Крим для «Озера»
Через декілька місяців після окупації та анексії Росією Криму я опинився в одному ефірі з одним відомим російським бізнесменом, який зберігає, зрозуміло, підкреслену лояльність до Кремля. Втім, у його випадку ця підкреслена лояльність ніколи не заважала ввічливості до співрозмовника ‒ але тільки не цього разу!
Цього разу я зіткнувся з каскадом грубих нападок, як тільки згадав про анексію. І коли я поцікавився у колеги, який вів ефір, чим викликана така підвищена й загострена реакція московського гостя, він навіть здивувався моїй некмітливості. Виявилося, що у бізнесмена особливі плани на кримську власність і, разом з тим, бажання зберегти репутацію й не виглядати розбійником із великої дороги. Тому так ‒ «скріпи», «Крим наш» та агресивна реакція на будь-яке зауваження, що може поставити під сумнів «сакральність» окупації Криму і схарактеризувати його як звичайний розбій.
Крим ‒ це гроші. Дуже великі гроші
Втім, на мою думку, це був звичайний розбій. Ми можемо як завгодно довго запевняти себе, що головним мотивом російського керівництва було прагнення підвищити рейтинг Володимира Путіна (хоча насправді не рейтинг допомагає авторитарним лідерам втриматися при владі, а груба сила, подивіться на Лукашенка). Ми можемо вважати, що Путін і справді вірить у «сакральність» півострова та «несправедливість подарунка Хрущова». Або в те, що таким чином Кремль «покарав» українців за Майдан.
Але все це не скасовує найголовнішого. Крим ‒ це гроші. Дуже великі гроші.
Основна частина Росії приватизована, якщо бути точним у дефініціях ‒ розграбована, ще до приходу Путіна до влади. Основне майно дісталося представникам кланів, з якими російський президент продовжує співпрацювати донині. Абрамович, Фрідман, Авен, родичі Єльцина, Потанін ‒ можна продовжувати цей перелік, але в ньому будуть присутні люди, які отримали свої мільярди ще тоді, коли Путін був дрібним чиновником і не мріяв про президентську посаду.
Дачний кооператив «Озеро» ‒ найближчі друзі молодості російського президента
І що ж було робити друзям президента, коли Путін прийшов до влади, на що зазіхати? Вони, по суті, виявилися «падальниками». Знищення ЮКОСа допомогло перетворенню Ігоря Сечина, одного з найближчих соратників Путіна, на нафтового короля. Еміграція Гусинського зробила «Газпром» важливою частиною російської пропагандистської машини за допомогою контрольованих газовим монополістом телеканалів. І так далі й таке інше. Дачний кооператив «Озеро» ‒ найближчі друзі молодості російського президента ‒ просто змушені були купувати те, що ще не було придбане за єльцинських часів.
І ось буквально їм до рук впав регіон, в якому у попередників просто не було можливості розгулятися. Тепер зрозуміло, навіщо їм так був потрібний Крим? Те, що власником знаменитої «Масандри» став виходець з дачного кооперативу «Озеро» ‒ це, схоже, просто символ, який свідчить про суть намірів.
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії
Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
