Стрічка «Крути 1918» стала найбільш неоднозначною цієї зими. З одного боку, глядачі тішаться тому, що українське кіно розвивається і стало досить непоганою альтернативою західному. З іншого боку – до фільму є багато питань, як у змістових, так і у технічних аспектах.
Чому «Крути 1918» мають стільки негативних відгуків? Та чи варто на нього йти? Радіо Свобода зібрало найяскравіші рецензії користувачів соціальних мереж.
Виробництво історичної драми «Крути 1918» звершилось у грудні 2018 року. Режисером стрічки є Олексій Шапарєв, автором сценарію – Костянтин Коновалов, а продюсером – Андрій Корнієнко.
Проект отримав державну фінансову підтримку в розмірі 25,9 мільйона гривень. Загальна вартість виробництва фільму становить 52 мільйони гривень. Та чи окупились зусилля українських кінематографістів?
«Ні, я чесно бажаю, щоби люди переживали під загибель наших героїв. Але таку історичну хрінь можна колись більше не давать?», – пише про фільм історик Кирило Галушко.
Колишній український політв’язень Кремля Геннадій Афанасьєв назвав стрічку «Непоганою для одного разу».
Журналістка Катерина Гладка пише: «В Крутах була не один раз, ці історії треба відчути нутром... вони живі... інакше не вийде. Поїхати, вдихнути, побачити це поле в якому навіть сховатися нікуди і стати на мить цими хлопчиками... І тоді розповідати їхню історію, від серця, а не від пропаганди. Навіть, якщо вона українська».
Журналіст та телеведучий Богдан Буткевич написав великий несхвальний відгук про фільм: «Я давно не бачив стрічки, в якій погано все...Закликаю вас в жодному разі не ходити на цей сором. Шкідників треба бити гривнею».
З негативними відгуками не погоджується культуролог Тетяна Литвин-Павліченко. Вона якраз стверджує, що сценаристи дотримались історичного розвитку подій.
«Крути» – насмішка. Насмішка державним коштом. Там немає України, а головне – Українців. Там є – вічні жертви (і їх у фільмі – жменька), що живуть на землі, яку кортить заграбастати всім кому не лінь.
Цей фільм – танці на могилах», – ділиться своїми враженнями письменниця Вікторія Стах.
Письменник Андрій Кокотюха, пише, що не шкодує, що пішов на фільм, попри всі негативні сторони, адже: «Я проголосував через касу за фільм українського виробництва».
Голова офісу Національної інвестиційної ради Юлія Ковалів говорить про стрічку «Крути 1918», як про велику перемогу українського кінематографу.
Депутат Сумської обласної ради Вікторія Мурич пише, що фільм все-таки вразив її до глибини душі: «Сказати по правді, я плакала з перших хвилин, бо знаючи історію крутянців, по-іншому просто не могла реагувати».
Схвальний відгук написала телеведуча Соломія Вітвіцька. Перед переглядом вона радить все-таки ознайомитись із історією.
Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року на залізничній станції за 18 кілометрів на схід від Ніжина, 130 кілометрів на північний схід від Києва (нині Чернігівська область). Він тривав близько п’яти годин. Унаслідок цього протистояння між чотирьохтисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що нараховував за різними джерелами від трьохсот до чотирьохсот осіб, українське військо призупинило наступ противника. 27 юнаків потрапили після бою в полон до більшовиків та були страчені.
