З перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну група українських волонтерів міста Гетеборга (Швеція) організувала хаб для українських біженок Help Ukraine Gothenburg, налагодила постачання гуманітарної медичної допомоги в Україну та зібрала кошти на купівлю п'яти автомобілів «швидкої допомоги» для українських лікарень та військових. Як працюють волонтери в Гетеборзі, чого потребують українські біженки, та як шведи ставляться до війни в Україні? Про це розповіла Радіо Свобода ініціатор та керівник цього проєкту Катерина Благодир.
Перший український мітинг біля російського консульства у Гетеборзі зібрався наступного дня після повномасштабного військового вторгнення російської армії до України. Мешканка Гетеборга Катерина Благодир із простирадла зробила банер з написом «Stop war now» та прийшла на мітинг зі своїми дітьми.
«Вже тоді я розуміла, що людям знадобиться місце, куди вони могли б прийти. Я працюю лікарем, і після 2015 року, коли в Сирії трапилося лихо, у мене були навички подібної роботи. Тому я приблизно уявляла, що може статися: який буде потік людей і які будуть потреби», – розповідає вона.
«Ми працювали два тижні, як не в себе»
У суботу 26 лютого Катерина почала телефонувати у місцеві церкви і знайшла перше приміщення для українського хабу. Того ж дня вона роздрукувала в бібліотеці листівки та почала роздавати їх на мітингу проти російської агресії, щоб поінформувати людей про те, що відкрито збір гуманітарної допомоги для України.
Ми зібралися у приміщенні при церкві – і почалося: величезний потік людей, багато речей, донатівКатерина Благодир
«Так ми познайомилися з іншими волонтерами. У неділю ми зібралися в нашому приміщенні при церкві – і почалося: величезний потік людей, багато речей, багато донатів. Ми розділилися: хтось почав займатись речами, хтось – логістикою. Ми працювали два тижні, як не в себе. Потім стало ясно, що хтось має повертатися на роботу. А ті, хто лишився, продовжили працювати разом», – згадує Благодир.
Перші біженці з України почали приїжджати до Гетеборга вже на п'ятий день після початку повномасштабного вторгнення. Перевезення організувала Катерина Благодир: вона орендувала «бус», який повіз гуманітарну допомогу в Україну. Назад він повернувся з першими біженками. Пізніше Катерина розповіла про проблему в ефірі місцевої радіостанції, і люди відгукнулися: допомогли з автобусами для евакуації та паливом.
Загалом українські волонтери з Гетеборга змогли вивезти близько 250 біженців з України. Здебільшого це жінки та діти, а також літні люди. На питання, чого потребують найбільше українські біженки у Швеції, Катерина Благодир відповідає: насамперед, йдеться про базові потреби – житло, роботу, їжу, освіту для дітей. Якщо зі школами Швеція допомагає українським дітям, то з житлом складніше, тому зараз Help Ukraine Gothenburg займається пошуком житла, де українки могли б жити тривалий час.
«Наша сила в тому, що ми – українці»
Катерина Благодир розповідає: з перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну вона стежила за новинами. Бачила, як російські війська бомбардують українські лікарні, обстрілюють машини швидкої допомоги, і розуміла: ресурсів у сфері охорони здоров'я під час війни недостатньо. Так виникла ідея зібрати у Гетеборзі кошти на купівлю «швидкої» для України.
Запустили кампанію: перерахуйте нам вартість чашки кави, і ми купимо для України машину «швидкої»Катерина Благодир
«У нашій організації є кілька людей, які працюють лікарями. Ми мали можливість щось діставати, дзвонити, домовлятися, і ми почали з цим працювати. Запустили кампанію: перерахуйте нам вартість чашки кави, і ми купимо для України машину «швидкої». Ця кампанія спрацювала дуже добре: нам перерахували гроші приблизно за 20 тисяч чашок кави, і ми купили чотири машини швидкої допомоги. Потім купили п’яту», – розповідає Благодир.
Деякі автівки для України були повністю забиті медичним обладнанням та препаратами, ще три, які українки Гетеборга купили за кордоном, заповнювали самі. Це була благодійна допомога від місцевих лікарень – від апаратури до шовних матеріалів. Із доставкою «швидких» в Україну також допомогли представниці місцевої української діаспори.
«Наша сила у тому, що ми – українці. У нас є знайомі, друзі, люди, які працюють у лікарнях. І в нас є дуже крутий логіст, який працює у великій транспортній кампанії. З її допомогою ми змогли без проблем прокласти шлях звідси до України», – згадує Катерина.
Наші машини пішли до дитячих лікарень Одеси та «Охматдиту», ще дві – до ЗСУКатерина Благодир
Українки Гетеборга не просто збирають та передають гуманітарну допомогу, вони досліджують потреби українських медиків та ЗСУ під час війни. Наприклад, передали «Госпітальєрам» турнікети для військових.
А ще, за словами Катерини Благодир, вони стежать за долею «швидких», які волонтери відправили до України.
