Нові дані та версії ГУР щодо падіння Іл-76: «збили ПЗРК», «живий щит для перевезення С-300»

Що наразі відомо ГУР МО про інцидент із російським Іл-76: чому він упав, який там був вантаж, чи були там українські військовополонені? На що вказують російські заяви? Куди і звідки летів літак? Чи вела обстріли неба над Бєлгородською областю Росії у той час Україна? Чи можливе належне міжнародне розслідування усіх обставин інциденту? Про це Радіо Свобода у програмі Свобода Ранок розпитало представника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрія Юсова.

Спочатку коротко про те, що сталося:

• Російська державна інформаційна агенція ТАСС із посиланням на Міноборони РФ поширила 24 січня інформацію, що «близько 11:00 за Київським часом при виконанні планового польоту зазнав катастрофи літак Іл-76. Літак упав за 5-6 км від села Яблоново в Корочанському районі. На борту повітряного судна перебували 65 полонених військовослужбовців ЗСУ, які перевозилися до Білгородської області для обміну, шість членів екіпажу літака та троє супроводжуючих».
• Голова оборонного комітету Держдуми Росії Андрій Картаполов заявив, що Україна навмисно збила Іл-76, знаючи, що на борту перебували українські військовополонені, і закликав призупинити всі обміни військовополоненими на невизначений термін. Заступник голови Радбезу Росії Дмитро Медведєв звинуватив українців у «внутрішньополітичній боротьбі», а міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров закликав до термінового скликання засідання РБ ООН та звинуватив Україну у тероризмі.
• Низка українських медіа з посиланням на свої джерела спочатку повідомила, що літак збили ЗСУ, але потім це видалили. За даними джерел ЗМІ, цей Іл-76, ймовірно, перевозив ракети до комплексів С-300, якими Росія постійно обстрілює Харків.
• Генштаб ЗСУ прямо не відреагував на інцидент, але зауважив, що Росія здійснила 19 ракетних ударів по Харківській області з Бєлгородської області за останній тиждень, і наголосив, що Україна «продовжить вживати заходів щодо знищення засобів доставки, контролю за повітряним простором для знищення терористичної загрози, в тому числі на Бєлгородсько-Харківському напрямку».
• Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР) 24 січня підтвердило, що на 24 був запланований обмін військовополоненими, але він не відбувся, і наголосили, що «відомство не володіє даними, чи перебували українські полонені на борту».
• Командувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук звинуватив Росію у спробі дискредитувати Україну через катастрофу військово-транспортного літака Іл-76 у Бєлгородській області.
• Пізно ввечері 24 січня президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна наполягатиме на міжнародному розслідуванні обставин падіння військово-транспортного літака Іл-76 у Бєлгородській області Росії.
• Журналісти «Схем» (Радіо Свобода) встановили прізвища членів екіпажу російського літака Іл-76. Загибель щонайменше трьох із них підтвердили їхні родичі. Екіпаж належав до 117-го військово-транспортного авіаційного полку із дислокацією в Оренбурзі.

Радіо Свобода: станом на зараз, що відомо Україні? Чи були на борту українські військовополонені?

Андрій Юсов: Насамперед, Україна наполягає на проведення відкритого міжнародного розслідування із безперешкодним доступом міжнародних експертів до місця події.

Сьогодні можемо констатувати, що є низка фактів і ознак, які вказують на те, що, ймовірно, мова може йти про свідомі провокативні дії російської сторони, з метою створення інформаційної жахливої провокації і трагедії. Є багато фактів, на які ми звертаємо увагу.

По-перше, так, дійсно, готувався обмін, але цього разу Росія не повідомляла про маршрути перевезення українських полонених.

Зі свого боку Україна виконала всі необхідні умови по утриманню російських військовополонених, а також їхньої доставки до місця проведення обміну.

Я особисто вчора там також був. Цивільний транспорт із російськими військовополоненими був готовий для відправлення і проведення обміну

Вчора йшло все начебто за планом. Звичайно було погоджене місце, позиція, режим тиші погоджений з обох боків.

Важливо відмітити, що бєлгородське летовище не підпадало під ці домовленості, і сторона російська не інформувала про використання авіації і цього летовища.

Власне це те що дуже важливо розуміти і відмітити.

Це важливий аспект, тому що коли ми говоримо про перевезення військовополонених, принциповим питанням є застосування саме цивільного транспорту, а не військового, не військових засобів.

По-друге, коли мова йде про Бєлгород і Бєлгородську область, то це територія прифронтова, територія надзвичайно насичена з російського боку засобами протиповітряної, протиракетної оборони, а також групами із застосуванням переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК).

