Упродовж останніх тижнів відносини між Україною і Сполученими Штатами стали досить напруженими. Це пов’язано, зокрема, з угодою президента США Дональда Трампа із очільником РФ Володимиром Путіним щодо тимчасового виведення з-під санкцій російського дизелю і його постачання на світовий ринок та вимог Трампа до України припинити удари по російських нафтопереробних заводах.
Президент США також зупинив санкції проти РФ за «законом Ґрема» ще до початку їхньої дії. Окрім цього, в українських військових виникли проблеми зі швидкістю супутникового зв’язку Starlink. А також Україна заявила, що з невідомих причин не отримала розвідданих з попередженням про окремі удари балістичними ракетами з боку Росії. Тож постає питання: чи вистроїть Україна без підтримки США у війні з Росією? З цього приводу висловився і український президент.
Днями президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю телеканалу NBC News, відповідаючи на запитання телеведучої, чи зможе Україна воювати без підтримки США, відповів: «Без США нам буде дуже важко. Але якщо США офіційно стануть на бік Путіна і підтримуватимуть Росію, ми не вистоїмо. Ми сподіваємося, що президент США буде на нашому боці або щонайменше посередині».
З цього приводу Радіо Свобода звернулося за коментарями до експертів.
Чи вистоїть Україна без підтримки з боку США?
«Відповідь на це питання дав президент України, коли його запитали, він сказав, що нам буде дуже важко. І про перемогу тоді точно не йтиметься. Тобто президент це максимально сформулював чітко, розуміючи нашу залежність в питаннях розвідувальних даних, і це дуже широкий спектр питань. Starlink – не лише засіб зв'язку, але і засіб управління відповідними засобами враження. Ну, і протиповітряна, протиракетна оборона, яка стосується Patriot. Тобто я не бачу причин не погоджуватися з оцінкою президента України», – зауважує Микола Бєлєсков, старший аналітик БФ «Повернись живим», науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень.
«Ми маємо розуміти, що допомога Сполучених Штатів є критичною. Не за обсягом, а за напрямками. Мова йде про унікальні розвіддані», – каже Ігор Чаленко, керівник Центру аналізу та стратегій.
«Це система SBIRS – супутникова система в інфрачервоному діапазоні, яка дозволяє нам виявляти ранні запуски балістичних ракет. По-друге, це виробництво ракет-перехоплювачів для Patriot, щоб ми могли закупляти це обладнання, як антибалістичні засоби ураження. Ну і Starlink, тобто військовий варіант Starshield. Усі ці три аспекти для нас є критичними. І вони сьогодні не можуть бути компенсовані рівнозначно. Так, аналоги цілком можуть бути по напрямках», – зазначає Чаленко.
І додає щодо розвідданих: «Ми їх отримуємо від численних країн, але, знову ж таки, що стосується запуску балістики, такого в інших немає».
«Тому, коли президент говорить про те, що Україна не вистоїть без підтримки Сполучених Штатів, це сигнал до численних наших друзів всередині двох партій, як Республіканської, так і Демократичної, що є необхідність активізації, адвокації подальшої підтримки України», – каже експерт.
«Україна здаватись не збирається. Але без підтримки Сполучених Штатів, на жаль, і кількість жертв буде більшою, і позиція безпосередньо українських захисників значно погіршиться. Тому вкрай важливо зберегти підтримку з боку США», – наголошує Ігор Чаленко.
На ризик більших жертв без підтримки США звертає увагу й колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін, який у коментарі Радіо Свобода заявив: «Так, Україна вистоїть, але нам буде набагато складніше. І, скоріш за все, це буде пов'язано з додатковими втратами з нашого боку. Європа та інші союзники можуть багато в чому замінити Сполучені Штати, але далеко не у всьому».
Чи може Євросоюз ефективно без США підтримувати Україну в її відбитті агресії РФ?
Віктор Шлінчак, голова правління Інституту світової політики: Все залежить від того, наскільки Європа розуміє ризики для себе, тому що Україна зараз перебуває в екосистемі європейської безпеки.
Якщо європейці в даному випадку зможуть нам гарантувати те, що зброя, гроші і, звичайно, супутникові можливості будуть передані Україні в усіх можливих обсягах, то, звичайно, є всі шанси на те, що не тільки ми, але і європейські країни будуть убезпечені від потенційних наступальних дій Росії в майбутньому.
Потрібно, щоб США не затримували ту зброю, яка вже оплачена європейськими країнами по програмі PURL. Щоб антибалістичні ракети, які були вже оплачені, все-таки були доставлені до України.
Ігор Чаленко: Сполучені Штати серйозно урізали у фінансовій частині підтримку, тобто адміністрація Трампа робить наголос саме на купівлі американської зброї за європейські кошти. І Євросоюз ухвалив рішення стосовно 90 млрд євро підтримки, як військової, так і цивільного блоку для компенсації дефіциту державного бюджету України. Це і є фактично перекладення основного тягаря фінансового характеру на європейські країни.
ЄС не зможе повністю компенсувати необхідні для Сил оборони України речі, але триває подальша робота і над аналогами, плюс є позиція, ми чули її від єврокомісара з питань оборони і космосу Андрюса Кубілюса, який вказує, що десь треба розраховувати, можливо, і без Сполучених Штатів.