«Наші машини пішли до дитячих лікарень Одеси та «Охматдиту», ще дві – до ЗСУ. Зараз в Україні йде ротація «швидких»: їх посилюють бронею та відправляють до ЗСУ, а ми своїми машинами заповнюємо ті потреби, які з'явилися. Ще одну «швидку», яку ми купили недавно, збиралися відправити до Харкова, але коли автівка приїхала до України, стався обстріл Києва, тому «швидка» разом з волонтером-парамедиком поїхала на допомогу рятівникам», – каже жінка.
«Хочеться, щоб скоріше все закінчилося»
За словами Катерини, волонтери зареєстрували благодійну організацію, коли стало зрозуміло, що працювати доведеться багато. Згодом вони змогли отримати гроші на її розвиток. Зараз Help Ukraine Gothenburg намагається заробляти кошти, щоб допомагати Україні та українським біженкам. П'ятий автомобіль «швидкої» та медобладнання для нього волонтери зібрали за допомогою благодійного аукціону, на якому продавали роботи місцевих фотохудожників. Результат перевищив очікування: організатори сподівалися виручити 200 тисяч шведських крон на аукціоні, але зібрали більше.
Над входом у приміщення Help Ukraine Gothenburg висить великий банер – той самий, який Катерина Благодир виготовила із простирадла, коли дізналася про масштабний напад Росії на Україну.
Тут розміщено пункт видачі гуманітарної допомоги. Щотижня волонтери Help Ukraine Gothenburg готують безкоштовний борщ для українських біженок.
У хабі проводять ярмарки вакансій, курси шведської мови для дорослих, музичні заняття та школу ілюстраторів для дітей, надають юридичні консультації.
В українському хабі працює імпровізований дитячий садок, куди українки можуть привести дитину на час навчання, роботи чи співбесіди.
Поки Катерина Благодир розповідає про роботу благодійної організації, у дитячій кімнаті зосереджено бавиться маленький Єгор. Вони з мамою приїхали з Херсонської області, їхні рідні Олешки нараі окуповані російською армією.
Поки хлопчик показує нам іграшки, мама – волонтер Help Ukraine Gothenburg Оксана Малько – спілкується з літньою українською парою.
Літні люди Яків та Катерина приїхали до Швеції 7 березня, вони з Ізмаїлу, що на Одещині. Живуть на острові Хьоньо (Hönö) біля Гетеборгу – за словами Якова, їх розмістили у місцевому готелі та надали медичну допомогу.
Як би тут не було добре, ми дуже хочемо додому. Хочеться, щоб скоріше все закінчилосяЯків
«У мене просто ком у горлі: хочу сказати спасибі всьому народу Швеції. Вони такі уважні: волонтери чергують удень та вночі, перехожі бачать, що ми не шведи – підходять до нас, співчувають. Але як би тут не було добре, ми дуже хочемо додому. Хочеться, щоб скоріше все закінчилося. У нас все було: свій дім, город, добра пенсія… Не хочеться сидіти на шиї у шведів», – каже Яків.
Його дружина погоджується: з нетерпінням чекає моменту, коли можна буде повернутися додому. Але подружжя розуміє: поки триває війна, їм доведеться жити в Швеції. І Катерина цікавиться у волонтерів, чи можна знайти для її чоловіка старенький велосипед, щоб йому було простіше пересуватися островом.
«Війна поєднала серця українців та шведів»
Розповідаючи про перші дні повномасштабного російського вторгнення, Катерина Благодир каже: вона не мала ілюзій щодо того, що рано чи пізно Росія воюватиме з Україною, але не чекала такого брутального розвитку подій.
У мене був біль за всіх. Тому що це – величезна катастрофа людстваКатерина Благодир
Катерина приїхала до Швеції ще дитиною разом з батьками. Каже: читаючи новини, думала не про знайомих та родичів, а про кожну людину, постраждалу на війні.
«Почуття приходили ввечері. Удень була якась супер сила, яка дозволяла рвати, метати і працювати. А ввечері, після того, як діти засинали, приходили почуття. У мене був біль за всіх. Тому що це – величезна катастрофа людства. Я так це бачила. Це було дуже темно та боляче», – розповідає вона.
На запитання, як зараз жителі Швеції ставляться до агресії Росії та вступу до НАТО, Катерина Благодир відповідає: думки в суспільстві завжди були полярні. Але якщо раніше багато шведів виступали проти вступу в НАТО, то зараз багато хто відчуває небезпеку з боку Росії. «Я думаю, що страх зробив свою справу», – каже вона.
Весь цей біль, весь цей жах – вони несподівано породили стільки любові… Для мене це – світлоКатерина Благодир
Жителі Гетеборга надавали українським волонтерам велику підтримку. За словами Катерини Благодир, незважаючи на те, що шведи довгий час жили, не знаючи війни, вони близько до серця сприйняли біль українців.
«Багато людей вважали це своєю справою: вони відчинили свої двері, дали свої машини, і допомагали всім, чим тільки можна допомогти. Я була вражена тим, як війна поєднала наші серця в цей момент. І багато шведів відчували те саме. Приходили, плакали, казали: «Я ніколи не думав, що буду переживати щось подібне, тому зараз я з вами». Весь цей біль, весь цей жах – вони несподівано породили стільки любові… Для мене це – світло», – каже Катерина.
