Президент Росії Володимир Путін 1 грудня збільшив штат російської армії, повідомило Міністерство оборони РФ. Дослідження Фонду Карнегі спільно з російським «Левада-Центром» засвідчило, що настрій росіян погіршився після оголошення Путіним часткової мобілізації. Саме тому, вважають автори дослідження, влада не оголошує мобілізацію відкрито. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свбобода) запитали людей на вулицях Москви – як вони ставляться до збільшення армії в країні, чи побоюються повісток та чи готова Росія продовжувати війну проти України.
Про мобілізацію: «Є більш важливі задачі»
Перше питання, на яке відповідали москвичі, – це як вони ставляться до збільшення армії РФ і чи готові самі отримати повістки.
«В цілому, нейтрально, мабуть... не можу точно сказати», – каже молодик. Та сам воювати, каже, йти не готовий.
Ще один молодий москвич також не розглядає можливість долучитись до лав армії РФ.
«Є більш важливі задачі, які потрібно зробити. Цим професіонали повинні займатися, я не вважаю себе професіоналом, я професіонал в іншій галузі», – пояснює він.
А от чоловік похилого віку впевнено відповідає, що Росії вже давно час збільшити армію, адже «обстановка змушує». Дітей та внуків відправити воювати проти Україні він не проти.
«Ви що, вважаєте, боятися смерті – це означає померти? Не обов'язково. Кожен має свою долю. Є люди, які пройшли дві-три війни, а може, навіть більше свого часу, і залишилися живими. Захищати свою батьківщину, я вважаю, почесний обов'язок кожного громадянина», – впевнено відповідає москвич.
«Якщо є добровольці, мабуть, це непогано. Якщо це робитиметься насильно, то це погано», – розмірковує хлопець. Сам воювати не готовий, бо має «інші плани, роботу та сімʼю».
«Та не дуже, – каже інший чоловік. – Тому що зайві гроші туди підуть».
«Я не цікавлюсь цим питанням», – запевняє ще один молодий чоловік. На уточнювальне запитання, а якщо призовуть, відповідає, що «це інше». І додає: «В наш час важко говорити правильно».
Читайте також: «Ми все правильно робимо». Опитування з Москви про удари безпілотників
«Плачуть, плачуть, нічого не говорять»
Ще важче москвичам виявилось відповідати на питання щодо того, що чули від знайомих чи родичів, які зараз воюють в Україні.
«У мене є знайомий, він був добровольцем, повернувся. Говорить, складно там, звичайно... Не планує йти назад», – каже хлопець.
«Хвилююсь, звісно. Що вони кажуть – там дуже важко, дуже складно», – відповідає житель Москви.
«Плачуть, нічого не говорять, плачуть, всі мами наші плачуть – діти воюють, відправили», – каже жінка похилого віку.
«Далекі знайомі є. Переживаємо за них. Не хотів би на камеру, боюсь...», – коротко відповідає чоловік.
Відповідати на це питання на камеру відмовляється і наступний респондент.
Від «давно час закінчити» до «треба перемагати»
І останнє питання жителям столиці РФ – чи готова, на їхню думку, Росія продовжувати війну.
Молодий хлопець відповідає, що готова, адже Росія багата, має багато ресурсів – як грошей, так і людей. І додає: «Якщо вже почали, то треба, напевно, перемагати, інакше який сенс був починати, якщо не буде перемоги?»
«Я би сказав, що вона готова її закінчити. Давно час. Адже це не може тривати вічно. Вже пора б закінчувати. Результатом має бути, як завжди після будь-якої війни, – мир. А як він буде – це буде видно», – каже чоловік.
Читайте також: Мобілізація: кого заберуть на фронт у 2024 році в Росії?
Пенсіонер, який не проти, аби його діти і внуки пішли воювати, вважає, що «цілі будуть досягнуті». Під цілями, як він пояснив, має на увазі, зокрема, «демілітаризацію України».
«Так ненавидіти росіян, я вважаю, що це неправильно. Ми ніколи нікому не робили зло», – пояснює він.
«Які там операції, мир, любов, повага – ось що нам потрібно. З Богом», – каже жінка похилого віку.
«А чому вона не готова. Ресурси є, все є, люди є», – каже молодик. А на питання про цілі відповів, що «нагорі уже знають ціль, нам не кажуть».
«Та може й готова, але не знаю, чи є в цьому сенс, чи є в цьому потреба?» – відповідає чоловік.
_________________________________
Москва офіційно востаннє називала кількість убитих солдат армії РФ на війні проти України понад рік тому. Генштаб ЗСУ заявляє про загальні втрати російської армії від початку вторгнення 24 лютого 2022 року у приблизно 365 990 військових на 9 січня 2024 року. За оцінкою розвідки Великої Британії, загальні бойові втрати ЗС РФ склали від 290 до 350 тисяч: 220-280 тисяч пораненими і 70 тисяч вбитими.
27 листопада минулого року розвідка Великої Британії повідомила, що за шість тижнів, ймовірно, спостерігався один із найвищих показників втрат серед особового складу у армії РФ за всю війну в Україні. Тяжкі втрати, за даними британської сторони, багато в чому були спричинені наступом Росії на Авдіївку.
За свідченнями українських військових з різних напрямків та західних спостерігачів, російські війська постійно використовують тактику «м'ясних штурмів», намагаючись захопити позиції ЗСУ кількістю – піхоти. Російські солдати переважно мають низький рівень підготовки, не отримують підтримки авіації та артилерії і йдуть на пристріляні ЗСУ точки.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум