На тлі повідомлень ЗМІ, що українська влада тихенько готується провести вибори президента і, можливо, парламенту вже влітку цього року, офіційна лінія залишається без змін: вибори неможливі під час воєнного стану. Але з’являється більше ознак, що влада до виборів тихо готується, а Володимир Зеленський нібито подумує балотуватиметься на другий президентський термін. А між тим голова ЦВК переконує, що вибори – незважаючи на велику кількість викликів – організувати можна, але потрібно більше часу, ніж зазвичай. Все буде залежати від того, чи настане тривке перемир’я у війні Росії з Україною за американського посередництва.

Британське видання The Economist написало, що вибори в Україні можуть бути вже влітку і що нібито президент Володимир Зеленський провів зустріч зі своєю командою щодо організації голосування.

Часові рамки ніби такі: перемир’я на Великдень, який цього року припадає на 20 квітня – причому символічно, що християни Сходу і Заходу святкуватимуть Великдень в один день. Якщо за допомогою США перемир’я вдасться досягти і воно пройде випробування якийсь час, тоді Верховна Рада на початку травня могла б не продовжити воєнний стан (його термін збігає 8 травня), а відтак кілька місяців на виборчу кампанію – і десь в липні або пізніше влітку, чи максимум восени могли б бути вибори… Такі от часові рамки і така політична логіка.

В Офісі президента спростували інформацію про нібито проведення спеціальної наради щодо виборів, а також наголосили, що вибори під час воєнного стану неможливі.

«Ми не готуємось до проведення виборів, бо вибори у воєнний час неможливі, згідно з Конституцією, чинним законодавством та здоровим глуздом через безпекові виклики», – сказав Радіо Свобода радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин.

Однак співрозмовники Радіо Свобода підтверджують, що, за їхніми даними, влада таки готується до виборів.

«Я бачу, що останні кілька місяців йде вже реальна підготовка до виборів. І маю підстави про це говорити. Ми бачимо багато ознак щодо активізації роботи виборчих штабів, розміщення такої завуальованої реклами, поширення мільйонними накладами спецвипусків видань із рекламою партійних лідерів», – каже Радіо Свобода Олексій Кошель, політолог і голова Комітету виборців України (КВУ).

Перемир’я чи «всеосяжний мир»?

Річ у тім, що Конституція справді забороняє проведення виборів під час воєнного стану. Тому президент Зеленський формально «пересидів» свій п’ятирічний термін.

Його обрали в квітні 2019 року, а присягу президента він склав у травні того ж року. Так само і Верховна Рада «пересиділа» п’ятирічний термін, адже її обрали в липні 2019 року на дострокових виборах. Те саме стосується і місцевих органів влади.

Ясно, що все впирається в те, чи буде тривке перемир’я і чи зможе парламент скасувати воєнний стан. Без цих двох чинників вибори не зможуть, вочевидь, відбутися.

В кінці лютого Верховна Рада з другої спроби ухвалила постанову, яка підтримує легітимність президента Зеленського і говорить про те, що нові вибори будуть проведені лише після настання «всеосяжного, справедливого і сталого миру».

В разі коли за посередництва США, якщо припустити, тривке перемир’я таки буде, то закон вимагає щонайменше 60 днів для передвиборчої кампанії, тому найскорішою можливістю провести вибори буде початок липня. Але деякі джерела казали британському виданню, що кампанія мала б тривати три місяці – скільки часу потрібно виборчим органам для відновлення списків виборців.

Раніше лідер опозиційної «Європейської солідарності» Петро Порошенко навіть називав осінню дату як день можливих виборів – 26 жовтня 2025 року.

Тут багато проблем. Була, наприклад, інформація, щодо Бахмуту – цього майже вщент зруйнованого міста Донбасу, де й досі «приписані» понад 50 тисяч виборців.

Як складати списки військових, які воюють, відбиваючи російську навалу? Як вони будуть голосувати на передовій?

Як скласти виборчі списки і чітко організувати голосування внутрішньо переміщених осіб, яких близько п’яти мільйонів? А як бути з майже шістьма мільйонами українських біженців за кордоном? Тут говорять про різні новації – електронне голосування, голосування поштою, так само й вибори можуть проводиться не в один, єдиний день голосування, а розтягнутись – як це є в багатьох країнах – принаймні на кілька днів для тих, хто хотів би проголосувати на дільницях…

Знову ж таки, все впирається в перемир’я і скасування чи призупинення воєнного стану.

Специфіка нинішньої ситуації вимагатиме більше часу на підготовку виборів, аніж в звичайний час.

«Зараз, здається, є такий консенсус у суспільстві й серед політиків, що для підготовки виборів після завершення воєнного стану треба більший період часу, ніж той, який визначений законодавством», – сказав в інтерв’ю «Українській правді» голова ЦВК Олег Діденко.

