Тисячі прихильників вірменської опозиції продовжують щодня збиратися біля будівлі парламенту в Єревані. На проспекті Баграмяна учасники протесту облаштували наметове містечко, повідомляє телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
Маріне Дулян тут перебуває цілодобово. Вона одна з тих, хто вимагає відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна:
«Щоб його звідси витурити – з посади! Щоб він нашим дітям не міг нашкодити. Він не наш керівник. Розумієте? Він повинен піти. Він повинен на х** поїхати».
Армен Петросян теж часто ночує біля парламенту. На протест ходить зі своїм 8-річним сином Айком:
«Я тут для того, щоб він пішов, і він обов’язково піде. Якщо у нього вистачить мізків – піде мирно».
Армен за професією каскадер. Учасник усіх карабаських воєн. В останньому збройному конфлікті восени 2020-го втратив двох братів.
«Половини моєї батьківщини немає. Дуже багато хлопців зараз під землею, в тому числі і мої двоюрідні брати, друзі. Я теж міг би залишитися там. Я сам був поранений», – говорить він.
Армен і його соратники вважають, що, підписавши мирну угоду в листопаді 2020-го з Азербайджаном, прем’єр-міністр Нікол Пашинян зрадив національні інтереси країни і тому він повинен піти з посади.
«Ми не програли, програв він, зраджуючи свій народ, моя армія не програла. Моя армія билася до неможливого», – вважає Армен Петросян.
За даними Міністерства охорони здоров’я Вірменії, за 44 дні збройного конфлікту в Карабасі загинуло близько 4000 людей, кілька сотень зникли безвісти.
Серед них – дядько Татевік Сакаян, військовий лікар. Заради нього дівчина і виходить щодня на мітинги опозиції.
«Він підполковник, і під час війни він виконував свої обов’язки, поїхав на машині, щоб врятувати поранених і привезти інших вірменських солдатів. І під час однієї з поїздок на них напала диверсійна група азербайджанців, і ось уже п’ятий місяць, як ми не маємо жодної звістки про нього», – говорить Татевік Сакаян.
Полковник Арташес Мхітарян, теж учасник протестів опозиції, вважає, що смерть військових у Карабаху була безглуздою, адже земля, за яку вони воювали, все одно після мирної угоди повернулася під контроль Азербайджану.
«Хотілося плакати, я був на передовій у цей час, того дня. Від сорому і від ганьби, до якої нашу державу довів цей зрадник», – говорить полковник Арташес Мхітарян, учасник збройного конфлікту в Нагірному Карабасі.
Військовослужбовці Айк і Геворг на мітингу опозиції опинилися випадково. Просто проходили повз. Думку протестувальників не поділяють.
«Я взагалі не маю стосунку до всього цього. Це боротьба за владу», – говорить військовослужбовець Айк Мхітарян.
Підписання мирної угоди щодо Нагірного Карабаху Айк і Геворг підтримують. Адже завдяки їй вони та їхні друзі залишилися живі. Після поранення 19-річний Айк досі проходить лікування в місцевому госпіталі в Єревані.
«Якби не був підписаний цей договір, то ми б не мали навіть того, що маємо зараз, уся наша армія там би загинула, – каже Айк. – Я був там усі 44 дні, воював там. А багато людей, які тут, вони навіть не уявляють, що там коїлося».
«Можливо, я б тут не стояв, і він теж... Мені не подобається, що наша країна капітулювала. Але я радий, що ми живі. Це найголовніше», – вважає Геворг.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян упевнений, що припинення вогню було єдиним способом закінчити війну в Нагірному Карабасі. У відставку політик не збирається. Зміну влади бачить лише шляхом дострокових або чергових виборів. Опозиція згодна на вибори лише після звільнення прем’єр-міністра. Поки їхня вимога не буде виконана, акції біля парламенту будуть безстроковими.
Відео телеканалу «Настоящее время»:
