Найкращий ескіз Великого герба, який обрали спеціальною комісією, не викликав масового захвату в українців. Скоріше навпаки – критика, жарти і меми посипалися після того, як міністр культури Олександр Ткаченко показав цей ескіз переможця. Чим він не сподобався суспільству і які є аргументи на його захист, розповідаємо далі.
Фахівці з геральдики, історії, юриспруденції і мистецтвознавства обирали найкращий ескіз зі 112 робіт, повідомив міністр культури Олександр Ткаченко.
«Першу премію отримав проєкт Олексія Кохана. Ескіз-переможець містить обов’язкові елементи для великого Державного герба, зокрема: герб Війська Запорізького, воїна-козака, лицаря з мушкетом і знак Княжої держави Володимира Великого, тобто малий Державний герб», – повідомив він.
Ескіз Великого герба швидко почав отримувати реакції користувачів. «Укрпошта» найшвидше відреагувала власним креативом: на офіційній сторінці головне фото ненадовго замінили на адаптований власний великий герб.
З’явилися і меми на тему представленої роботи переможця.
«Спершу «шльопками» по незалежності. А тепер таке», – написав ексочільник Інституту національної пам’яті України, а тепер депутат від «Європейської солідарності» Володимир В’ятрович.
Якщо ж говорити про критику, то її багато. Варіант такого великого герба називають несучасним, громіздким, критикують зображення козака, наявність статевого означення у лева, шкарпетки архистратига Михаїла, наявність самого архистратига Михаїла і взагалі необхідність створювати великий герб. Далі розберемося по порядку.
Чи потрібен Україні взагалі Великий герб?
На цю тему Радіо Свобода раніше опублікувало матеріал: «Тризуб виконує свою роль на 200, на 300, на 1000%»: Чому Верховна Рада хоче Великого Герба України?
Існують різні думки щодо цього питання, втім, у чинному тексті Конституції є положення щодо Великого герба. І тут критики питають: а чи це єдина стаття Конституції, яка наразі не виконується?
За 29 років незалежності були спроби обрати Великий герб і навіть не раз проводили конкурси, але цей процес не знайшов логічного завершення.
Ось один із фаворитів минулих конкурсів:
«Намалювати такий герб із неймовірною кількістю дрібних деталей, а потім використовувати цю громіздку геральдичну композицію на печатках чи документах – страшенно складно, а часом – просто незручно. Тому Великий герб спрощували, створювали на його основі середній і малий герби задля зручності. І у мене виникає питання: навіщо ми, маючи геніальний у простоті, лаконічний символ, намагаємося його перетворити на такий, що менш зручний у використанні?!» – пише історик і журналіст Олександр Зінченко.
Він послідовно виступає за те, що Малий герб – Тризуб, має стати і Великим гербом України.
Не погоджується із такою думкою молодший науковий співробітник сектору генеалогічних та геральдичних досліджень Інституту історії НАН України Олександр Алфьоров.
Всі думають, що був Тризуб, а тепер буде такий герб – це неправда, це маніпуляціяОлександр Алфьоров
Він переконаний: Великий герб Україні потрібен і має бути, або доповнювати Малий герб і демонструвати історичну тяглість країни. До того ж його наявність не означає, що він буде на печатках і паспортах: там так і залишиться Тризуб, пояснює Алфьоров в коментарі Радіо Свобода.
«Є така думка, і серед геральдистів в тому числі, що Тризуб – це наш унікальний символ, який не потребує додаткових зображень. Але ці люди насправді помиляються, бо всі фігури, які є за щитом, в якому тризуб, вони не є гербом. Вони є позащитові фігури, тобто такі, що оздоблюють щит і всю композицію. Гербом України залишається тризуб. Якщо Великий герб приймається, то він буде на урочистих документах, пов’язаними із якимись там нагородами і грамотами. Але ні на номерах машин, ні на бланках адміністрацій, ні на паспорті цей герб не буде поставлений. Всі плутають. Всі думають, що був Тризуб, а тепер буде такий герб – це неправда, це маніпуляція», – пояснює геральдист Олександр Алфьоров.
Те, що Великий герб має лише церемоніальне застосування, підтвердив і голова журі, голова Українського геральдичного товариства і співавтор Малого державного герба України Андрій Гречило під час пресконференції.
Чому там такий козак, лев із статевим органом та архистратиг Михаїл у шкарпетках?
«Я думала, що це прикол. Правда. Бо таке не може бути реальністю. Таке стало архаїзмом ще 100 років тому. Автору виплатять 100 тисяч гривень. То хай би вже платили, але таке зображення варто надійно сховати. Ну трешняк же. А хто члени комісії, хто таке схвалив? Оцього дивного козака? Лева-мальчіка? Архангела Михайла (я правильно зрозуміла) у жіночих шкарпетках і з якимось ятаганом? Якийсь лютий мікс», – пише блогерка Зоя Казанжи.
