«Відбілити» зарплати допоможе податок на працю, не вищий ніж 22% – економіст

Більше ніж половина економічно активних українців не платять податки. Про це заявив голова Державної податкової служби Олексій Любченко. За його словами, офіційну заробітну плату отримують лише трохи більше від 11 з половиною мільйонів осіб, при цьому понад 2 мільйони з них – це пенсіонери. Чому зарплати українців «ідуть у тінь» і як заохотити платників наповнювати державну скарбницю? Про це Радіо Свобода запитувало економічних експертів.

Голова Державної податкової служби не відкрив Америку, заявивши, що більше ніж половина українців працюють неофіційно, зауважив у коментарі Радіо Свобода економіст Олександр Охріменко. Зарплата в конвертах була головним болем усіх українських урядів. За його словами, якщо подивитися на систему спрощеного оподаткування, то саме там велика частка підприємців сплачує мізер.

«Скільки б отримував бюджет, якби всі платили податки? За різними підрахунками, від 30% до 70% зросли б надходження до державної казни, – каже він. – Тоді б у нас не було дефіциту Пенсійного фонду. Найсумлінніші платники податків у нас – це державні службовці, працівники банківської сфери. Більш-менш офіційну зарплату виплачує великий бізнес. А оскільки у нас майже 62% – це малий і середній бізнес, то найбільше зарплату у конвертах отримують саме там. Це було за часів і Кучми, і Ющенка, і Януковича… Офіційно у нас налічується 1,5 мільйона «спрощенців». За рік вони сплатили менше від 10 мільярдів гривень. Це абсурд. Виходить, що вони заробляють 1000 гривень за рік, нащо ж тоді вони працюють, виникає питання?»

За словами Олександра Охріменка, 70–75% від усіх податків платить нині великий бізнес. Як би його не сварили, але він наповнює бюджет.

«Якщо брати по виплаті єдиного соціального внеску, хто його платить – це великі компанії, вони фінансово живлять Пенсійний фонд. В Україні наразі офіційно працюють лише 7 мільйонів українців, а більшість і не бажає. От коли запроваджували касові апарати, пам’ятаєте, який спротив чинили? Якщо людина працює легально, то касовий апарат лише спрощує ситуацію, менше звітності тощо», – зазначає Охріменко.

Керівник податкової у будь-який спосіб намагається збільшити податки, тобто збільшити надходження до державного бюджету. З цього погляду його поведінку можна зрозуміти, зазначив в інтерв’ю Радіо Свобода виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. Проте такі заяви, на думку економіста, недалекоглядні і несвоєчасні як із політичного, так і з економічного поглядів.

«В умовах другої хвилі коронавірусу, в умовах загального зубожіння населення – це неправильно з будь-якого погляду, крім, звісно, погляду митаря. Про всі ці речі добре говорити на тлі піднесення економіки. Щодо боротьби з тіньовим бізнесом, то це пряма функція урядовців, зокрема прем’єр-міністра, він за це відповідає. Таке питання треба не адресувати суспільству, а порушувати його на засіданні Кабінету міністрів і виголошувати конкретні дії, які будуть зменшувати тіньову економіку. Для таких заяв неправильно вибраний адресат. Вони однозначно будуть сприйняті негативно у суспільстві», – зауважує Олег Пендзин.

За інформацією міністра фінансів Сергія Марченка, держава не контролює від 50% до 70% української економіки, а протягом останніх чотирьох місяців уряд вивів із тіні від 15% до 20% податків на додану вартість. Про це чиновник заявив в інтерв’ю Радіо Свобода. Ба більше, за словами міністра, українська економіка нині виходить із кризи, і ця позитивна динаміка, на його думку, є «результатом, зокрема, боротьби з тіньовими схемами зі сплатою ПДВ і фіктивним податковим кредитом і позитивні зміни в роботі Державної митної служби, яка «четвертий місяць поспіль виконує місячний розпис надходжень».

«Завдяки виконанню доходів податковою і митницею ми надолужуємо відставання у дохідній частині. Це 44,2 мільярда гривень на початок травня. Зараз скоротили цю «дірку» до 10 мільярдів гривень. А до кінця 2020 року її взагалі закриємо», – заявляє Марченко.

Податкові батіг і пряник

У сфері послуг, у будівництві, ремонтних роботах якщо і декларується зайнятість, то кількість сплачених податків тут мінімальна, розповів Радіо Свобода економіст, ексголова правління банку «Юнекс» Борис Кушнірук. У малому бізнесі, де витрати на фонд оплати праці великі, значна частина зарплат ховається. І тут суворі методи, як-то перевірки, не врятовують ситуацію, наголошує експерт.

«Батіг без пряника не працює. Першим «пряником», який допоможе вивести зарплати з тіні, буде зниження податкової ставки. Вона має бути мінімальною і зніматися лише з мінімальної зарплати. Другий «пряник» – це сукупність податкових пільг, які спрямовують розвиток економіки у правильному напрямку. І третє, що прискорить детінізацію економіки, – це зростання кредитів. Щоб взяти гроші у банку на купівлю квартири чи автомобіля, людині необхідно «засвітити» свої доходи», – зауважує економіст.

Протягом кількох десятиліть в уявленні українців, на жаль, не сформувалося розуміння того, що держава, її соціальна функція можлива лише за умов виконання ними функції громадянина, тобто сплачувати податки і наповнювати державний бюджет, вважає економіст Андрій Длигач. Але й сама податкова система, а також рівень податків неефективні й не відповідають можливостям українського бізнесу.

«Ми не конкурентоздатні в багатьох сферах. І на зовнішньому, і на внутрішньому ринках. Рівень зарплат надто низький, відтак сплата податків із праці суттєво погіршує матеріальний стан людини. Роботодавці намагаються оптимізувати це, тобто знизити податкове навантаження на оплату праці», – пояснює в інтерв’ю Радіо Свобода Андрій Длигач.

Можемо говорити про «заморожену» ситуацію протягом тривалого часу, веде далі експерт. Уряд Дмитра Гройсмана намагався знизити податкове навантаження, але цих кроків виявилося замало.

«За нашими підрахунками, «відбілити» зарплати ми зможемо за умов, коли податок на працю буде не вищий, ніж 22%, а зараз він складає більше ніж 35%, – зазначає Андрій Длигач. – Необхідно знизити податковий тягар на бізнес. Держава має опікуватися підприємцями, а не «чавити» їх перевірками. Бізнес має відчувати, що держава захищає його інтелектуальну і фізичну власність. Коли держава створить рівні умови доступу до державних закупівель, приватизації, допоможе українським бізнесменам бути більш ефективними в експорті, допоможе знизити ставки по кредитах, тоді українські підприємці стануть конкурентоспроможними і почнуть платити податки в повному обсязі».