Першого січня має відбудитися традиційна смолоскипова хода в Києві та деяких інших містах на відзначення дня народження провідника Організації українських націоналістів Степана Бандери. Ці марші зі смолоскипами проводять представники крайніх правих організацій. Як в Україні та на Заході дивляться на таку ходу і як вона формує імідж України і дає ґрунт для нападок з боку російської пропаганди.
...У центрі Києва учасники смолоскипової ходи мають на собі знаки, що нагадують емблему «Вольфсангель», яка використовувалась танковою дивізією «Ваффен-СС» за часів нацизму.
Демонстранти у балаклавах, деякі з поголеними головами йдуть під червоно-чорними українськими націоналістичними прапорами. Дехто піднімає вгору праву руку, що нагадує нацистське вітання.
Ультраправі угруповання здійснюють напади на ЛГБТ-акції, ромські табори та передвиборчі мітинги в Україні, застосовуючи залякування та насильство на очах світових ЗМІ, намагаючись просунути свої політичні погляди.
Незалежно від того, чи це є наміром ультраправих чи ні – символи та образи, які проєктують українські ультранаціоналісти, сприймаються людьми за межами України як тривожний знак наявності нацистських настроїв.
Експерти з питань ультраправих екстремістських груп попереджають, що чиновники в Києві разом із багатьма «звичайними громадянами України» закривають очі на те, як образ українських ультранаціоналістів сприймає решта світу, дозволяючи невеликим, але добре організованим праворадикальним групам дискредитувати цілу країну.
Читайте ще: Пропагандисти Кремля використовують українські ЗМІ у боротьбі з Україною – експерти
Як не дивно, експерти стверджують, що роками ціллю Кремля були дезінформаційні кампанії, щоб дискредитувати прозахідні сили в Україні, політичних лідерів, а також демонстрантів Євромайдану, зображаючи їх як «нацистів».
Цей аргумент був використаний президентом Росії Володимиром Путіним для того, щоб виправдати захоплення та незаконну анексію Криму Росією.
У березні 2014 року Путін заявив, що етнічне російське населення України потребує захисту, оскільки країна потрапила під контроль «неонацистів, нацистів та антисемітів».
Що кажуть самі українські праві?
Такі групи, як Національний корпус України – політичне крило полку «Азов», сформоване у 2014 році для боротьби з сепаратистами, яких підтримує Росія на сході України – наполягають, що вони не є нацистами чи неонацистами.
Олександр Алфьоров, один з лідерів Національного корпусу, стверджує, що українська ультранаціоналістична символіка ґрунтується на «українських традиціях», що передували нацистській партії Німеччини.
«Ми не використовуємо і ніколи не використовували нацистські символи, як думають багато людей на Заході, – сказав Алфьоров Радіо Свобода. – Ми дотримуємось українських традицій і використовуємо українську символіку».
Як приклад, Алфьоров захищає хрест, створений Соціально-національною партією України в 1990-х роках і який використовується «Азовом» – емблема, що вражає схожістю на хрест «Вольфсангель» «Ваффен-СС», за винятком жовтого тла.
«Це поєднання двох літер давнього українського алфавіту – «Н» та «І», що разом означає «Національна Ідея, – говорить Алфьоров. – Цей символ був створений українськими націоналістами в 1990-х роках і не має нічого спільного з нацизмом».
Також Алфьоров відкидає порівняння між ультраправою смолоскиповою ходою в Україні та парадами з підпаленими факелами та свастиками, якими було оголошено про нацистський режим, коли Адольф Гітлер став канцлером Німеччини в 1933 році.
Паради з запаленими смолоскипами були проекцією драми та сили, що використовувались на щорічних мітингах нацистської партії в Мюнхені та Нюрнберзі, починаючи з 1923 року.
Факели також використовувалися Ку-Клукс-Кланом у південних штатах Америки більше 100 років тому.
Зовсім недавно марші з факелами використовувались білими супрематистами по всій Західній Європі та в Шарлоттсвіллі, штат Вірджинія, з метою посилання на расистську спадщину нацистської Німеччини.
Алфьоров захищає ультраправі смолоскипові ходи в Україні як «традицію, яка прийшла до «Азова» від футбольної спільноти ультрас» – групи вболівальників футболу, які використовують факели в організованих подіях підтримки власної команди та задля залякування опозиції – футбольних фанів інших команд.
