Доступність посилання

«Це і є справжній діалог, а не маячня про Рюриковичів». Навіщо Путін і Трамп підвищують ядерні ставки


Президент США Дональд Трамп (праворуч) тисне руку лідеру РФ Володимиру Путіну перед зустріччю на об’єднаній базі Ельмендорф–Річардсон в Анкориджі, Аляска, 15 серпня 2025 року
Президент США Дональд Трамп (праворуч) тисне руку лідеру РФ Володимиру Путіну перед зустріччю на об’єднаній базі Ельмендорф–Річардсон в Анкориджі, Аляска, 15 серпня 2025 року

Ядерна риторика не лише Росії, а й тепер США – наростає. Президент США Дональд Трамп заявив, що США «негайно» розпочнуть випробування ядерної зброї, оскільки «це роблять інші країни».

Це рішення американський лідер ухвалив під час поїздки країнами Далекого Сходу та після зустрічі з лідером Китаю Сі Цзіньпіном. І після того, як президент РФ Володимир Путін двічі за тиждень заявляв про нібито успішні випробування російської зброї на ядерних установках: ракети «Буревісник», яку, за його словами, неможливо перехопити, і підводного апарата (торпеди) «Посейдон» із ядерною енергетичною установкою.

Чому Москва та Вашингтон підвищують ядерні ставки – розбиралась телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее время», створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.

«Щоб упевнитися, що все функціонує»

Підготовка США до відновлення ядерних випробувань може забрати роки, розповіли The Washington Post колишні співробітники випробувального полігону в Неваді, де у 1992 році проходили останні американські випробування ядерної бомби, а також фахівці в галузі ядерної енергетики та ядерної безпеки.

Дехто з них сказав виданню, що на відновлення подібних випробувань знадобляться роки. Інші вважають, що найпростіші тести можна буде здійснити за шість місяців, але навіть вони коштуватимуть щонайменше 100 млн доларів.

Стратегічний стелс-бомбардувальник B-21 Raider ВПС США, здатний нести ядерну зброю, під час свого першого польоту в Палмдейлі, Каліфорнія, США, 10 листопада 2023 року
Стратегічний стелс-бомбардувальник B-21 Raider ВПС США, здатний нести ядерну зброю, під час свого першого польоту в Палмдейлі, Каліфорнія, США, 10 листопада 2023 року

Схожі строки навів і CNN із посиланням на звіт дослідницької служби американського Конгресу: від 24 до 36 місяців, тобто 2-3 роки, для випробування ядерної зброї після того, як президент віддасть відповідний наказ.

«Оскільки випробування проводять інші, я думаю, було б доречним, щоб ми теж це робили», – сказав Трамп журналістам у літаку під час повернення до США з поїздки країнами Далекого Сходу і після зустрічі з лідером Китаю Сі Цзіньпіном.

За його словами, Вашингтон пізніше анонсує місце та час проведення випробувань. Він також сказав, що хотів би «побачити ядерне роззброєння».

«Ми вже обговорюємо це з Росією, і якщо ми щось зробимо, до нас приєднається і Китай», – зауважив він.

«У США більше ядерної зброї, ніж у будь-якої іншої країни. Через його колосальну руйнівну силу мені дуже не хотілося цього робити, але вибору не було! Росія на другому місці, а Китай – на третьому з великим відривом, але зрівняються з нами впродовж п’яти років. Тому у зв’язку з випробувальними програмами інших країн я доручив міністерству війни розпочати випробування нашої ядерної зброї на рівноправній основі. Цей процес розпочнеться негайно», – написав президент США ввечері 29 жовтня у своїй соцмережі Truth Social.

Із висловлювань Трампа неясно, йдеться про запуски ракет, здатних нести ядерну зброю, чи про ядерно-вибухові випробування. Для підготовки останніх знадобиться не менше 36 місяців, зазначив директор Асоціації з контролю над озброєннями Деріл Кімбалл. Востаннє США проводили ядерно-вибухові випробування 33 роки тому.

Президент США Дональд Трамп (ліворуч) та голова КНР Сі Цзіньпін (праворуч) розмовляють після двосторонньої зустрічі в Міжнародному аеропорту Кімхе на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, у Пусані, Південна Корея, 30 жовтня 2025 року
Президент США Дональд Трамп (ліворуч) та голова КНР Сі Цзіньпін (праворуч) розмовляють після двосторонньої зустрічі в Міжнародному аеропорту Кімхе на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, у Пусані, Південна Корея, 30 жовтня 2025 року

Вже 2 листопада міністр енергетики США Кріс Райт в ефірі Fox News роз'яснив, що заплановані ядерні випробування наразі не передбачають підриву бойових ядерних боєприпасів, а йдеться про так звані «системні або некритичні випробування».

За його словами, такі тести включають перевірку всіх компонентів ядерної зброї, крім самої ядерної реакції, щоб переконатися, що система працює та «здатна забезпечити необхідну геометрію для потенційного ядерного підриву».

Дональд Трамп не став прямо відповідати на запитання, чи стало його рішення реакцією на слова Володимира Путіна, який менш ніж за тиждень двічі заявив про ядерні тести.

Тим часом прессекретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що нічого не знає про ядерні випробування в Росії. Він вважає, що американського президента неправильно поінформували.

«Президент Трамп у своїй заяві згадав, що інші країни, мовляв, займаються випробуваннями ядерної зброї. Досі нам не було відомо, що хтось займається випробуванням. І якщо якимось чином маються на увазі випробування «Буревісника», то це не є ядерним випробуванням. Ми сподіваємося, що стосовно випробування «Буревісника» і «Посейдона» коректно була доведена інформація до президента Трампа. У тому сенсі, що це жодним чином не може трактуватися як ядерні випробування», – сказав Пєсков.