Микола Бєлєсков: Європа може допомогти фінансово, але ця фінансова допомога чи допомога окремими видами озброєння не перекриває усе. Тобто питання розвідувальних даних різних типів, питання Starlink, де є певні європейські аналоги, але там вони не настільки розвинені, і це різниця в рази. Тобто в Starlink більше від 11 тисяч, здається, супутників на орбіті, а в європейських аналогів декілька сотень. Ну, і протиповітряна протиракетна оборона.
Павло Клімкін: Євросоюз не може замінити Сполучені Штати. В багатьох сферах Європа поки що (і це перспектива років) – не може замінити Штати. Ані в політичному сенсі, ані в військовому сенсі, ані в сенсі надання розвідувальної інформації. Тому, звичайно, позиція від політичної до військової, якщо б США і Європа тримали солідарність у питанні України – це було б дуже круто і важливо.
Що має робити керівництво України?
Віктор Шлінчак: Для нас важливо втримати принаймні ситуацію в тому контексті, в якому вона зараз перебуває, хоч вона напружена з Білим домом, але тим не менш, максимально включити всі дипломатичні можливості, щоб не допустити відключення розвідданих. Не допустити відключення «Старлінків» і щоб США не відмовилися від ідеї передачі купленої європейцями зброї. Це три завдання, які треба вирішувати.
Ігор Чаленко: Лінія демонстрації сильної позиції України, навіть під тиском, це те, що може нам допомогти в подальшій стратегічній перспективі, тому що вона доводить, що Україна зараз бореться за власне виживання. Відповідно, навіть тиск, який здійснюється з політичною метою з боку Вашингтону, не матиме успіху.
Ми маємо максимально передати меседж, як на політичному рівні, так і на рівні комунікації з громадським сектором у США, що збереження України, як вільної незалежної держави із західним вектором – є національним інтересом Сполучених Штатів.
Павло Клімкін: Я не думаю, що можна давати поради в цій ситуації, але я вважаю, що сьогоднішня американська адміністрація може говорити тільки логікою: ми вам допоможемо, якщо ви допоможете нам. Це така транзакційна логіка, але якщо президент США Дональд Трамп і його оточення зрозуміє, що ми є активом, то, власне, це мають зрозуміти і в Європі, адже європейська підтримка також не гарантована, тоді нам буде розмовляти з ними легше.
Що передувало
Президент Володимир Зеленський у поширеному 18 жовтня інтерв'ю телеканалу NBC News повідомив, що Вашингтон відновив передачу попереджень про запуски російських балістичних ракет після перерви. Однак після цього з'явилися нові повідомлення про відсутність попереджень від США про балістичні атаки РФ.
Зокрема, держсекретар Сполучених Штатів Марко Рубіо наразі «точно не знає», чому Київ, ймовірно, не отримав раннього попередження щодо балістичних ударів Росії вночі проти 19 жовтня.
Перед цим джерела Радіо Свобода повідомили, що Київ не отримав раннього сповіщення про пуск російських балістичних ракет вночі на 19 жовтня. В ході атаки загинула одна людина і були також поранені.
Вже 20 жовтня Зеленський після переговорів в Осло з представниками США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером висловив вдячність США, зазначивши, що розвідувальна інформація про російські ракетні удари «тепер працює».
14 жовтня джерела Радіо Свобода повідомили, що Мінборони України контактує зі США, SpaceX і партнерами по НАТО через обмеження роботи Starlink у русі. Вже наступного дня, 15 жовтня, джерела Радіо Свобода в Міноборони України повідомили, що робота Starshield у русі відновилася і продовжується.
Повідомлення про обмеження Starlink з’явилися на тлі оголошення президента США Дональда Трампа про угоду з російським лідером Володимиром Путіним щодо тимчасового виведення з-під санкцій російського дизелю і його постачання на світовий ринок, а також вимог Трампа до України припинити удари по російських НПЗ.
Україні потрібно відновити необмежену швидкість роботи Starlink, а щонайменше – підвищити ліміт до 450 км/год, повідомляли тоді джерела Радіо Свобода. За даними джерел журналіста Радіо Свобода Алекса Рауфоглу, обмеження у 160 км/год недостатнє для протидії реактивним дронам типу Shahed. Контракт на послугу діє до квітня 2027 року, а платить за неї Німеччина.
Президент США Дональд Трамп днями знову розкритикував президента України Володимира Зеленського, зазначивши, що «настав час комусь іншому вести переговори від імені України».
Коментуючи заяву Зеленського про те, що скасування санкцій проти РФ є підтримкою Путіна, Трамп заявив, що він підтримує припинення війни між Росією та Україною, а Зеленський, за словами президента США, не хоче її зупиняти.
В американському Інституті вивчення війни вважають, що Росія, як і раніше, не бажає вести конструктивні переговори чи йти на будь-які поступки для припинення війни, прагнучи капітуляції України. Водночас, як кажуть аналітики ISW, президент Росії Володимир Путін скористався телефонною розмовою з президентом США Дональдом Трампом 9 жовтня, щоб безпідставно звинуватити Україну у відсутності прогресу в мирних переговорах.
Форум