За його словами, в разі скасування воєнного стану протягом місяця ЦВК має оголосити вибори і виборчий процес щодо Верховної Ради має тривати 60 днів, а щодо виборів президента – 90 днів.

«Чи достатньо цього місяця для підготовки виборів? Якщо ми говоримо про голосування, яке буде демократичним і відповідатиме стандартам, то, мабуть, що ні. Всі це розуміють», – зауважує Діденко.

Хоч нинішня ситуація з повномасштабною війною Росії проти України є безпрецедентним фактором для виборів, однак прецедент меншого масштабу вже був – вибори президента і парламенту 2014 року після Революції гідності відбувались в непростих умовах – вже був окупований Крим і розгоралось на повну полум’я гібридної війни на Донбасі з місцевими бойовиками, яких підтримувала Росія.

Так само й вибори 2019 року, коли в фіналі Зеленський переміг Порошенка, а пізніше за кілька місяців до парламенту тріумфально зайшла «Слуга народу», теж відбувались в складних умовах – Донбас палав на повну, але і солдати, і біженці змогли проголосувати – в тому числі і за кордоном. Нині просто масштаби інші, набагато більші.

США і Росія

В останні місяці і з Вашингтону, і з Москви лунали неодноразові заяви про потребу проведення виборів в Україні. Президент США Дональд Трамп навіть називав раніше Володимира Зеленського «диктатором без виборів». Потім ще була словесна перепалка в Овальному кабінеті Білого дому 28 лютого, яка принесла додаткову недовіру в їхні стосунки, але водночас незначно підвищила довіру до Зеленського серед українців – до 69 відсотків, за даними КМІС.

Очільник Кремля Володимир Путін теж кілька разів говорив про нібито «нелегітимність» Зеленського, а нещодавно запропонував навіть ідею «зовнішнього управління» для України з боку ООН.

На думку Зеленського, тут питання не у легітимності, а у намаганні Путіна «постійно знаходити ту чи іншу причину, щоб не закінчувати війну».

Є ще один момент – в разі досягнення перемир’я потім має початись дипломатична робота на договором про мир, який мав би повністю завершити війну. І не факт, що Вашингтон та Москва не вимагатимуть, щоб з українського боку підписувала договір людина, яка отримає новий виборчий мандат від народу.

Чи буде це Зеленський, чи хтось інший – це інше питання, але може так статися, що після перемир’я тиск на Київ задля проведення виборів посилиться і з Вашингтону, і з Москви.

На початку березня видання Politico з посиланням на неназвані джерела написало, що чотири соратники президента США провели таємні переговори з представниками української опозиції, під час яких обговорювали проведення президентських виборів. Натомість українські опозиційні політики Порошенко та Юлія Тимошенко заявили, що не обговорюють з американськими партнерами питання майбутніх виборів.

І Порошенко, і Тимошенко опублікували дописи в соцмережах, спростовуючи це. Але в матеріалі видання стверджувалось, що ключовим питанням, яке обговорюють кулуарно, є проведення президентських виборів після досягнення тимчасового припинення вогню, але до початку повномасштабних мирних переговорів.

Кампанія вже ведеться? Чи ні?

Згідно з березневим соціологічним опитуванням КМІС, за проведення виборів – 19 відсотків, а 77 відсотків українців – поки немає сталого миру – проти проведення виборів. Тому і влада, і опозиція, і політикум назагал дуже обережні, щоб не виказати якісь виборчі наміри.

Олексій Кошель з КВУ в інтерв’ю називає три кроки, які він кваліфікує як виборчі з боку влади. Це роздача «тисячі Зеленського» не лише малозабезпеченим, а всім взимку, також виділення по 900 гривень молоді на книжки або щомісячні регулярні доплати вчителям.

«Як на мене, це три очевидні ознаки того, що з державного бюджету використовуються кошти саме для стимуляції виборців, для задобрювання виборців, купівлі симпатій виборців. Я думаю, так буде коректніше говорити. Тому справді виборча кампанія в Україні де-факто стартувала», – каже Кошель.

Виступаючи нещодавно в Верховній Раді Порошенко критично висловився проти телемарафону «Єдині новини», назвавши його «найдовшим і найдорожчим виборчим роликом Зеленського».

«За моєю інформацією, ухвалене рішення після того, як будуть завершені бойові дії, якомога швидше організувати, якомога швидше провести президентські вибори. Це те, що я чув і те, що мої джерела підтверджують. Інше питання, чи будуть завершені найближчим часом бойові дії, відповіді на це питання не знає ніхто. Але якщо будуть, то план влади – швидко провести вибори, – каже Радіо Свобода депутат від опозиції Олексій Гончаренко. – Які ознаки підготовки до виборів? Складно сказати. Поки якихось ознак таких прямо, ну, очевидних, я не бачу».