Понівечений артилерійськими снарядами та авіаційними бомбами міст через річку Снов веде у село Тимоновичі Чернігівської області. За два кілометри звідси Брянська область Російської Федерації. Саме там понад два тижні тому розбились, за неофіційними даними, два російські літаки і два вертольоти – які, швидше за все, мали атакувати Чернігівщину. Як на кордоні з РФ зараз виживають місцеві жителі? Та що змінилося після «чорного дня» для російської авіації? Про це у репортажі журналістів телепроєкту Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
«Скрізь по колу Росія»
«Отут ФАБ-500 впав, відірвало частину мосту, там приліт і тут ще один приліт у воду, але промазали», – розповідає Сергій Деденко, голова Семенівської територіальної громади, до якої належать Тимоновичі.
У селі раніше проживало близько 300 людей, зараз, каже голова, залишилось 6. Але і їх ми не зустріли на вулицях, де помітні свіжі вирви від снарядів.
«Скрізь по колу Росія. Куди не плюнь – там кордон, і там кордон, і там кордон. Тут був бізнес, потужне сільгосппідприємство – вже немає нічого. Десь бродять дикі корови і, як бачите, ми тут походили і не зустріли людей», – зауважує Сергій Деденко.
Читайте також: «Навмисне підпалювали, щоб знищити». Як війська РФ понівечили ліси під Лиманом
«Там били і тут б’ють»
Люди є у сусідньому селі Карповичі. Але щоб до нього потрапити, треба повертатися у Семенівку і їхати через інший, але так само понівечений снарядами міст через річку Снов. Карповичі розташовані усього за півтора кілометра від кордону з Росією.
«Обстріли є, але воно ж село перелітає, за село падає. Залишилось нас 47 чоловік, не будемо їхати нікуди, поки сильно уже не буде. Було нас тут більше 70-ти», – розповідає місцева жителька Ольга.
На питання, куди ховаються люди під час обстрілів відповідає: «Сидимо вдома або в кущі кудись, якщо сильно вибухає».
Місцевим героєм став Віктор Леонідович Кислюк, який відновив електропостачання у Тимоновичах. Лінію електропередач перебило обстрілами. Коли ж бригада ремонтників приїхала її відновлювати, потрапили під обстріл військових РФ – і більше не приїжджали.
«Я в РЕМ (районні електричні мережі) працював. Хлопці, які там трудяться, мої друзі. Вони забезпечили матеріалами, інструментами. Мужики місцеві допомогли, натягнули проводи. Ось і весь героїзм. Героїчне у нас населення», – розповідає Віктор Леонідович.
Читайте також: У Повітряних силах розповіли, яка кількість F-16 необхідна українським військовим
Світла у Карповичах не було три тижні. На відновлення пішло два дні, але згодом все довелося починати заново.
«Тільки встиг зробити лінію, не встиг тільки увімкнути, як знов розбомбили, довелося другий раз робити», – додає Віктор Леонідович.
Сам він вже понад 20 років живе у Костянтинівці Донецької області, що неподалік Бахмута. Сюди ж приїжджає кожного літа допомагати мамі, якій зараз 88 років.
«Там били і тут б’ють», – гірко посміхається Віктор Леонідович.
Після «чорного дня» для російської авіації
Активно гатити по Семенівській громаді російська армія почала навесні. У квітні до артилерії та мінометів додалися керовані авіаційні бомби, які військові РФ запускали з Брянської області з відстані 30-40 кілометрів від кордону.
«Це село Іванівка Семенівської громади, розташоване воно відносно в тилу. Якщо можна так сказати, в лапках. Десь кілометрів 15, можливо, від державного кордону. І 3 травня сюди прилетіла бомба. Зруйнувала декілька будинків, пошкодила безліч майна іншого, загинула одна людина», – розповідає Сергій Деденко.
Іванівка, Тимоновичі і Карповичі розташовані в районі, де 13 травня була знищена російська авіагрупа з двох літаків та двох вертольотів. Причини їхнього падіння у Брянській області РФ неподалік кордону з Чернігівською областю офіційно невідомі. Але можна припустити, що бомбардувальник Су-34 під прикриттям винищувача Су-35 та у супроводі гвинтокрилів Мі-8 вчергове планував вдарити по українських прикордонних селах.
«Після цього перестали літати і перестали нас бомбити. Тільки міномети, артилерія, «Гради» можуть бути, «шахеди» прилітають іноді. Але такого вже немає. Спасибі нашим ППОшникам чи комусь, партизанам, не знаю», – посміхається голова громади.
Села, що розташовані трохи далі від кордону з РФ, зараз принаймні можуть почувати себе у відносній безпеці. А люди в Карповичах попри щоденні звуки обстрілів все одно не хочуть покидати свої домівки, бо тут, кажуть, земля і господарство.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
