Львів – Через пандемію другий рік поспіль на Великдень у Львові не організовують жодних масових заходів. Хоча всі кав’ярні і ресторани, крамниці, театри, музеї цьогоріч – відчинені. І попри карантин у місті очікують трішки більше туристів, аніж торік.
Великдень у Львові традиційно для його мешканців – це родинне свято. Більшість виїжджають з міста до рідних. До пандемії у ці дні Львів нагадував туристичну мекку. На вулицях було учти польську, англійську, німецьку мови. Протягом травня місто відвідували до ста тисяч гостей.
Екскурсовод Іван Радковець очікує на гостей на Великдень і на другий-третій день свят проводитиме екскурсії. Однак не може спрогнозувати, скільки людей приїде. Адже плани у туристів можуть змінитись в останню годину. Ще до пандемії Іван Радковець і його брат проводили екскурсії для невеликих груп, так працюють і сьогодні.
Їдуть здебільшого українціІван Радковець
«Якщо торік було нуль людей на Великдень, то цього року на 100% краще. Бо якщо до нуля додаємо будь-яку цифру, то вже добре. Їдуть сюди здебільшого українці, яким набридло сидіти в хаті і вони хочуть подивитися традиції святкування, хочуть більше відпочинку. Важко сказати наперед, скільки буде гостей. Наше головне завдання, щоб людина поїхала звідси з гарним настроєм, бо сьогодні всі під постійним тиском, що бракує місць у лікарнях, що помер хтось із близьких. Не можна постійно жити під тиском негативного настрою і вражень, тому даруватимемо», – каже екскурсовод Іван Радковець.
Без масових заходів
Міська влада Львова не організовує масових заходів у місті, не буде гаївок і концертів, також мерія закликала львів’ян сидіти вдома, а різні структури відмовитись від подій. Цьгоріч немає великого великоднього ярмарку, обмежились малою торгівельною площею. Хоча Львів і область вже не у «червоній», а «жовтій» зоні карантину, лікарні далі заповнені важкохворими на COVID-19. Щодня у кількох сотень осіб виявляють коронавірус. У мерії не досліджували, яку кількісь гостей очікують у місті на Великдень, тобто скільки місць заброньовано у готелях, орендовано помешкань. Чи будуть натовпи людей у центрі міста і кав’ярнях?
«Ми лише входимо у період святкувань, не знаємо, як все буде і скільки приїде людей. Рішення про «жовту» зону ухвалене 5 днів тому. Лише у суботу побачимо, скільки гостей приїхали. Колись ми організовували заходи, гаївки, цього року – нічого. Звісно, спонтанно люди можуть зібратись. Адміністративно тут важко спрацювати, тому потрібне розуміння самих людей.
Львів може бути буферним містомАндрій Москаленко
Екскурсоводи можуть працювати з групою до 8 осіб. Гарна погода, «жовта» зона, але у нас багато мешканців ще хворіють. Протягом травня, до карантину, Львів відвідували близько 100 тисяч гостей. Наскільки менше буде цього року – невідомо. Люди поїдуть в «зелені» зони, а Львів може бути буферним містом для візиту», – говорить перший заступник міськго голови Львова Андрій Москаленко.
Один гість у Львові залишає 70-90 доларів, перебуваючи два-три дні. Власне, у травні найбільше приїжджало туристів, особливо з Польщі. У цей місяць Львів святкує День міста, відбувались фестивалі, зокрема джазовий, який збирав тисячі шанувальників джазу.
Перед цими великодніми святами без проблем можна орендувати помешкання чи номер у готелі, за нижчими цінами, ніж було раніше.