І власне ті уривчасті відео які ми мали змогу спостерігати, показують що літак падав фактично цілим, тобто детонації не було в повітрі, а вона була вже на землі. Це може, зокрема, вказувати на застосування переносного ПЗРК.

Також важливим моментом є те, що якщо ми говоримо про літак Іл-76М, то це військовий літак, це воєнна модифікація старого зразка, зокрема в корпус якого вмонтована 23-мм гармата.

Якщо відштовхуватись від тих даних, які оприлюднювали російські ЗМІ, і ту кількість осіб, яку вони називали, то виходить що літак був заповнений і завантажений лише на одну третину.

На тих відео, які оприлюднюють в Росії, ми не бачимо решток людських тіл, які б підтверджували їхню версію подій.

Також відомо, це вже з агентурних даних, зокрема, що станом на вчора, до бєлгородського моргу потрапило лише 5 тіл. Власне ця кількість відповідає кількості особового складу екіпажу того самого Іл-76М військового літака, який знаходиться в складі ВКС Російської Федерації.

Власне ці і багато інших моментів потребують ретельного вивчення і безперешкодного доступу міжнародних експертів і комісій, які будуть розслідувати цей інцидент.

Україна зі свого боку вже веде розслідування, і СБУ відкрила відповідне провадження, і так само МЗС буде вимагати актуалізувати питання проведення міжнародного розслідування.

Втім ми вже чули чергові заяви російських не тільки пропагандистів, але й офіційних осіб, мовляв, про те що міжнародне розслідування буде лише в якомусь їхньому відомому лише їм форматі.

На жаль, ми стикалися із ситуацією під час спроб проведення розслідування щодо російському теракту в Оленівці. Фактично Росія заблокувала це розслідування, і міжнародні експерти, розслідувачі не потрапили на цей об’єкт для розслідування.

– Чи припускає українська сторона, що на борту могли бути українські військовополонені?

– Зі свого боку можемо сказати, що під час низки попередніх обмінів використовувався автотранспорт. Але не завжди.

Минулого разу під час великого обміну використовувалося авіасполучення, але Росія попередила, що на борту знаходяться полонені, що борт буде здійснювати посадку і запросили режим тиші. Обміни проходять офіційно, забезпечуються режими тиші з українського боку. Всі необхідні заходи були проведені.

Цього разу держава-агресор запитів ані усних, ані письмових не робила. І, враховуючи, що цей район активно використовується для ракетних ударів по Україні, зокрема з використанням комплексів С-300, це летовище активно використовуються для постачання БК до цих комплексів.

Тож, на борту могли бути як ракети для комплексу С-300, так і одночасно ракети і люди.

Мова йде про великий військовий літак. Він був завантажений лише на третину, виходячи з їхніх слів. Чи був сенс використовувати саме цей борт?

Також паралельно, одночасно з ним у небі, знаходилися і інші літаки: це АН-26 і АН-72, який був просто поруч Іл-76, що зазнав авіатрощі.

Багато обставин, які потребують розслідування і максимального вивчення.

За нормами міжнародного права саме держава, яка утримує військовополонених відповідальна за їхню безпеку і в тому числі за транспортування до обміну.

Україна всі умови і зобов’язання виконала.

Ми можемо припустити будь-які сценарії, включно зі свідомою провокацією, також із використанням українських військовополонених фактично як живого щита для транспортування БК і озброєння для ракетних комплексів, які нищать українські міста.

Спостереження показують, що після двох-трьох масованих обстрілів від С-300 борти сідають на це летовище в Бєлгороді і йде постачання.

Цього разу ми спостерігали те ж саме.

– Ті прізвища, які були оприлюднені, зокрема Маргаритою Сімоньян, чи вдалося їх ідентифікувати – чи були серед них прізвища тих людей, які дійсно були повернуті на територію України?

– Списки Сімоньян ми навіть коментувати не будемо, тому що для цього мають бути офіційні повідомлення від осіб, які відповідають за поводження з військовополоненими.

Ні Сімоньян, ні Шарій до цього відношення не мають. Тобто, інформація офіційна від Міністерства оборони Росії, або від інших структур держави-агресора. І тоді ми можемо предметно говорити.

В іншому випадку, це сприймається як свідома інформаційно-психологічна операція ворога.

– Російська сторона заявила, що на борту з нібито українськими полоненими було троє осіб які їх супроводжували. Чому така мала кількість?

