Повномасштабне сухопутне вторгнення військ РФ в Україну розпочалось у ніч проти 24 лютого одразу з трьох напрямків: півночі, півдня та сходу. На сході – о 3:40 в селищі Мілове на Луганщині. Прорив державного кордону відбувся по лінії Красна Талівка–Городище–Мілове.
Про початок великої війни на сході журналістам Радіо Свобода (проєкт Донбас Реалії) розповів Андрій Лернатович, начальник відділу 94-го прикордонного загону Державної прикордонної служби, який в лютому 2022-го командував відділом прикордонної служби «Мілове».
«У будівлях шкіл зробили польову кухню, розгорнули польові шпиталі»
До повномасштабного вторгнення просто селищем Мілове проходив державний кордон з Росією. Воно межувало з селищем Чертково (Ростовська область РФ). Навіть після початку агресії на Донбасі кордон був умовний. Мілове було одним з небагатьох варіантів потрапити з окупації на підконтрольну Україні територію. Однак восени 2018 року російські прикордонники встановили у селищі паркан – просто посеред дороги. Відтоді кордон став і фізичний, там працював пункт пропуску.
«За якийсь час до повномасштабного вторгнення – десь в січні – ми фіксували, як змінюється екіпіровка російських прикордонних нарядів. Вони отримували групову зброю, збільшилась кількість відеокамер, встановлених безпосередньо біля загороджувального паркану, збільшилася кількість самих російських прикордонників, які пропускали через державний кордон громадян України і Росії на територію Росії. Вони вже були в бронежилетах, в касках. До цього такого не було», – згадує Андрій Лернатович, начальник відділу 94-го прикордонного загону Держприкордонслужби, який в лютому 2022-го командував відділом прикордонної служби «Мілове».
За спогадами прикордонника, ближче до лютого цивільні, які повертались з Росії через Мілове, регулярно розповідали про велику кількість техніки армії РФ, яка рухалась у бік пункту пропуску.
Я до останнього не міг подумати, що Росія нападе на Україну. Ось так підло
«В самому Черткові, яке межує з Міловим, усіх учнів відправили на канікули, а в будівлях шкіл зробили польову кухню, розгорнули польові шпиталі для надання допомоги можливим пораненим. Вже безпосередньо за декілька днів до вторгнення я дізнався від наших оперативних працівників про те, що з населеного пункту виїхала велика кількість місцевих поліцейських, держслужбовців. Місцеве населення з Черткова теж виїжджало. Але я особисто насправді не вірив і до останнього не міг подумати, що Росія нападе на Україну. Ось так підло», – каже прикордонник.
«Хоча ми, звичайно, готувались. Усі прикордонники, які були у відрядженнях чи відпустках за командою вищого керівництва були повернуті на підрозділ. Нас озброїли, видавали засоби індивідуального захисту: бронежилети, шоломи», – зазначає він.
«Екіпіровані, озброєні й рухаються у бік прикордонного наряду»
Безпосередньо біля кордону гул важкої техніки українські прикордонники почули близько 22-ї години 23 лютого. Це були танки та артилерія. Вони рухались в ангари, розташовані прямо поблизу державного кордону – відновлює хронологію подій Андрій Лернатович:
«Ми доповіли про це вищому керівництву і були готові діяти за обставинами. Близько 23-ї години старший прикордонних нарядів на пункті пропуску «Мілове» доповів про те, що російські прикордонники не пропускають на територію Росії громадян України і їхні транспортні засоби. Тільки громадян Росії. Українців вони повертали. І я вже розумів, що обстановка напружена».
Пролунала команда «до бою», хлопці зайняли позиції – і розпочався перший бій з російським окупантом
Близько 3:30 ранку один із керівників підпорядкованого Андрію Лернатовичу підрозділу доповів йому, що на один із прикордонних нарядів на самому кордоні з Росією йде група з 8 людей, яких бійці бачать в тепловізор. Що ті «екіпіровані, озброєні й рухаються у бік прикордонного наряду».
«Пролунала команда «до бою», хлопці зайняли позиції – і розпочався перший бій з російським окупантом. В цьому бою, на жаль, загинув старший прикордонного наряду Денис Ткач – це був перший наш військовослужбовець, який загинув на початку великої війни», – каже прикордонник.
«Перекрили б повністю дорогу і ми всі опинились би в оточенні»
Надалі з важкого озброєння військові РФ обстріляли сам підрозділ у Міловому.
«І я віддав наказ передислокуватися до населеного пункту Біловодськ для того, щоб об'єднатися з іншими прикордонними підрозділами, з іншими силами оборони для відсічі збройної агресії Російської Федерації», – розповідає Андрій Лернатович.
За його спогадами, за 10 днів до повномасштабного вторгнення Росії офіцерів-прикордонників зібрали в управлінні в Лисичанську, де на мапі показали можливий напрямок руху колони російської техніки у разі прориву кордону.
«Кожному із керівників підрозділу було озвучено – куди він має передислокуватись, як виходити, на який вихідний рубіж прямувати разом з особовим складом. Я тоді розумів, що велика кількість техніки стоїть безпосередньо перед пунктом пропуску. Там ідеальна дорога для подальшого проходження на нашу ділянку.
В них танки, БМП, БТР, чимала кількість особового складу і я зі своїми хлопцями, з наявною технікою не зміг би їх зупинити. Просто поклав би весь персонал свого підрозділу.
Ми мали чимшвидше переміститись, бо якби не встигли і вони проїхали через пункт пропуску – за хвилини перекрили б повністю дорогу і ми всі опинились би в оточенні», – переповідає прикордонник.
24 лютого 2022 року велика колона техніки армії РФ за підтримки піхоти зайшла в Україну через загороджувальний паркан між Чертковом і Міловим і розгорнула наступ у бік Стрільцівки. Тоді українські прикордонники разом зі Збройними силами підірвали міст через річку Комишна, примусивши армію РФ шукати інший шлях у бік Біловодська. Швидкого бліцкригу у загарбників не вийшло.
Повномасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
Форум