Парламент Вірменії ухвалив закон, який запускає процес інтеграції країни до Європейського союзу. Закон про початок вступу до ЄС став ще одним кроком, який віддаляє цю закавказьку країну від Росії та інтеграційних утворень на пострадянському просторі, в яких домінує Москва. Але для остаточного віддалення від Москви Єреван повинен зараз проводити серйозну внутрішню роботу і реформи, щоб стати повноправним кандидатом на членство ЄС.
Закон про початок вступу до ЄС ухвалили у другому, остаточному читанні і тепер офіційно Вірменія починає процес приєднання до Євросоюзу.
Рішення про членство в ЄС може бути ухвалене лише на референдуміНікол Пашинян
Для ухвалення цього закону громадські проєвропейські організації та партії зібрали понад 50 тисяч підписів громадян Вірменії.
У парламенті за закон проголосувало 64 депутати – всі від правлячої партії «Громадянський контракт», «проти» були сім опозиційних депутатів. Закон наказує уряду Вірменії почати процес вступу до ЄС.
«Ми внесли цей законопроєкт для того, щоб Вірменія висловила свою політичну волю рухатися до Європейського союзу. Цей процес незворотній. Народ виступає за це», – сказав представник ініціативної групи «Єврореферендум» Артак Зейналян.
До речі, щодо референдуму – прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян раніше вже пообіцяв, що у Вірменії буде проведено референдум щодо членства в ЄС і як очікується, на ньому вірмени скажуть «так» євроінтеграції.
Раніше цього року Пашинян сказав, що ухвалення такого закону «не означає буквально, що Вірменія буде приєднуватись до ЄС, що це не може статися за рішенням уряду чи згідно з законом – рішення про це може бути ухвалене лише на референдумі».
У січні 2025 року комісарка ЄС з питань розширення Марта Кос сказала щодо Вірменії, що Брюссель «прийме заявку на членство, якщо така надійде».
«Геть від Москви!»
Москва неодноразово попереджала Вірменію, що її розворот у бік ЄС може мати серйозну економічну ціну.
Процес євроінтеграції незворотній. Народ виступає за цеАртак Зейналян
Минулого тижня секретар Радбезу Росії Сергій Шойгу заявив, що Єреван може втратити безмитну торгівлю з Москвою і що можливе різке зростання цін на російський газ для Вірменії і що Москва може видворити велику кількість трудових мігрантів з Вірменії.
Відносини Єревана з Москвою почали псуватися після вірмено-азербайджанської війни за Нагірний Карабах 2023 року. Тоді Єреван сказав, що Москва не надала йому безпекову допомогу.
Вірменія має на своїй території 2000 російських військовослужбовців на базі в Гюмрі, але ні ці військові, ні сама Москва нічого не зробили, щоб допомогти Вірменії під час війни за Карабах, коли біженцями стали 100 тисяч карабаських вірмен.
Зараз Пашинян декларує європейський векторВіталій Кулик
Після цього уряд Вірменії фактично заморозив участь в Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), в якому домінує Москва. Минулого року Єреван призупинив фінансові внески до бюджету ОДКБ.
«Зараз Пашинян нібито декларує європейський вектор. Він говорить про зупинку участі в ОДКБ. Він посилає сигнали, що він готовий згорнути участь в Митному союзі. Він підтверджує небажання взаємодіяти з Росією по багатьом питанням. Він висилав претензії ОДКБ Російській Федерації за недотримання союзницьких зобов'язань. І багато інших речей. Але, поставити крапку в цій історії, – наприклад, вийти із ОДКБ остаточно, офіційно Вірменія не може. Розірвати всі зв'язки з Росією, російськими інтеграційними об'єднаннями, як, наприклад, Митний союз, Вірменія поки що вважає недоцільним», – пояснює в інтерв’ю Радіо Свобода Віталій Кулик, експерт з питань Кавказу.
Але в липні 2024 року Вірменія провела спільні навчання зі США на своїй території. Вона запустила процес лібералізації візового режиму з ЄС. Єреван посилив військове партнерство з Францією, де мешкає значна і впливова вірменська діаспора.
Вірменія приєдналася до Міжнародного кримінального суду (МКС) попри спротив Москви – тепер Вірменія теоретично повинна заарештувати російського президента Володимира Путіна за ордером МКС.
Разом з Україною чи все ж із Грузією?
Вірменія від самого запуску ініціативи ЄС «Східне партнерство» в 2009 році була в ній разом з Україною, Молдовою, Грузією, Азербайджаном та Білоруссю. І їй пропонували навіть асоціацію з ЄС, але перед Вільнюським самітом «Східного партнерства» в листопаді 2013 року Вірменія приєдналася до Євразійського економічного союзу під проводом Москви.
Коли сталися дві війни з Азербайджаном (під час останньої Вірменія повністю втратила Карабах) оглядачі заговорили, що відмовою від анклаву Вірменія фактично усунула найбільшу загрозу для своєї безпеки – з боку Азербайджану. Також це дало можливість Вірменії дещо нормалізувати відносини з Туреччиною.
«Поки Вірменія не підписала епохальний документ, який завершив би етап військового протистояння з Азербайджаном і не перегорнула сторінку у відносинах з Туреччиною говорити про те, що вона вирішить свою питання екзистенційної загрози, яка висить над Вірменією, вірменським народом з боку її оточення, говорити про те, що вони можуть зробити якісь різкі рухи розрив відносин з Росією, конфлікт з Росією, обрати європейський вектор в умовах, коли Європа знаходиться в протиріччі або в конфлікті з Росією, ну це малоймовірно», – каже в інтерв’ю Віталій Кулик.
Під «епохальним документом» мається на увазі широкомасштабний мирний договір між Вірменією та Азербайджаном, який зараз фіналізується.
Щодо України, то Вірменія, розпочинаючи шлях до членства в ЄС, навряд чи дожене Україну та Молдову, які планують стати членами ЄС до 2030-го року.
Тож колишнє тріо стало дуетом, адже Грузія через дії правлячої партії «Грузинська мрія» фактично відкололась від України та Молдови, хоча раніше ці країни йшли до ЄС трійкою.
Відтак, Грузія та Вірменія могли б йти до ЄС разом – в наступній після України хвилі. Це мало б свої переваги. Дві закавказькі країни з того самого регіону, приблизно рівні за площею, більш-менш за населенням, проблемами і викликами.
Як каже Віталій Кулик: «Ну, такі речі можливі. Вони проглядаються як опція, але це не означає, що це обов’язково так станеться».
Форум