– Дуже слушне запитання. І за російськими протоколами, і за свідченнями українських військовополонених, які в такий спосіб доставлялись на місця обміну, зазвичай кількість супроводжуючих була значно більшою, ніж вказана зараз. І не могла бути іншою. Повірити, що 65 українських чоловіків супроводжувало лише троє охоронців, це було би дуже наївно з нашого боку.

– Так що відбувалося тоді у небі над Бєлгородською областю? Як діяли ЗСУ там 24 січня?

– Станом на зараз ми можемо констатувати, що це фактично зона бойових дій. І, наприклад, в цей час і в цей день було активне застосування безпілотних літальних апаратів з обох боків.

Зокрема, мова йде про застосування і Україною розвідувальних безпілотних літальних апаратів. Які в свою чергу могли бути ціллю для засобів ППО і протиракетної оборони агресора.

І власне, це той сценарій, який уже неодноразово відбувався в Росії, коли так званий «дружній вогонь» знищував їхню авіацію: і транспортну, і військову.

Ще раз наголошую, що мова зараз йде саме про військовий літак, в якому полонених в принципі не повинно було бути.

Тому зрозуміло, що Росія в такому істеричному пропагандистському тоні наполягає на черговому звинуваченні України, і Україна зараз відкрита і говорить про необхідність проведення міжнародного розслідування.

– Є варіант, що цей літак міг сприйнятися українськими військовими, як ціль, або ж російська ППО могла його помилково сприйняти так?

– Російське ППО могло сприйняти як ціль український розвідувальний безпілотний літальний апарат, але випущені ракети або розрахунок ПЗРК помилився і збив свій же літак. Це одна з версій.

Тому що насправді в цій історії є багато інших особливостей.

Відомо, що на борту справді мали перебувати декілька ВІПів офіційних, від військово-політичного керівництва держави-агресора.

Їхні прізвища відомі і будуть оприлюднені, матеріали будуть надані в рамках міжнародного розслідування. Але в останній момент ФСБ, фактично, наказало їм не сідати на цей борт і скористатись іншими видами транспорту.

Також відомо, що представники російського МНС були, фактично, вигнані звідти представниками ФСБ і військовими. Їм не дали можливість здійснити, згідно протоколу, огляд місця і локалізацію цієї трощі.

Ці і інші факти вказують на можливість зумисних дій держави-агресора. І ми розуміємо, що мова йде про життя наших оборонців і важкий емоційний стан родин наших захисників.

Саме тому і коментарі, і офіційна позиція відбувається максимально виважено і максимально коректно, з урахуванням усіх цих обставин. Ведеться робота в рамках координаційного штабу з питань поводження з полоненими і в рамках провадження яке зараз відкрило СБУ.

– Чи просила українська сторона міжнародних партнерів допомогти з розслідуванням?

– По цьому напрямку працюють українські дипломати.

Коли ми говоримо про російські ініціативи щодо Радбезу ООН, то це у переважній більшості випадків мова йде просто про використання майданчика ООН для поширення російської пропаганди. Але Україна наполягає саме не просто на виступах із трибуни, а на проведенні розслідування і на доступі міжнародних розслідувачів до території, де відбулося авіатроща і падіння літака.

– Чи отримала Україна розвідувальні дані від своїх союзників? Або може відправила запит на такі дані?

– Така робота ведеться вона не припиняється. І отримані нові дані будуть оприлюднюватися.

Але ми розуміємо, коли мова йде саме про територію високої інтенсивності бойових дій: із застосуванням і безпілотних літальних апаратів, і засобів ППО, і протиракетної оборони. І ворогу про це добре відомо.

І щонайменше, якщо відштовхуватися від російської версії, то мова йде про зумисне наражання на небезпеку життя українських військовополонених.

– Чи вдасться встановити маршрут, яким рухався цей літак за допомогою розвідданих?

– Зокрема для цього треба визначити остаточно бортовий номер.

Якщо ми відштовхуємося від інформації, що це був не Іл-76 М, а бортовий номер 78830, то це справді літак який був задіяний на іншому маршруті для міжнародних перевезень озброєнь. Це точно.

У будь-якому випадку мова йде саме про військову авіацію. І так, така робота по встановленню зараз триває.

– Скільки часу потрібно, щоб встановити всі деталі? Як Україна розслідуватиме це?

– Зрозуміло, що подібні злочини важкі. Україна буде проводити розслідування максимально інтенсивно, як в односторонньому порядку, так і робити все необхідне і можливе для того, щоб було проведене незалежне міжнародне розслідування.

Але коли мова йде про державу, яка приховує обставини, факти, свідчення, докази, то питання щодо часу дуже важко коментувати.