Американські ЗМІ, які нині переймаються двома основними проблемами – Афганістаном та ураганом Айда, що спустошує південні штати, не оминули увагою візит до Вашингтона президента України Володимира Зеленського.
У цьому візиті вони шукають відповіді на питання про те, якою буде довгострокова роль Америки у світі – чи переможуть тенденції до ізоляціонізму, що домінували за попереднього президента, чи Америка повернеться як надійний світовий гравець, що підтримує демократію на глобальному рівні.
Газета Boston Globe зауважує, що президент Джо Байден використав свою першу зустріч з іноземним лідером після закінчення війни в Афганістані, щоб надіслати сигнал, що Сполучені Штати, мають намір стати більш надійним союзником для своїх друзів, в даному випадку для України.
У середу 1 вересня президент Байден прийняв президента України Володимира Зеленського в Овальному кабінеті і намагався запевнити його, що його адміністрація надійно підтримує Україну в її протистоянні російській агресії та на її шляху до «повної інтеграції» до Європейського Союзу та НАТО. Байден наголосив що він стурбований російською агресією в регіоні.
«Сполучені Штати залишаються твердо відданими суверенітету та територіальній цілісності України перед російською агресією та євроатлантичним прагненням України», – сказав Байден.
Ця довгоочікувана зустріч відбувалася наступного дня після того, як сплив термін для виведення військ з Афганістану, і хоча цю країну Байден не згадував у своїй короткій розмові з Зеленським перед камерами, присутніх журналістів цікавила саме вона.
Припинення підтримки Афганістану після 20 років і багатьох мільярдів доларів, вкладених у розвиток цієї країни, викликало серйозні побоювання в Україні. Адже однією з причин невдачі державного будівництва в Афганістані американці називають саме корупцію. Ця ж тема є другою головною темою після протистояння російській агресії, і у розмовах з українським лідером.
Американські журналісти намагаються розгледіти у цьому візиті відповіді на питання про те, яким буде довгостроковий підхід до зовнішньої політики президента Байдена.
Трамп кинув виклик давній дипломатичній ролі Америки у світі, спираючись націоналістичну платформу, де була «Америка на першому місці» і часто ставав на бік Росії, незважаючи на ескалацію агресії проти України в суперечці щодо Криму. І хоча Байден стверджував, що американська дипломатія повернулася, навіть союзники задаються питанням, як довго це триватиме – особливо після виходу США з Афганістану, зауважує CNN.
У своїх виступах щодо припинення війни в Афганістані, Байден неодноразово наголошував, що припинення 20-річного конфлікту дозволить США зосередити більшу увагу на боротьбі зі зловмисними діями з боку Росії та Китаю.
Як зауважує газета Los Angeles Times, у виступах у вівторок Байден накреслив майбутні принципи зовнішньополітичної доктрини, заявляючи, що «фундаментальний обов’язок президента ... – захищати Америку, і не від загроз 2001 року, а від загроз 2021 року». Він сказав, що інвестиції США у 2,3 трильйони доларів у цю країну коштували США незліченних пропущених «можливостей» і «більше не відповідали життєво важливим національним інтересам нашого народу».
Незважаючи на всю палку риторику Байдена про те, що демократії мають переваги над автократіями, його бажання відновити американське лідерство у всьому світі було обмежене прийняттям геополітичних реалій та рішучістю зменшити військову присутність Америки за кордоном, пише Los Angeles Times. Пріоритетом для Байдена стала програма відновлення внутрішньої економіки.
У своєму повідомленні у твітері Байден висловився чітко – Америка має керуватися власними інтересами, і не намагатися «переробляти» інші країни.
«Ми повинні бути чітко зосереджені на фундаментальних інтересах національної безпеки Сполучених Штатів. Це рішення про Афганістан не тільки про Афганістан. Це стосується закінчення епохи великих військових операцій, спрямованих на перероблення інших країн», – написав Байден.
Ці зміни у фокусі, кажуть експерти, на яких посилається газета Los angeles Times, розчарували давніх союзників і можуть обмежити можливості Зеленського, який намагається налагодити тісніші зв'язки з Вашингтоном.
Газета наводить слова колишнього посла США в Україні Джона Гербста, який каже, що навіть серйозної підтримки України буде недостатньо, щоб заспокоїти європейських союзників, які все ще розсерджені через рішення Байдена оголосити про виведення Афганістану без консультацій з ними. Через що вони були змушені в останню хвилину шаленими темпами проводити рятувальні операції.
«Я не думаю, що союзники відвернуться від Байдена, але вони дуже засмучені, – сказав Гербст. – Вони все ще хочуть, щоб він був тим, за кого вони його мали, але у них є серйозні сумніви».
Як зауважує телеканал CNN, в Овальному кабінеті Зеленський перед телекамерами звернувся до адміністрації Байдена з проханнями підтримати вступ України до НАТО, збільшити роль США у пошуку врегулювання на Донбасі та допомогти у звільненні сотень осіб, ув’язнених на Донбасі, в Криму та в Росії.
Хаотичний вивід військ з Афганістану викликав хвилювання навіть у таких важливих країн, як Тайвань і НімеччинаNew York Times
При цьому американські ЗМІ нагадують, що саме Володимир Зеленський був тим східноєвропейським лідером, який два роки тому виявився вплутаним у скандал навколо дзвінка президента Дональда Трампа, в якому він вимагав знайти компромат на тодішнього кандидата в президенти Байдена. Цей дзвінок призвів до першого імпічменту Трампа. А нині український лідер мав можливість встановити особистий контакт з президентом Байденом.
Газета New York Times стверджує, що «хаотичний вивід військ з Афганістану викликав хвилювання навіть у таких важливих країн, як Тайвань і Німеччина», а не лише у таких невеликих групах, як антитерористичні підрозділи в Іраку та курдські ополченці на сході Сирії, де зараз перебувають американські війська, але без будь-яких довгострокових зобов'язань.
Україна представляє себе як важливий елемент безпеки США. Але, як нагадує газета, «американські солдати не воюють пліч-о-пліч з українськими військовими проти підтримуваних Росією сепаратистів на сході країни. А фінансова допомога США українським військовим набагато менша, ніж та, що була надана Афганістану».
У зв’язку з цим в Америці уважно прислуховувалися до слів Байдена про те, що США та Україна «мають подібну систему цінностей» та про те, що США «продовжуватимуть підтримувати Україну в міру просування її порядку денного демократичних реформ та руху до повної інтеграції в Європу». Спільна заява двох країн, опублікована в середу вдень, також підкреслює солідарність США з Україною.
«У 21-му столітті країнам не має бути дозволено силою змінювати кордони. Росія порушила це засадниче правило в Україні, – мовиться у заяві. – США ніколи не визнають російської спроби анексії Криму».
Американські ЗМІ пишуть, що перевірка американських запевнень у підтримці України може настати вже досить скоро, бо вже через два тижні Росія та Білорусь підпишуть договір про тіснішу інтеграцію, який міг би відкрити можливість для розташування російських військ на північному кордоні України.
«Якщо це станеться, то Україна буде майже оточена кордонами, які контролює Росія – від Білорусі на півночі до самої Росії та на південь до окупованого Криму та сепаратистського регіону Придністров’я у Молдові», – пише New York Times.
Газета посилається на деяких українських аналітиків, які кажуть, що Сполучені Штати применшують кризу, яка насувається, подібно до того, як вони не помічали вразливості афганського уряду, який вони підтримували.