«Ядерний шантаж Кремля»

Де-факто випробування «Буревісника» і «Посейдона» – це не випробування ядерної зброї, каже російський політолог Олександр Морозов. Однак, зазначає він, усе це відбувається в межах ядерного шантажу Росії.

«Існують планові події, пов’язані з ядерними силами. І треба розрізняти те, що спричинене надзвичайними політичними чи військовими обставинами, і планові дії. Але стосовно того, що зараз говорить Путін, ми все одно перебуваємо у просторі ядерного шантажу Кремля, який систематично триває від початку повномасштабної агресії», – каже він.

Ми все одно перебуваємо у просторі ядерного шантажу Кремля
Олександр Морозов

«Незалежно від того, наскільки ухильна риторика Путіна чи ж вона в якийсь момент більш жорстка, сенс тут у наступному: одразу після вторгнення Путін дав команду підготувати полігон на Новій Землі для ядерних випробувань, – зазначає Олександр Морозов. – Відтоді Володимир Путін кілька разів наголошував, що Росія готова застосувати проти Європи зброю, якщо щось загрожуватиме російським військовим угрупованням, які воюють проти України. [Начальник Генштабу Росії Валерій] Герасимов публічно заявляв, що використання тактичної ядерної зброї можливе у разі катастрофічного становища на фронті. І це питання обговорювалося, коли виникла перспектива оточення великого російського угруповання в Херсонській області. З одного боку, зрозуміло, що зараз немає прямої загрози використання ядерної зброї, однак наростання риторики становить проблему. Уся система протиповітряної та протиракетної оборони насамперед для Європи має бути значно посилена й переглянута».

«Переговорна позиція Трампа»

Дональд Трамп оголошує про ядерні навчання за кілька годин до зустрічі з Сі Цзіньпіном. Деякі експерти вважають, що це був сигнал лідеру Китаю. Проте, впевнений співробітник Гуверівського інституту при Стенфорді Сергій Санович, це було спрямовано у бік Володимира Путіна.

Це їхній справжній діалог, а не ота маячня про Рюриковичів
Сергій Санович

«Це їхній справжній діалог, а не ота маячня про Рюриковичів, яка, за словами Financial Times, так розлютила Трампа, що він узагалі хотів закінчити їхню зустріч. Санкції, випробування нових видів озброєнь, розгортання гонки озброєнь – ось це і є справжній діалог», – зазначає Сергій Санович.

Експерт Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак вважає, що заява Дональда Трампа про відновлення ядерної програми – це «переговорна позиція».

«Як і багато інших заяв Дональда Трампа – це переговорна позиція. Точно так само, як і з ракетами Tomahawk чи з чимось іншим, – говорить Іжак. – Але, в принципі, таке можливо. Сполучені Штати нічим не обмежені в цих випробуваннях, так само, як і інші ядерні країни. Однак ми завжди говорили, що США мають достатньо інших ресурсів порівняно з іншими країнами. Це два головні ресурси – гідродинамічні випробування і суперкомп’ютери, які дають змогу обійтися без ядерних випробувань».

Як і багато інших заяв Дональда Трампа – це переговорна позиція
Олексій Їжак

Сергій Санович сумнівається, що відновлення ядерних випробувань зараз відповідає інтересам США.

«Це насамперед розв’яже руки Китаю, який проводив небагато випробувань ядерної зброї, а США і Росія їх проводили багато, вони своє ядерне озброєння знають, їм це не так потрібно, – говорить Санович. – Тут є і політичний аспект, тому що якщо це робитимуть, то робитимуть у Неваді, де Трамп востаннє виграв вибори, а це штат, де симпатії виборців коливаються, і від виборів до виборів вони можуть віддавати більшість голосів то за республіканців, то за демократів. Тут можуть бути внутрішньополітичні міркування. Але, зважаючи на любов Трампа до гучних, яскравих, історичних [подій], відмовити його від цієї ідеї, гадаю, буде дуже складно».

«Гонка ядерних озброєнь»

Ситуація, коли російська сторона намагається пом’якшити власну риторику, трапляється не вперше, зазначає Сергій Санович.

«Заява Дмитра Пєскова, що, мовляв, ні-ні, ви нас неправильно зрозуміли, це не ядерні випробування, це супроводжує Путіна протягом багатьох років, – сказав Санович. – Почати війну виявилося значно легше, ніж її закінчити. Історія з тим, щоб у Європі, у США, у НАТО його почули, – його почули. Тепер треба шукати гроші, збирати більше податків на гонку озброєнь, треба прикривати кордон із Фінляндією, Калінінград, Балтику. Я вже не кажу про те, що відбувається на Кавказі чи відбулося в Сирії. Про це вже не згадують. Але ось у цієї ескалації з доволі обмеженими ресурсами також є свої межі».

Ми справді маємо ескалацію, яка дедалі більше охоплює тематику використання ядерних сил
Олександр Морозов

За словами політолога Олександра Морозова, «гонка ядерних озброєнь відновилася».

«Це очевидно, – говорить він. – У 2011 році [глава МЗС Росії] Сергій Лавров і Гілларі Клінтон, будучи державним секретарем США, обмінялися ратифікаційними грамотами про підписання договору СНВ-3 (про заходи щодо подальшого скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь – ред.). Це договір, який протягом певного часу підтримував атмосферу довіри між США і пострадянською Росією щодо перспектив ядерної зброї, роззброєння, засобів доставки та всієї концепції контролю над цією зброєю. Але все це залишилося далеко позаду. Ми справді маємо ескалацію, яка дедалі більше охоплює тематику використання ядерних сил».

Проєкт Крим.Реалії

XS
SM
MD
LG