозділи тероборони здебільшого не мали більших калібрів, але минулого року благодійний фонд «Повернись живим» передав 31-ій бригаді ТрО майже двісті 120-мм мінометів – це суттєво додало вогневої потужності підрозділу, бо міна здатна уражати цілі на відстані у понад 7 км.
Читайте також: Чи могла Росія створити FPV-танк і навіщо? Пояснює експерт із бронетехніки
Один розрахунок місцевої 117-ї бригади ТрО зробив уже кілька сотень пострілів. У тому числі за кордон, каже Олександр: «По території Московії… Ну, вони ж б'ють по нас. Намагаємось віддячити, грубо кажучи. На кордоні, але в іншому населеному пункті ми працювали по техніці, яка будувала фортифікаційні споруди, і вдалось нам її вивести з ладу. [...] Грубо кажучи, весь кордон перекритий такими розрахунками, як ми, і весь кордон перекривається калібром 120 мм».
Військові кажуть, пильно стежать за тим, що відбувається на Харківщині. Відчувають посилення обстрілів й інтенсивно готують запасні позиції для тих же мінометів. За кілька кілометрів від кордону посилено будують лінії укріплень вже цивільні будівельники під керівництвом військових.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум