На тлі невизначеності щодо того, як складуться відносини США та України, а також щодо того, якими будуть гарантії можливого перемир’я – у Польщі відчутне занепокоєння щодо питання власної безпеки та всієї Європи.
Перед Польщею постали нові виклики – кажуть експерти. Наскільки готова до цього Польща? Які уроки вона винесла з українського важкого досвіду трирічної повномасштабної війни?
Радіо Свобода розпитало про це фахівців з питань оборони.
Попри запевнення Анджея Дуди після зустрічі з Дональдом Трампом та військово-політичною верхівкою США, що американські військові не зменшать своєї присутності в Польщі, а ймовірно навіть збільшать, поляки побоюються, що США здатні змінити своє рішення.
Майже 45% поляків остерігаються, що Америка може забрати свої війська зі східного флангу НАТО.
Польща ще не до кінця засвоїла українських уроків війни, бо їх багато – вважає колишній міністр оборони Януш Онишкевич. Він сподівається, що його країна це робитиме швидше і ефективніше.
Ключове – воля до боротьби
«Війна Росії проти України показала, передусім, яке велике значення має рішучість всього суспільства, цілого народу, щоб протистояти такій агресії. Попри велику різницю військових потенціалів обидвох сторін, ця рішучість українців була основою ефективного опору, а для Росії – великою несподіванкою», – каже Онишкевич.
Українці показують адаптивність і модернізацію щодо використання нових видів озброєнняЯнуш Онишкевич
Експерт звертає увагу на те, чого багато хто не сподівався, що сучасні конфлікти не обов’язково мають бути короткими:
«Довготривалість конфліктів вимагає мати у розпорядженні цілком іншого виду збройні сили, інші запаси для ведення таких війн. Український досвід засвідчив, що змінюється техніка ведення військових дій. Зараз бачимо яке величезне значення мають безпілотні засоби, у яких нині Україна має певне лідерство. Наскільки важливим є постійна готовність швидко використовувати новий досвід просто з поля битви і також величезна винахідливість – українці показують адаптивність і модернізацію щодо використання нових видів озброєння»
Натомість, зазначає експерт, змінилася роль авіації і спосіб її використання.
«Виявляється, що протиповітряна оборона, яка знаходиться на землі є настільки сильною, що авіація не може вже так вільно діяти, як це мало місце, наприклад, під час ізраїльсько-арабських чи американських війн», – зазначає Януш Онишкевич.
На думку експерта, Польща зараз проводить неймовірно швидку модернізацію і зміцнення збройних сил. Наводить цифри: ще кілька років тому польська армія налічувала 100 тисяч солдатів, сьогодні – понад 200 тисяч.
Завдяки опору України, ми маємо таку кількарічну перерву, протягом якої мусимо підготуватисяЯнуш Онишкевич
«Маємо нині більше військо ніж Великобританія чи Франція. Наступний елемент – до польського війська потрапляє дуже багато сучасної техніки, закупівля якої були заплановані раніше, але реалізація цих програм є більш помітною зараз. Також здійснюються нові закупівлі. Я вважаю, що завдяки опору України, ми маємо таку кількарічну перерву, протягом якої мусимо підготуватися, щоб польські збройні сили були настільки сильні, щоб Польща не була спокусою для Росії, яка прагне реалізовувати свої історичні цілі, якими завжди були, ще з часів Петра Великого, домінування та контроль над Польщею. Бо тільки домінуючи над Польщею, Росія може «кидати довгу тінь» на Німеччину і у такий спосіб бути ключовим гравцем на європейській та світовій арені», – переконаний Онишкевич.
Колишній міністр оборони Польщі вважає, що протистояти цьому можуть єдність НАТО і ЄС. Лише так можна протидіяти «імперіальним зазіханням Росії».
Чим оборонятиметься Польща?
У вересні 2023 року Польща уклала угоду на закупівлю майже 500 ракетних установок HIMARS, утім згодом з'ясувалося, що їх буде суттєво менше.
Януш Онишкевич зазначає, що для ефективного захисту необхідно мати різну зброю:
«Можливо ця кількість HIMARS буде вимагати певного скорочення на користь збільшення кількості самих ракет, щоб можна було більш інтенсивніше атакувати дальні цілі противника. Також, очевидно, треба розбудовувати дроновий потенціал і передусім бути готовим до нових видів загроз, зокрема, у кіберпросторі, до гібридних атак».
