Наступне покоління безпілотних комплексів Bayraktar буде спільного українсько-турецького виробництва – в них використовуватимуться двигуни «Мотор Січ». Ба більше, в Україні планують побудувати завод «Байрактар» і створити центр підготовки військовослужбовців для управління цими БПЛА. Про таке заявив міністр оборони України Олексій Резніков за підсумками зустрічі в Києві з очільником оборонного відомства Турецької Республіки Хулусі Акаром.
Візит в Україну 3 лютого турецької делегації на чолі з президентом Реджепом Тайїпом Ердоганом продовжив насичений «дипломатичний тиждень». Перед ним для обговорення безпекових питань на тлі військової загрози з боку Росії в Києві побували прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте, прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький.
Турецький лідер вчергове за останні кілька місяців висловив готовність стати посередником між Україною і Росією в питанні досягнення миру. «Із задоволенням приймемо в Туреччині саміт на рівні лідерів або переговори на технічному рівні», – наголосив Ердоган.
Протягом кількох днів до візиту президента Туреччини та у сам день перебування Ердогана в Києві фактично в режимі нон-стоп Євгенія Габер надавала коментарі. У тому числі іноземним ЗМІ. Зокрема, турецькою – турецьким медіа. Євгенія – старший аналітик Центру дослідження сучасної Туреччини, кандидатка політичних наук.
Найчастіше, каже вона, в запитаннях турецьких репортерів відчувалося занепокоєння. Провокування Росією масштабного збройного конфлікту в Україні загрожує безпеці самої Туреччини, додає вона.
«Схоже, цього разу ультимативний тон Росії у діалозі з Заходом та загроза прямого вторгнення в Україну майже не залишають простору для геополітичного маневру Анкари у Чорноморському басейні», – пише Євгенія Габер в матеріалі для онлайн-журналу «IPG – Міжнародна політика та суспільство».
В розмові з Радіо Свобода Євгенія Габер зазначила:
В періоди погіршення відносин з Російською Федерацією в Туреччині також відчувають на собі її впливи – як прямі, так і гібридні
– Нині все глибше й серйозніше, ніж у 2014 році, коли розпочалася тимчасова окупація Криму та агресія Російської Федерації. Тоді доводилось пояснювати очевидні на наш погляд речі – чим, скажімо, Україна відрізняється від Росії і що українська мова не є російською.
За час, що минув, завдяки величезній роботі Україну в Туреччині на рівні політичних кіл та експертного середовища стали розуміти краще. На рівні пересічних турецьких громадян – поки що недостатньо добре, так мені на здається.
Є над чим працювати, пояснюючи про гібридну війну, російські спроби дестабілізувати ситуацію всередині України, її кібератаки, спрямовані на нас. Таке для турків є важливим. В періоди погіршення відносин з Російською Федерацією вони також відчувають на собі її впливи – як прямі, так і гібридні.
Найтиповіші запитання турецькими медіа порушувалися стосовно допомоги та підтримки з боку Туреччини, на які очікує Україна; ймовірних сценаріїв подальшого розвитку ситуації, а також того, чи віримо ми в Україні у відкриту повномасштабну війну проти нас з боку РФ.
Роз’яснювала, що причиною гострою ескалації біля наших кордонів є значно ширший міжнародний контекст, що розпад СРСР Путін сприймає як «катастрофу ХХ століття» й взагалі, що собою представляє «русский мир».
Як пише український кримськотатарський журналіст Осман Пашаєв, за останній місяць Україна в турецьких ЗМІ є більш активною за Росію. Це стосується, зауважує він, як проурядових, так і опозиційних медіа, що зазвичай мало уваги приділяють міжнародній політиці: «Україна виглядає миролюбною країною, але готовою при цьому опиратися. Росія виглядає як чудовисько, що ображається на США, і за це може потопити в крові сусідів».
Українсько-турецька «квадрига» – що це?
Останніми днями багато йдеться про створення (або ініціативи щодо створення) дво- чи тристоронніх малих регіональних союзів. Це, скажімо, альянс Україна-Польща-Велика Британія, вже існуючі «Люблінський трикутник» (Україна-Польща-Литва) та «Асоційоване тріо» (Україна-Грузія-Молдова).
Формат подібних «малих альянсів» закріплено в Стратегії зовнішньополітичної діяльності України від серпня 2021 року, вони спрямовані на створення поясу безпеки для України та в цілому для регіону між Балтійським і Чорним морями.
«Дуже дієвий, як на мене, інструмент, враховуючи пряму загрозу суверенітету України з боку Російської Федерації. Безпека потрібна тут і зараз, а не десь у майбутньому, коли станемо членами НАТО і ЄС. Українсько-турецька «квадрига» є ще одним прикладом такого регіонального союзу», – зазначив у розмові з Радіо Свобода старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Микола Замікула.
Визначення «квадрига» стосовно двох країн пояснюється просто: це формат 2+2 на рівні міністрів закордонних справ і міністрів оборони України й Туреччини.