Елементи, які здивували та розсмішили українців, інколи мають своє пояснення.
«Із геральдичної точки зору лев має бути з червоними пазурами, такі правила геральдики. Якщо це лев, то він повинен мати статеву ознаку, і це теж правило геральдики. Якщо це левиця, то вона інакше малюється. Якщо це герб «Королівства Русі», наш, то він має бути таким, який є зараз на ескізі», – пояснює Олександр Алфьоров.
Наявність козака із мушкетом він пояснює тим, що була така держава, як Військо Запорізьке, вона ж Гетьманщина. До того ж зображення козака є обов’язковим за Конституцією.
«Це герб нашої держави із 16-го сторіччя, як він був наданий козакам, до кінця 18-го сторіччя, в часи 1918 року», – пояснює Алфьоров.
Усі фігури навколо щита демонструють історичну тяглість держави: що було Королівство Русі, після цього іншим спадкоємцем держави став козак із мушкетом і архистратиг Михаїл – архангел, головнокомандувач небесних воїнів, це патрон українського воїнства, відомий іще з 11-го сторіччя, пояснює геральдист.
Щось би змінити…
Журі висловило авторові дві рекомендації щодо змін у ескізі.
Перша стосується нижньої частини.
«Тримачі стоять на синьо-блакитній стрічці. У геральдиці таке буває, але в нашому суспільстві, особливо після початку війни на сході і подій у Криму … усі знають, все починалося зі знищення української символіки і топтання її ногами. Тому люди справедливо гостро на це реагують», – зазначив голова журі, голова Українського геральдичного товариства і співавтор Малого Державного Герба України Андрій Гречило.
Друге зауваження стосується зображення козака, зокрема його одягу.
Олександр Алфьоров пропонує виправити більше елементів, в тому числі і козака:
- Додати над щитом корону Володимира Великого – з його монет. Це символ Держави Володимира та аргумент на користь України як єдиної спадкоємиці його Держави.
- Прибрати калину і пшеницю і те все листя. Калина має в українців гірку асоціацію (зокрема, стала і символом Голодомору, гіркої долі, крові). А пшениця – ну, от як перестанемо зерно в Польщі закуповувати чи де там ще, тоді і поговоримо про нашу «житницю Європи».
- Архистратига Михаїла зробити краще - має бути плащ та трохи інакше зображені обладунки.
- Козака взяти або Нарбутівського з герба Української Держави – і це обумовити в описі як певний етап, – або ж із оригіналів гетьманських печаток – бо сам образ козака вийшов не дуже вдало.
Щодо альтернатив
Ексміністр Дмитро Дубілет увійшов у команду, ескіз якої зайняв третє місце і отримає нагороду. Другу премію члени журі вирішили не вручати.
Дмитро Дубілет висловився з приводу результатів конкурсу так: він вважає, що в світській державі не має бути релігійних символів на державному гербі – це коментар із приводу архангела на ескізі-переможці.
Також він розкрив кілька представлених робіт, які відрізняються у підходах. Зокрема, в ескізах зашифрували бінарний код із нулів та одиниць, який означає UA.
«Це символізує сучасність України, схильність до цифрового розвитку, ІТ-індустрію (у всіх проєктах на гербі представлена лише аграрна індустрія). Цей шифр не видно, якщо цього не знати. Але це був би дуже оригінальний хід, про який би написала вся світова преса», – переконаний Дмитро Дубілет.
А ще в одному з варіантів ескіз містив жіночий образ: дівчину із книгою і гілкою оливи.
«Книга символізує знання, олива – мир. І в цілому, цей образ доповнював би козака з рушницею (який, нагадаю, є обов’язковим за Конституцією», – вважає Дубілет.
Ми запитали в геральдиста Олександра Алфьорова, чи можливі якісь жіночі образи в українській геральдиці, але відповідь невтішна для гендерної рівності.
«Ми говоримо про два герби, як і інші з’являються, це руський лев і козак із мушкетом. Це історичні герби, які були. А з приводу жіночої якоїсь складової… Можна було б поставити левицю, але в нас її історично не було. Можна було б поставити Богородицю, але це сприйняли б негативно атеїсти або представники іншої релігії», – пояснює Олександр Алфьоров.
Щоб Великий герб України став офіційно затвердженим, за це мають проголосувати не менше ніж 300 депутатів Верховної Ради, щоб внести зміни в Конституцію. Наразі після конкурсу Міністерство юстиції має підготувати законопроєкт із цього приводу.
25 серпня Верховна Рада доручила уряду провести конкурс на найкращий ескіз великого Державного герба України.
Наразі затверджено лише малий герб України – Тризуб.
Чинна нині стаття 20 Конституції України 1996 року визначає: «Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України)».
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