Ціни стали нижчіІрина Яремко
«Як тільки запровадили карантин, туристи перестали їхати. Відповідно, всі квартири, які здавалися подобово, простоювали. Багато власників перевели їх у статус довготривалої оренди, бажаючи таким чином заповнити орендарями свої помешкання. Але і довготривала оренда зупинилася, тому що студенти поїхали додому. Хоча деякі квартири здаються, бо люди їдуть у Львів на лікування, у відрядження. Але не так масово здаються тепер квартири, як тоді, коли сюди їхали поляки, турки, німці. Зараз розраховано тільки на внутрішнього туриста, а він теж не дуже поспішав у Львів, коли кафе і ресторани були зачинені. Ціни за подобове проживання стали нижчі: 300-350 гривень однокімнатна квартира у центрі, звісно є і понад 600-700 гривень, але це гарне помешкання, з новими меблями. Попит є на дешеві і економ-варіант квартири», – зауважила в коментарі Радіо Свобода ріелтор Ірина Яремко.
Богослужіння і дотримання правил карантину
Цього року представники церкви також, як і торік, рекомендують людям залишатися вдома і освячувати великодній кошик онлайн. Однак таке ж прохання було і на Вербну неділю. Але у цей день у храмах Львова було багатолюдно. В окремих церквах освячували вербові гілки на вулиці, з дотриманням дистанції, але в багатьох цими правилами нехтували. Хоча кожен настоятель храму отримав рекомендації Ради церков Львова.
Вірних просять не цілувати образів, плащаниці, а пошанувати святині земним поклоном, дотримуватися відстані під час освячення кошиків і на богослужіннях. Але ігнорують такі прохання як багато вірних, так і священників.
Кожен має сам за себе відповідатиАндрій Сіданич
«Упродовж карантину ми наголошуємо людям, які приходять у Гарнізонний храм, що потрібно дотримуватися норм, що кожен має відповідати за власну безпеку і безпеку своїх близкьих. Хто не має можливості йти до храму, то моліться онлайн. Максимально запрошуватимемо єднатися у молитві на вулиці, з дотриманням дистанції. Кожен має сам за себе відповідати і думати про здоров’я близьких і людей довкола себе, щоб не було подвійних стандартів», – каже Радіо Свобода військовий капелан, отець УГКЦ Андрій Сіданич.
Військові капелани напередодні Великодня освятили 60 кошиків із продуктами і розвели їх з військовослужбовцями по родинах, які втратили синів і батьків на війні на сході України, а також до учасників бойових дій, які були поранені. Така акція традиційна і важливо підтримати людей та виявити до них свою любов і повагу.
Олександр Косолапов родом із Луганщини. Сьогодні живе у Львові. У 2014 році пішов захищати Україну, був одним із перших бійців штурмового батальйону «Айдар». Він мав військовий досвід афганської війни у 1982–1984 роках, де 22 місяці служив у піхотному батальйоні, отримав поранення. Тоді ще не знав, що це перше. Бо під час одного з боїв у липні 2014 року у місті Щастя Луганської області Олександр Косолапов був поранений удруге. Міна розірвалася, фактично, на ньому, майже відірвавши ногу. Лікарі у Львові врятували її.
Для нього Великдень – свято, яке дає надію, коли потрібно пошанувати ветеранів війни, які переживають нелегкі часи після поранення.
На другу війну пішов з віроюОлександр Косолапов
«Після служби у багатьох людей усе змінюється, а, особливо, після поранення. Багато людей падають на цьому шляху і для них важливо, що їх пам’ятають. Христос Воскрес, і ти можеш собі сказати: вставай і повертайся до життя, люди тебе цінують і люблять. Я на першу війну попав у 1982 році, ми виросли в СРСР, де більшість називала себе атеїстами. Поїхав на війну і не мав віри, не знав Бога. Одну війну провоював атестом, а тридцять років до другої пройшов шлях осмислення Бога і віри. Це завдяки мой мамі, яка з дитинства знала Церкву і Бога, потім діда репресували, і вона прожила роки у страху до незалежності України. Мама підвела мене до думки, що життя без Бога немає. На другу війну я пішов з вірою, тому не боявся смерті, каліцтва», – ділиться своїми роздумами напередодні Великодня ветеран Олександр Косолапов.
Цей Великдень ветеран святкуватиме у колі родини.