Про квадригу домовились ще у 2020-му, коли президент України Володимир Зеленський зустрічався з Реджепом Тайїпом Ердоганом в Туреччині. Як пояснювало тоді МЗС України, «міністерські засідання проходитимуть щорічно з обговоренням найбільш актуальних питань у галузі політики і регіональної безпеки, координації спільних дій та опрацюванні нових проєктів у політичній, безпековій, економічній та оборонно-промисловій галузях».
Торік в інтерв’ю для медіаплатформи військово-оборонної галузі Defensehere тодішній надзвичайний та повноважний посол України в Туреччині Андрій Сибіга (нині диппредставництво в Анкарі очолює Василь Боднар – ред.) зазначав, що загалом партнерство в авіакосмічній та оборонно-промисловій сферах охоплює близько 30 проєктів.
Із найбільш масштабних, крім корвету, що будується на верфі в Стамбулі для потреб українських Військово-морських сил, і переданих Україні турецьких БПЛА Bayraktar ТВ2, – українські двигуни для турецьких ударних гелікоптерів T929 ATAK-II.
«Байрактари» – національна гордість турків. Про корвет для України знають менше»
«В Туреччині пишаються БПЛА Bayraktar. Це – бренд, символ перемоги в Нагірному Карабасі, успішний досвід застосування в Лівії. Вони для турків є предметом національної гордості, жестом політичної підтримки і реальної для нас допомоги, яка, до того ж, сильно дратує Росію». Про це Радіо Свобода розповіла Євгенія Габер з Центру дослідження сучасної Туреччини, зауваживши при цьому, що, на відміну від ударних дронів, про корвет для Україні відомо дещо менше.
Турків завжди тішить, коли їхня держава може допомогти. Особливо добре знайомому сусіду. Україна є близькою країною – хоча й через Чорне море
Утім, як вважає головна редакторка видання «Ukr-Ayna – Українського порталу Туреччини» Катерина Шафак (Загородня), це тому, що поки не було публічного представлення корабля, потрібно почекати його готовності.
Вона каже: «Турків завжди тішить, коли їхня держава може допомогти. Особливо добре знайомому сусіду. Україна є близькою країною – хоча й через Чорне море. І воно, завжди це повторюю, нам «на руку», бо через нього ми не маємо межі й нам не потрібно щось ділити».
Як очікують у Командуванні Військово-морських сил України, в квітні цьогоріч на корвет типу ADA мають почати встановлювати обладнання та технічні засоби. До кінця 2022 року корабель планується перемістити в Україну для добудови.
Нещодавно на турецькому корветі TCG Kınalıada (F-514) того ж класу ADA українські військові моряки пройшли стажування. Як спостерігачі представники Командування ВМС України взяли участь у навчаннях Військово-морських сил Туреччини.
Чи вдасться Ердогану стати посередником між Україною та РФ?
Анкара вже кілька разів пропонувала медіаторство Україні та Російській Федерації. Про це нагадує в своїй статті для «Дзеркала тижня» старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Микола Замікула. Про готовність до посередництва на переговорах між Зеленським і Путіним президент Туреччини Ердоган заявляв у листопаді та грудні 2021 року (ті пропозиції Російська Федерація категорично відкинула), а також на зустрічі в Києві 3 лютого.
В євроатлантичній спільноті Туреччина є чи не єдиною країною, яка змогла би виконати роль медіатора, вважає Микола Замікула.
Свою точку зору він пояснив Радіо Свобода так:
Посередництво в російсько-українському діалозі зіграє на міжнародний імідж Туреччини. Воно може бути використане в рамках турецько-російської геополітичної гри
– Посередництво в російсько-українському діалозі, безумовно, зіграє на міжнародний імідж Туреччини. Воно презентує її потужною регіональною державою й може бути використане в рамках турецько-російської геополітичної гри, що в останні роки активно ведеться на Близькому Сході, в Північній Африці, на Південному Кавказі.
Відмовитись від нинішньої пропозиції пана Ердогана Російській Федерації було складніше, ніж від попередніх. Ситуація дещо змінилося. Якщо раніше все упиралося в питання Криму, окремих районів на Донбасі, то тепер йдеться про значну концентрацію російських військ вздовж кордону з Україною та ймовірне розширення агресії.
Серед української діаспори в Туреччині також відчувається підтримка ініціатив Ердогана бути посередником у переговорах між Україною та Росією, сказала Радіо Свобода Катерина Шафак (Загородня). «Пана Ердогана сприймають вольовим президентом, він має величезний дипломатичний досвід. На тлі військової загрози для України українці Туреччини покладають на нього значні сподівання».
Також редакторка видання «Ukr-Ayna – Українського порталу Туреччини» додала, що найближчим часом по всій Туреччині, де нараховується близько 20 українських громад, планується спільна акція на підтримку України.
За підсумками переговорів у Києві з Володимиром Зеленським 3 лютого Реджеп Ердоган знову заявив, що Туреччина продовжує підтримувати суверенітет і територіальну цілісність України включно з Кримом.
4 лютого в Кремлі заявили, що «не відкидають можливості зустрічі президентів Росії й України в Туреччині».