Часто перемога досягається не безпосередньо на полі битви, а в глибині країниЯнуш Онишкевич
За словами експерта, ціллю російської політики є підривання єдності країни, атаки на інфраструктуру, бо часто перемога досягається не безпосередньо на полі битви, а в глибині країни.
«Так можна послабити волю противника до боротьби. Треба пам'ятати, що США не програли війну у В’єтнамі десь там в дельті Меконгу (регіон на південному заході В’єтнаму - ред.), а програли в США, тому що воля продовжувати війну в Америці ослабла, тому вона закінчилася так як закінчилася», – каже Онишкевич.
Нині збройні сили Польщі налічують приблизно 200 тисяч осіб, але у разі потреби, каже експерт, країна задіє всю мобілізаційну систему:
«Під час війни, звичайно, кількість польських збройних сил буде значно більша. Така політика дуже помітна у випадку Фінляндії, де постійні збройні сили налічують всього 15 тисяч солдатів, але країна може у разі загрози мобілізувати до боротьби приблизно 250 тисяч людей».
На думку колишнього міністра оборони, на Польщу ще чекає багато юридичних змін, щоб достосувати правову систему до здатності функціонувати в часі ймовірної війни, бо досі війну трактували швидше як теоретичну можливість.
Інфраструктура
Важливим елементом безпеки, за словами Януша Онишкевича, є захисна інфраструктура, яку, на думка фахівця, у Польщі багато років занедбували:
«Цивільна оборона багато років була нечувано занедбана, тому що ми були зосереджені на міжнародних, експедиційних місіях в Іраку чи Афганістані і це треба негайно відновлювати. Під час холодної війни трохи укриттів було збудовано, але оскільки здавалося, що вони цілком не потрібні, то їх почали використовувати для зовсім інших цілей, а крім того не будувалося нових».
Не може бути так, що лише Україна є тією стіною, об яку має розбитися російська навалаЯнуш Онишкевич
Будівництво укриттів потребує великих коштів. І вже зараз, каже екс міністр оборони, загалом Польща витрачає на свою безпеку більше ніж будь-яка інша країна ЄС.
У 2025 році Польща планує витрати на оборону 4,7% ВВП, це приблизно 187 мільярдів злотих
«Маймо надію, що інші країни також дійдуть, може не до такого ж рівня, але принаймні суттєво до нього наблизяться. Тому, що не може бути так, що це лише Україна є тією стіною об яку має розбитися російська навала. Це мають бути зусилля всіх країн НАТО і всієї Європи», – вважає Онишкевич.
Нині Польща почувається трохи безпечніше ніж три роки тому, вважає експерт, бо агресія Росії проти України спричинила більшу консолідацію в межах НАТО і ЄС:
«Звичайно, великим викликом і знаком запитання є те, як це виглядатиме зараз, коли в Білому домі інший господар – Дональд Трамп. Однак цей оптимізм все ще є і, здається, що ситуація, навіть при тих всіх непевностях, сьогодні є значно краща, ніж могла б бути три роки тому».
Війна з Росією є, але вона не полягає на атаках танківЯнуш Онишкевич
Втім, каже Януш Онишкевич, Польща постійно піддається атакам з боку Росії. Не йдеться про фізичне вторгнення, а про кібератаки, підпали, саботажі.
«Маємо спроби дестабілізації політичної ситуації в Польщі шляхом підтримки крайніх правих сил. Також маємо великі та дуже небезпечні російські спроби, сподіваюся невдалі, мета яких підірвати наші добрі стосунки з Україною і підтримку, яку Польща їй надає. Війна з Росією є, але вона не полягає на атаках танків. Треба це розуміти і будувати відповідні механізми та засоби запобігання», – радить експерт.
Європейську безпеку можна будувати лише проти РосіїЯнуш Онишкевич
За його словами, військова доктрина Польщі почала змінюватися не після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, а після 2014 року. До того, здавалося, що єдиними військовими виклаками є хіба що миротворчі місії:
«Тоді була інша військова техніка, інше тренування армії, інше розміщення війська. Відтоді у Польщі настали великі зміни і, на щастя, подібні зміни відбулися в інших країнах, що найбільше видно у випадку Німеччини, котра мала глибоке переконання, що європейську безпеку можна будувати тільки разом з Росією. Сьогодні в Німеччині так само зрозуміло, що європейську безпеку можна будувати лише проти Росії».
Що гарантує безпеку?
Основний висновок з війни в Україні це те, що гарантією безпеки є згуртованість НАТО і ЄС – переконий генерал, офіцер повітряно-десантних військ і колишній командир військ спеціального призначення Роман Полко:
«Думаю, що для України єдиний шанс, щоб почуватися у безпеці – це бути в ЄС і НАТО. Доки таких гарантій немає, Україна буде легкою ціллю для Путіна, незалежно від того, яке мирне порозуміння буде досягнуто. Мінські угоди, Будапештський меморандум – все це було, але Путін порушував домовленості».
Цей час нам дала Україна, не можемо його змарнуватиРоман Полко
На тлі російської агресії, Польща суттєво зміцнила власну армію, каже генерал, але процес змін і модернізації триватиме ще роками.
«Цей час нам дала Україна, не можемо його змарнувати. Шкода, що багато європейських країн, головно тих з півдня Європи не пішли в тому напрямку і лише зараз є певне пробудження, коли Трамп раптово робить дивні кроки, які чітко показують, що Європа має сама подбати про власну безпеку», – каже Полко.
Черговий урок, який ще не до кінця засвоїла Польща, на думку генерала, це те, що запорукою успіху на полі битви є використання традиційної, як то артилерія, але також сучасної зброї:
«Наземні та морські дрони, інформатизація і сама інформаційна боротьба, яка є ключовою, але яку, на мою думку, краще веде Росія. Вона використовує інформацію, щоб розділити окремі європейські країни, а навіть «вбивати клин» між США і Європою, задіюючи «троянських коней» – таких як Орбан чи Фіцо для того, щоб пізніше частинами, коли Європа вже буде поділена, розігрувати власні інтереси».
Укріплення кордонів
Шпигунський літак, ракету чи дрон треба збиватиРоман Полко
Щодо зміцнення кордонів з Росією та Білоруссю, на яку Польща останніми роками зробила акцент, то на думку Романа Полко це не надто ефективно:
«Найбільшою загрозою є повітряний простір. Завдяки Україні, російські бронетанкові дивізії не увійдуть в Польщу. Путін не може пройти через Донбас, а вже не говоримо про Львів. Натомість Путін проводить ефективну діяльність за допомогою маневруючих ракет, літаків та різного виду провокацій і тут з полського боку не відпрацьована лекція – такий шпигунський літак, ракету чи дрон треба збивати і тут нема іншого виходу, треба проявити більшу рішучість ніж та, яка має місце зараз».
Не повинно бути жодних розмов з воєнним злочинцем, доки не буде покарання за його злочиниРоман Полко
Ще один, не менш загрозливий напрямок, на думку генерала – це диверсійна і терористична діяльність Росії, яка, зокрема, стосується атак на критичну інфраструктуру.
«Також маємо справу з варварським використанням демографічної зброї. Путін, як людина спеціальних служб, проводить варварську війну і не повинно бути жодних розмов з воєнним злочинцем, доки не буде покарання за його злочини», – вважає Полко.
Генерал закінчив вищий курс «Управління оборонними ресурсами» в США і каже, там працював над реорганізацією оборонних структур Польщі і побудовою конкретних планів оборони:
«Ті плани складені так, щоб не зменшити своїх бойових можливостей, бо в будь-яку мить може статися напад, але водночас забезпечити фінансове покриття не тільки на рівні закупівель, а й на рівні навчань, поставок продукції, амуніції, тобто робити все комплексно».
«Залізний купол» не в стані цього затриматиРоман Полко
Щодо закупівель зброї, то за словами генерала, в Польщі тривають дискусії, зокрема, чи купувати 100 вертольотів Apache чи краще замість того виробляти дрони, які не вимагають спеціального обслуговування і є набагато дешевші:
«Бачимо як змінюється тактика ведення воєнних дій. Вже навіть Іран так заатакував Ізраїль. Зробив це демонстративно і жодні засоби протиповітряного захисту, жоден «Залізний купол» не в стані цього затримати»
Відтак, на думку Романа Полко, найважливішим є мотивація:
«Колись Наполеон сказав, що моральний дух відносно фізичних чинників – як 3:1. Я насправді дуже вражений мораллю українських воїнів на початок війни, тим бойовим духом. Думаю, що нашим головним недоглядом, проблемою і викликом – є патріотична освіта».
За словами генерала, багато поляків бояться російської агресії і не до кінця вірять у те, що Польща зможе захиститися:
«Не бракує людей, які при зустрічі зі мною питають: «Тікати вже? Краще до Німеччини чи до Іспанії?». Я відповідаю: «Ну добре, ти втечеш, але маєш тут родину, друзів, маєш свою землю, те, чого доробився. І що все так залишиш, зрадиш і втечеш?».
У Польщі, каже Полко, потрібно працювати з суспільством – пояснювати людям у чому полягає безпека, як вони мають захищатися, переконувати молодь не боятися вступати до армії.
«Насправді на першій лінії воює 20%. Головно молоді люди, які мають інформатичні навики, воюють на відстані. Війна виглядає інакше, ніж це можна собі уявити. Сьогодні українські ветерани можуть це пояснити», – каже експерт.
За словами Полко, головні недоопрацювання Польщі, окрім патріотичної освіти, – це цивільна оборона і брак заводів з виробництва боєприпасів.
Путін не зупиниться, його амбіції сягають Німецької демократичної республікиРоман Полко
Хоч Путін не здобув за три дні Київ, але його слова і дії треба трактувати серйозно – вважає генерал: «Як казав покійний Лех Качинський (колишній президент Польщі, загинув у 2010 році в авіатрощі під російським Смоленськом разом із майже всім керівництвом країни – ред.):
«Якщо Росія захопить Україну, то наступними будуть інші країни – Литва, Латвія, Естонія, Польща, Фінляндія. Путін не зупиниться, його амбіції сягають Німецької демократичної республіки». Це варто нагадувати теперішній владі Німеччини, яка в європейській політиці не використовує своїх переваг, які має для мобілізації на користь посилення безпеки Європи».
Нова філософія війни
Війна в Україні – це перший великий збройний конфлікт в Європі після Другої світової війни і він змінює погляд та парадигму застосування збройних сил – вважає аналітик із військових і міжнародних питань Даріуш Матерняк.
«Якщо мова про філософію армії, то зміни наступили в період коли Польща увійшла в НАТО, а потім почалася війна в Афганістані та Іраку. Тоді, і не тільки Польща, готувалися до миротворчих місій, які відбуватимуться десь далеко – в Африці чи в Азії. Мало хто вірив ще приблизно 10 років тому в те, що може дійти до такої війни, яка за інтенсивністю як Друга світова, бо війна в Україні у своєму характері наближена до Другої світової», – вважає експерт.
Нині ж, каже Матерняк, Польща і ЄС готуються до того, що наступний конфлікт може торкнутися безпосередньо їх і що головною загрозою для всієї Європи є Росія.
Політика стримування може не спрацюватиДаріуш Матерняк
«Ми розуміємо, що політика стримування, зокрема, фінансування армії, може не спрацювати і тоді ми опинимося в ситуації, коли почнеться війна на нашій території, тому що противника не вдалося стримати, бо його сприйняття реальності є помилковим. Так було у випадку повномасштабної війни в України. Противник, який логічно аналізує ситуацію не почав би цієї війни. Росія планувала так звану триденну спеціальну операцію, яка триває вже три роки, отже вони увійшли у конфлікт, з якого немає для них корисного виходу», – розмірковує Даріуш Матерняк.
Росія складний противник для стримування, продовжує експерт, бо вона не зважає на великі втрати і зброї, і людські:
«Коли вже потроху почали закінчуватися механізовані і броньовані засоби, танки, то бачимо, що росіяни проводять наступи на мотоциклах, легкових автомобілях, електричних самокатах. Це виглядає настільки смішно і драматично, бо з'ясувалося, що передусім солдати, які в цьому беруть участь не мають жодної волі і опору перед трактуванням їх як людей, яких кидають фактично на самогубство».
Тривалий час не було обов'язку створювати об'єктів цивільної оборониДаріуш Матерняк
За словами Матерняка, український досвід показує, що війна триває на сході, там лінія фронту, але ракетні чи дронові атаки сягають всієї території країни, тобто потенційна загроза стосується і тих, хто знаходиться далеко від безпосередньо військових дій:
«У Польщі ухвалено закон про цивільну оборону, його ще треба доопрацювати, але принаймні на юридичному рівні щось почало відбуватися. Ухвалено нові вимоги для будівництва будинків, на випадок якщо б дійшло до кризової ситуації, чи то війни чи стихійного лиха. Тривалий час не було обов'язку створювати об'єктів цивільної оборони, ніхто цього не робив, бо це багато коштує. Навіть коли будується будинок, то викопати підвал – дорого».
Також експерт наголошує, на необхідності змін в освіті, наприклад, запровадження предмету з основ засобів захисти та медичної допомоги, бо це важливі вміння навіть у мирний час.
Нова-стара зброя
Дрони зараз найбільш характерна зброяДаріуш Матерняк
Для Польщі цікавим є український досвід використання дронів – каже Матерняк, але вважає, що темпи застосування цих знань наразі не великі:
«Дрони – це щось, що функціонує вже давно, натомість тільки війна в Україні призвела до так масового їх використання. У цьому питанні Польща багато що має ще зробити. Ми за цим українським досвідом спостерігаємо і починаємо з нього вчитися. Дрони зараз найбільш характерна зброя, ми її найбільше бачимо у відео матеріалах з фронту, але пам'ятаймо, що навіть якщо цього не видно по телебаченню, то в цій війні беруть участь інші елементи – артилерія чи авіація, які в Україні дуже активні».
На думку експерта, розвиток збройних сил має відбуватися врівноважено. Не можна надавати перевагу безпілотникам, применшуючи роль танків, бойових машин піхоти, авіації та військово-морського флоту. Також Матерняк наголошує на необхідності зміцнення кордонів.
Авіація сама по собі не здатна виграти збройного конфліктуДаріуш Матерняк
«Там є ризик сухопутного наступу, оборона повинни бути зміцнена, повинна бути якнайкраще приготовлена, фортифікована, бо жодної війни до цього часу не вдалося виграти тільки в повітрі. Ще коли тривала війна в Косово, а потів в Афганістані, то на початку говорилося, що тепер війни буде вигравати авіація, але це виявилось не так. Авіація сама по собі не має можливості виграти збройного конфлікту. Щоб зайняти і ефективно контролювати територію необхідні сухопутні війська», – переконаний аналітик.
Ефективність укріплення кордону і будівництво фортифікаційних споруд чітко видно на двох прикладах – каже Матерняк:
«На декотрих відрізках в колишній зоні АТО. Навіть якщо сьогодні глянути на мапи, то на північному-сході та північному-заході від Донецька, ця лінія фронту майже не зрушилася з 2014 року. Тому, що ці райони були добре фортифіковані, добре підготовлені до оборони. Другий приклад – Київ в березні 2022 року. Ці системи оборони, ці фортифікації, декотрі з них ще пам'ятають Другу світову війну, також використання території, затоплення частини районів на північ і північний-захід від Києва, ускладнило логістику, пересування росіян»
Він переконаний, що використання території, природних умов дуже допомагає в обороні. Саме таке завдання має проект «Східний щит», який захищає кордони з Білоруссю і РФ – ті території, які, на думку Матерняка, є найбільше під загрозою і мають бути найкраще підготовлені до можливого нападу.
Це був такий холодний душ для насДаріуш Матерняк
Підхід до безпеки, підсумовує Даріуш Матерняк, у Польщі змінився вже у 2014-2015 році, коли почалася анексія Криму і війна на Донбасі:
«Це був такий холодний душ для нас. А повномасштабна війна тільки пришвидшила всі процеси, які пов'язані зі змінами в збройних силах, з модернізацією армії. Якщо інвестуємо, це означає, що маємо свідомість на рівні суспільства, на рівні політиків, що ситуація складна і треба на це реагувати».
Наприкінці січня 2025 у Польщі мали представити нову стратегію безпеки, але праці над дим досі тривають.
Форум