Декому з українців, чиє житло зруйноване або пошкоджене через війну, продовжують надходити платіжки за комунальні послуги, які фактично не надавались. З такою ситуацією, зокрема, зіткнулася жителька Дніпропетровщини, – її містечко понад пів року пробуло під масованими обстрілами російської армії. Жінка втратила квартиру, але не «борги» перед комунальниками.
Що робити в таких випадках та які є юридичні підстави не платити за житло, втрачене або непридатне для мешкання?
«Бог зберіг – на 30 секунд я вийшла з тієї кімнати»
Жителька Зеленодольська, що на Криворіжжі, Галина втратила житло 21 березня 2022 року. Каже: того вечора реактивний снаряд, випущений з «Граду» з боку окупованої російськими військами Херсонщини, влучив прямо в оселю. Трикімнатна квартира була записана на її стареньку матір. Жінки якраз лаштувалися спати. Врятувалися – дивом.
«Це був перший вечір, коли я прийшла до мами ночувати. Їй 73 роки, у неї друга група інвалідності, майже десять років вона не виходить з квартири. І от я мала якраз лягати спати в цій кімнаті. Бог зберіг – на 30 секунд я вийшла з тієї кімнати на балкон. Спершу я почула характерний свист «Градів», будівля затрусилася, я інстинктивно впала, голову накрила руками. Почало летіти скло… Мама, як сиділа, так і сиділа, – серед уламків, в пилюзі. Двері повилітали, міжкімнатна перегородка потріскалася і відійшла від стелі. Замість балкона – вирва. Квартира взяла на себе удар. А перед тим ми відремонтували пів квартири: натяжні стелі, кахлі... все чорне, не рахуючи техніки», – розповіла Радіо Свобода жінка.
А платіжки продовжують надходити...
Рятувальники й поліція приїхали й зафіксували пошкодження. Місцева влада склала акт: квартира зруйнована. Жінка також зателефонувала до всіх підприємств, які надавали житлово-комунальні послуги, й повідомила, що сталося.
«Я обдзвонила всіх і назвала останні показники лічильників, сказала, що ми виїжджаємо, що є акт про руйнування. Сказала, що лічильники не зруйновані, щоб нам нічого не відрізали», – каже жінка.
Коли я звернулася до комунального підприємства, мені повідомили, що можуть скасувати тільки плату за вивезення сміття, а квартплату я маю платитиГалина
Після цього вони разом з матір’ю евакуювалися до більш безпечного міста. Яким же було здивування жінки, коли через пів року вона виявила, що за газ і світло платежі скасовані, а от квартплату ввесь цей час їй продовжували нараховувати.
«Коли я звернулася до комунального підприємства, мені повідомили, що можуть скасувати тільки плату за вивезення сміття, а за утримання квартири й прибудинкових територій, тобто квартплату, я маю платити. За трикімнатну квартиру – це 79 гривень на місяць. Хоча юрист нам рекомендував не платити, ми все ж платили – до жовтня. Боїмося накопичувати борги. Сподіваємося, що колись, потім буде перерахунок. А платіжки продовжують надходити», – розказала господиня зруйнованого житла.
Що каже влада
Голова Зеленодольської міської територіальної громади Дмитро Невеселий каже: якщо житло містянина було пошкоджене через обстріли, комунальники допомагають йому з відновленням і воно стає придатним для проживання – за нього треба платити. Якщо ж непридатне і людина не може в ньому мешкати – треба звернутися до місцевої влади.
«Якщо людина не проживає в будинку, у неї має бути довідка ВПО – вона її надає у житлово-комунальне господарство і всі платежі їй скасовують», – сказав він у коментарі Радіо Свобода.
Писати лист, а потім – до суду
Юрист Правозахисної групи «Січ» Ілля Шиян, до якого звернулася жителька Зеленодольська, каже: жінка вчинила правильно – поінформувала компанії, які надають послуги, про те, що оселя зруйнована. Далі нарахування мали припинитися автоматично. Однак тут це не спрацювало.
Він зазначає: комунальники не повинні вимагати квартплату за зруйноване житло, коли є докази руйнування, а власники – не повинні вносити квартплату.
Війна – це форс-мажорна обставина, коли незалежно від бажання споживач не можете виконати зобов’язання щодо оплати послугІлля Шиян
Що робити, якщо це все ж відбувається? Юрист радить спершу звернутися із заявою до самих комунальників, а потім – до суду.
«У кожного споживача є базовий договір про надання послуг з компанією-постачальником послуги. Він підписується особисто або укладається автоматично. У договорі має бути прописано, що можуть бути форс-мажорні обставини. Війна – це форс-мажорна обставина, коли незалежно від бажання споживач не можете виконати зобов’язання щодо оплати послуг.
Отже, споживач має:
- повідомити компанію (письмово), що у нього зруйноване або пошкоджене житло і це є форс-мажорною обставиною.
- На підставі цього мають перестати нараховувати платежі за послугу.
- Також варто додавати до звернення докази – акт про пожежу або акт про пошкодження майна, довідку від місцевої влади та бажано декілька фотографій.
Звернення я раджу відсилати поштою і зберігати накладну про відправлення, далі це буде доказом факту відправки звернення. У надавача послуг можна запросити договір про надання послуг. Якщо у ньому немає рядка про форс-мажорні обставини – то можна послатися на рішення Торгово-промислової палати України. За ним, військову агресію РФ визнано надзвичайною та невідворотною подією, а отже – форс-мажорною обставиною», – сказав юрист.
Якщо упродовж 30 днів реакції немає, Ілля Шиян рекомендує звертатися до суду з цивільним позовом.
Не боятися відстоювати
Його колега з Правозахисної групи «Січ» Віталія Серебрянська також стикалася зі схожими випадками. Каже: зокрема, таке сталося в жительки селища Білогорівка на Луганщині – їй нарахували кілька тисяч гривень платежу за воду, газ і вивезення сміття в зруйнованій оселі.
Юристка зазначає: з цією клієнткою вони надіслали електронною поштою відповідні заяви усім компаніям-надавачам послуг. На рішення чекали два місяці. Зрештою – борги списали.
По-перше, комунальні служби не завжди мають доступ до інформації про те, що відбувається, по-друге – часто незацікавлені перевірятиВіталія Серебрянська
«За законодавством, якщо людина не споживає послугу фактично, то вона і не має за неї сплачувати. Це за Цивільним кодексом й профільними законами про комунальні послуги. Крім того, війна є форс-мажорною обставиною. Призупинення платежів за зруйновану оселю мало б відбуватися автоматично, але не завжди так є. По-перше, комунальні служби не завжди мають доступ до інформації про те, що відбувається, по-друге – часто незацікавлені перевіряти. Тобто це лягає на споживача – поінформувати самому», – пояснила Віталія Серебрянська.
Вона також закликала споживачів не боятися відстоювати свої права. І нагадала: під час воєнного стану, відповідно до постанови уряду, відключати газ, світло, опалення та інші послуги навіть в разі неоплати – заборонено.
Скільки людей втратили житло через війну
У липні 2022 року віцепрем'єрка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук повідомила, що через війну втратили житло 800 тисяч українців. За її словами, задовольнити їхні потреби в оселях цього року не буде можливо.
За даними Міністерства розвитку громад та територій України, унаслідок російської агресії в Україні зруйновано або пошкоджено 116 тисяч житлових будинків.
