Європейський союз боляче розпочав новий рік, враховуючи боротьбу з COVID-19 з її мутаціями, зростаючим числом заражень та сильнішими локдаунами в різних країнах. Але є дещо ще гірше – це до болі повільні та нерівномірні темпи, якими блок впроваджує вакцини, відстаючи від таких країн, як Велика Британія, США та Ізраїль.
Як для союзу, який пишається тим, що просуває модель, де якість життя – вища цінність, насправді, це є болючим питанням. Авторитет як Брюсселю, так і національних політиків, на багатьох з яких очікують критично важливі вибори цьогоріч, тісно пов’язаний з тим, як пройде процес щеплення у найближчі кілька місяців.
Євросоюз ще минулого літа вирішив, що його стратегія вакцинації матиме класичну суміш європейського та національного підходів, що заплутало багатьох, надаючи багато варіантів того, хто ж буде крайнім, і роблячи процес, певною мірою, «тягарем».
Будь-яка вакцина повинна бути визнана безпечною Європейським агентством з лікарських засобів (ЕМА)
27 держав-членів вели переговори щодо закупівель вакцин під дахом ЄС, відповідальною за це була Європейська комісія. Це надало переговорам значної ваги і фінансової потужності.
Але, здається, це була лише легка частина.
Будь-яка вакцина повинна бути визнана безпечною Європейським агентством з лікарських засобів (ЕМА), яка має централізовану владу по всьому блоку, але з розумним внеском від різних європейських держав, до того, як кожна держава-член врешті-решт зможе зробити замовлення і заплатити напряму, без втручання Брюсселя, щоби кількість доз, доступна державам, співвідносилася із кількістю населення в кожній з них.
BioNTech/Pfizer, схоже, виграє «гонку вакцин»
Поставки вакцин також залежать від кожної країни, оскільки вирішувати їй та конкретній компанії, скільки точно доз потрібно та куди їх везти.
Стосовно вакцини BioNTech/Pfizer, яка, схоже, виграє «гонку вакцин», то компанія дає вибір: чи вона доставляє до одного національного хабу, а ЄС потім централізовано розповсюджує, або ж фармацевтичний гігант розвозить її до кількох хабів в одній країні.
Врешті-решт, цей процес роздробив Європу і викликав багато критики. Як удар по політичній гордості ЄС, Британія, як один з небагатьох здобутків на тлі Брекзиту, почала вакцинувати своє населення майже на три тижні раніше, аніж громадяни країн ЄС.
Громадяни ЄС отримали перший укол одразу після різдвяних свят (27 грудня). Наразі близько 4% населення Великої Британії вже вакциновані. 20% населення Ізраїлю вже отримали щеплення, так само і 2% американців. Дуже мало країн ЄС досягли бодай одного відсотка.
Кажуть: не хотіли «покласти усі яйця в один кошик»
Єврокомісію точно можна звинувачувати у тому, що вона не придбала більше вакцини BioNTech/Pfizer восени, коли виявилося, що компанія є найбільш надійним варіантом, а лише взяла початкові 300 мільйонів доз. Брюссель стверджує, що не хотів «покласти усі яйця в один кошик», а замість цього придбав «різноманітні вакцини» у шістьох різних компаній, які, як очікується, до кінця року виготовлять понад 2 мільярди доз.
Нідерланди, які зазвичай пишаються своєю ефективністю, були останньою державою ЄС, яка розпочала вакцинацію
Виправдання влади у деяких європейських країнах також викликають питання щодо того, як добре держави-члени планували кампанію щеплення і чи апарат держави є справді таким ефективним, як на це розраховують платники податків.
Нідерланди, які зазвичай пишаються своєю ефективністю, були останньою державою ЄС, яка розпочала вакцинацію. Прем’єр-міністр Марк Рютте пояснив, що держава не очікувала, що вакцина Pfizer-BioNTech, яку треба зберігати за наднизької температури, буде схвалена першою, і що влада Нідерландів не була достатньо гнучкою. Рютте, який донедавна розраховував на переконливу перемогу на парламентських виборах у березні, тепер може зустрітися із виборчим сюрпризом.
Президент Франції Емманюель Макрон також нервово поглядає на місцеві вибори того ж місяця. По його адміністрації вдарив повільний початок вакцинації, в результаті за перший тиждень прищепилися лише кілька сотень людей. Надмірна бюрократія, наприклад, необхідність людям з групи ризику проконсультуватися з лікарем та надати згоду за кілька днів до того, як вакцину введуть, звернула на себе увагу, але, напевно, ще більш турбуючим фактом є той, що населення Франції є одним із найбільших скептиків у світі стосовно вакцинації від Covid-19. Опитування показує, що лише 40% французів погодяться на щеплення. Те, як Макрон із цим впорається, може стати ключовим для його переобрання на виборах навесні 2022 року.
У Німеччині, яка є дещо більш ефективною, суперечки ведуться щодо того, чи не було б краще, якби Берлін ішов своїм шляхом. Таким чином, Маркус Седер, прем’єр-міністр Баварії та його прихильники-консерватори мають найбільше шансів стати наступниками канцлера Анґели Меркель на виборах восени, критикуючи бюрократію Брюсселя.
Чутки про те, що різні багатші держави-члени намагаються укласти одноосібні угоди змусили Єврокомісію наголосити, що держави-члени можуть додатково закуповувати вакцини, але лише, коли це не заважатиме поставкам доз, вже закуплених за угодами ЄС.
ЄС також швидко забезпечив попередню угоду з BioNTech/Pfizer, щоб отримати додаткові 300 мільйонів доз, які дійдуть до громадян ЄС у другому і третьому кварталах цього року, і видав дозвіл на використання другої вакцини, від Moderna, яку розповсюдять серед держав-членів цього тижня, та запевнив, що вакцина від Oxford/Astra Zeneca отримає зелене світло наприкінці січня.
Яйця, можливо, й були розкладені у різні кошики, але холодний омлет, якби його вже подали, міг би бути не надто смачним як для європейських політиків, так і громадян-платників податків.
Рікард Юзвяк – редактор Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з питань Європи
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