Держдеп США і експерти
Державний департамент США відкидає спроби українських ультранаціоналістів дистанціюватися від нацистів і неонацистів, позначаючи такі групи, як «Азов», пов’язані з ним угрупування та ультраправу «C14» як «групи ненависті».
Державний департамент США також вказує на радикальну праву організацію «Твереза і зла молодь» як «неонацистську групу» в Україні.
Алла Гурська, українська експертка з Київського міжнародного центру політичних досліджень, яка мешкає в Канаді, скаржиться, що аргументи Алфьорова щодо символів «Азова» сприймаються на віру українцями, і серед них і тією переважною більшістю громадян України яка рішуче відкидає ультраправу ідеологію. Однак, вони вважають ветеранів «Азова» справжніми українськими патріотами.
«Як історик, я не можу терпіти ці твердження, – заявила Гурська Радіо Свобода. – Їх приймають, оскільки молодим та пересічним українцям бракує знань про такі символи та образи та про історію нацизму та фашизму».
«Самі націоналістичні лідери цілком усвідомлюють той факт, що ці образи пов’язані з нацистами і ультраправими рухами в різних частинах світу, – додає Гурська. – Вони цілком це усвідомлюють, коли використовують ці образи».
«Але щодо інших частин українського населення я не думаю, що вони сприймають ці образи як нацистські або як частину фашистської ідеології. Занадто багато українців сприймають ці символи як патріотичні та суто українські. Вони не розуміють, що це символи фашизму та нацистів», – зауважує вона.
І зараз, каже Гурська, «такі образи та символи популяризуються» в Україні.
Поширення нацистських ідей чи провокація Росії
Йосиф Зісельс, голова Конфедерації єврейських організацій України, повідомив Радіо Свобода, що з 2014 року в Україні зростає антисемітський вандалізм, але не спостерігається збільшення кількості нападів на євреїв.
Він каже, що при відсутності доказів значна частина цього вандалізму може бути результатом «російських провокацій», спрямованих на те, щоб створити думку, що в Україні зростає антисемітизм.
Зісельс стверджує, що сприйняття України світом є, звісно, результатом подій у самій країні, але додає, що «російська пропаганда також формує імідж України».
«Звичайно, що Росія перебільшує вплив ультраправих екстремістів», – каже Зісельс в інтерв’ю.
Він стверджує, що під час Революції гідності Кремль активно використовував фейки про «хунту в Києві» та інші подібні тези.
Праві екстремістські угруповання в Україні перебувають на політичному маргінесіЙосиф Зісельс
«Мені зателефонували з Росії і запитали, чи я можу прокоментувати насильство на расовому ґрунті на Майдані. Я запитав журналіста про його джерело інформації та отримав відповідь: «Але ж ясно, що там є радикали!», – пригадує Зісельс.
«Насправді праві екстремістські угруповання перебувають на політичному маргінесі і мають дуже низьку підтримку населення або вплив на українську політику», – пояснює Зісельс.
«Вони небезпечні тим, що застосовують насильство для досягнення своїх політичних цілей, але на сьогодні євреї в Україні не є об’єктом атак ні з боку радикальних правих, ні з боку інших націоналістів», – стверджує Зісельс.
«Радикальні праві атакують ромську громаду та націлюються на гомосексуальну спільноту та лівих активістів, – каже він. – Я не можу сказати, що євреї чи інші громади не стануть їхніми об’єктами або жертвами в майбутньому, але наразі ми не відчуваємо страху».
Євреї у Правому секторі та ДУК
За словами Зісельса, в окупованому Росією Криму проживає близько 10 тисяч євреїв і ще 20 тисяч живуть на Донбасі, з яких п’ять тисяч були вимушені виїхати. Загалом єврейська громада нараховує близько 300 тисяч громадян України, багато з яких називають себе «українцями єврейського походження».
Деякі з них у 2014 році приєдналися до таких військових частин, сформованих правими силами, як ДУК (Добровольчий український корпус, очолюваний Дмитром Ярошем, засновником та керівником Правого сектору у 2013-2016 роках).
Це була ідея Яроша організувати єврейський підрозділ як структуру ДУКМакс Верховський
Одним із них є Макс Верховський, активіст єврейської громади міста Хмельницького. Він служив на посаді командира військової частини єврейських добровольців при ДУК із 2014-го до початку 2016 року.
«Я з Донбасу, моє рідне місто окуповане проросійськими силами та росіянами. Я відчуваю себе українцем з єврейською ідентичністю. Я брав участь у Революції Гідності, після цього служив як учасник бойових дій у військовій частині ДУК «Правий сектор». До речі, це була ідея Яроша організувати єврейський підрозділ як структуру ДУК. Ми були невеликим підрозділом, але добре вмотивованим і готовим захищати Україну. Цікаво, але наш підрозділ відкрив синагогу поблизу Маріуполя, недалеко від лінії війни», – сказав Верховський Радіо Свобода.
Стратегічні прорахунки української влади
Майкл Колборн, канадійський журналіст, який писав про ультраправих в Україні для таких ізраїльських газет, як Haaertz та The Jerusalem Post, стверджує, що урядовці в Києві посприяли російським дезінформаційним кампаніям «стратегічними промахами».
Одним промахом, поділився своїми думками Колборн із Радіо Свобода, стала неспроможність вищих посадових осіб СБУ, інших силових структур або уряду чітко дистанціюватися від радикальних правих фракцій.
Іншою помилкою, на його думку, стало присвоєння у 2016 році вулиці в Києві імені Степана Бандери, українського націоналіста, який короткий період співпрацював з нацистською Німеччиною для боротьби проти Москви під час Другої світової війни.
Колборн вважає, що багато українців мають тенденцію відхиляти загрозу, яку представляють праві радикали для демократії в країні, саме через російську дезінформацію, яка перебільшує політичний вплив українських ультраправих груп, що відображає думку – мовляв, «це не може бути правдою, оскільки Росія стверджує, що це правда».
Робити вигляд, що немає праворадикальної проблеми, це допомогати ворогуКолборн
«Я думаю, що багато людей дивляться по-іншому, тому що вони бачать, у своїй голові, і вони визнають те, що багато з цих [ультраправих] людей зробили в 2014 році для захисту України, – каже Колборн. – Це переважає будь-які негативні почуття щодо ультраправих політичних поглядів».
«Мене турбує те, що існує клас людей, інтелектуалів, активістів та людей в органах влади, не тільки в Україні, але й за її межами, які вважають, що найкращий підхід до ультраправої проблеми України – це просто робити вигляд, що її не існує», – заявив Колборн.
«Ми всі починаємо бачити деякі реалії ультраправих в Україні, – підсумовує Колборн. – Зрештою, це створює поганий образ для України у той час, коли країні не потрібно «стріляти собі в ногу». Робити вигляд, що немає праворадикальної проблеми, це допомагати ворогу».
Українські націоналісти дають привід російській пропаганді писати про їх зміцнення – Ліхачов
В’ячеслав Ліхачов, керівник моніторингової групи Конгресу національних громад України, експерт з питань ксенофобії/антисемітизму в Україні, Росії та у Східній Європі стверджує, що підтримка праворадикальних сил на виборах все ще залишається низькою. Російська пропаганда демонізувала ці маргінальні групи.
«Проблема в тому, що українські націоналісти дають привід російській пропаганді писати про їх зміцнення, зростання популярності, отже, образ не є хорошим для України. Я впевнений, ми почуємо про фейки, пов’язані з праворадикалами в контексті українського виборчого циклу», – каже експерт.
Як приклад, він розповідає про «Правий сектор»: «Під час Революції гідності це була одна з багатьох невеликих радикальних груп, що підтримувала Майдан, але російська пропаганда зробила «Правий сектор» антигероями. За інших обставин навряд чи хтось знав би про «Правий сектор» і так звану «візитну картку Яроша!»
У той же час Ліхачов звертає увагу на відсутність покарання поліцією екстремістської групи, яка напала на ромів та ЛГБТ-спільноту.
Читайте ще:
Степан Бандера і Друга світова війна. У Чехії знову поновилася суперечка стосовно «бандерівців»
«Потім він писав, що я маю покаятися»: як розслідуються гомофобні напади в Україні
Весна ненависті: як розслідуються минулорічні напади на ромів в Україні?
