Як рішення Української греко-католицької церкви (УГКЦ) щодо переходу на новий календар вплине на православних в Україні? Чи підуть вони теж цією стежкою, відзначаючи Різдво 25 грудня замість 7 січня? Як бути з Великоднем – чи настане час, коли християни Заходу і Сходу будуть відзначати й Великдень одночасно, а не так, як нині? Радіо Свобода поспілкувалось з релігієзнавцями на ці та інші теми календарного питання.

Рішенням Архиєрейського Синоду Українська греко-католицька церква з 1 вересня переходить на григоріанський календар для нерухомих свят. Відтепер церква святкуватиме Різдво 25 грудня. Про це оголосив 6 лютого предстоятель УГКЦ Блаженніший Святослав.

Зміна календаря не стосуватиметься рухомих свят (дата яких змінюється щороку стосовно прийнятого календаря) – тобто Великдень залишається без змін – щороку визначатиметься за східним календарем.

«Як казав Хвильовий, «Геть від Москви!». Календарна реформа – це входження в контекст цивілізованих народів Європи й світу. І відкидання «забамбулених» уявлень Москви про календарні речі», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода релігієзнавець, колишній викладач Духовної академії Сергій Здіорук.

«Ми плентаємося в обозі Російської імперії – і не лише політично, освітньо. І вийти з цього є особливо важливим в часи цієї війни, яку з нами ваде Росія. Тому цей календар ми розглядаємо і як можливість нам бути вільними в плані церковно-духовному і бути в контексті всієї Європи і світу», – додає Здіорук.

Справді, співрозмовники Радіо Свобода вказують на війну як на чинник, який прискорив розгляд календарного питання УГКЦ, а також, можливо, й іншими. Цікаво, що підтримка переходу на новий календар сягнула 90 відсотків серед вірян УГКЦ, згідно з опитуваннями. Відтак, з першого вересня 2023 року в УГКЦ відбудеться перехід на новий календар.

Але насправді календарне питання старе і дуже складне. Наприклад, в УГКЦ в діаспорі є парафії, які одночасно були на трьох календарях – юліанському, новоюліанському та григоріанському.

«На сьогоднішній день було повне «мамбо-джамбо», бо в УГКЦ існувало три календарі. Інколи в одному й тому самому місті – наприклад, в Торонто ми могли зустріти всі три календарі в парафіях УГКЦ. Тому це дозволить уніфікувати час у церкві», – каже в інтерв’ю релігієзнавець, викладач Українського католицького університету Анатолій Бабинський.

Відтак тепер УГКЦ відзначатиме Різдво 25 грудня, зсуваються й інші фіксовані свята – Покрова тепер – 1 жовтня, Миколая – 6 грудня, Водохреща – 6 січня. Великдень буде святкуватись по-старому, за східним календарем, але ця дата не стала, а «кочує» щороку.

Православні наступні?

Релігієзнавці, з якими спілкувалось Радіо Свобода, переконують, що і Православна церква України (ПЦУ) теж піде на календарну реформу. Цікаво, що 24 грудня минулого року відбулась зустріч предстоятелів ПЦУ митрополита Епіфанія та УГКЦ митрополита Святослава, на якій якраз і обговорювали тему реформи церковного календаря.

Не виключено, як кажуть експерти, що у травні на Архиєрейському Соборі ПЦУ тема календаря буде розглядатися. Назагал дискусія щодо календаря ведеться у православному середовищі ще з 1990-х років.

«Але тоді це неможливо було зробити, був сильний нагляд з Москви і наші попи боялися, а тим більше московські попи в Україні», – каже Сергій Здіорук.

«У Росії – це взагалі макабричний підхід, це майже догма віри, бо старий календар сприймається як антизахідний. Це частина їхньої ідентичності. Думаю, що в ПЦУ теж таких ексцесів не буде. Хоча в тих місцях, де ПЦУ має парафії поруч з Московським патріархатом, думаю, що там вони будуть залишатись на старому календарі, щоби полегшувати перехід людей з Московської патріархії до ПЦУ. Треба розуміти, що для цих людей календар є важливим. З цього можна сміятися, але певні підходи вимагають більшої гнучкості», – каже в інтерв’ю Анатолій Бабинський.

Минулого року перед 25 грудня Синод ПЦУ уже дав дозвіл тим громадам, які цього бажають, святкували Різдво 25 грудня. Так одна з найвідоміших парафій ПЦУ – в історичному мальовничому селі Криворівня Івано-Франківської області – відсвяткувала Різдво вже 25 грудня 2022 року.

«Зараз ситуація інша. Епіфаній зустрічався зі Святославом, і вони сумісно роблять це у добрій братній злагоді. Тому якщо хтось хоче сказати, що греко-католики тут ведуть перед, то православні над цим вже роздумували понад 20 років тому. Але тут змагатися не треба», – додає релігієзнавець Здіорук.

Важливо зауважити, що для парафій УГКЦ чи поодиноких громад, які відчувають себе ще неготовими до переходу на новий календар, можуть залишити можливість літургійного життя за юліанським календарем на період до 2025 року. Співрозмовники Радіо Свобода не виключають, що в разі переходу православних на новий календар такий часовий проміжок може бути довшим.

Пасхалія теж може бути єдиною?

Зараз православні відзначають Великдень за юліанським календарем – так, як було ухвалено на Нікейському соборі 325 року. Юліанський календар передбачає, що Великдень має бути після єврейського Великодня (називається Песах), а григоріанський календар час від часу може це порушувати.

Цікаво, що нині між Римом та Константинополем триває дискусія про уніфікацію, щоб і Великдень святкувати в одну дату, а не окремо.

«Зараз іде величезна робота між римським Апостольським престолом і Вселенською патріархією, щоб нарешті цим величезним церквам – Католицькій і Православній – нарешті виробити єдину Пасхалію. Тому не будуть ні греко-католики, ні православні України зараз ставити воза перед конем і не будуть самі розробляти ніякі Пасхалії, а воно вирішуватиметься в ширшому контексті. Бо, направду кажучи, повинна бути одна Пасхалія, яка б збігалася в усьому християнському світі, включно з протестантським», – каже в інтерв’ю Сергій Здіорук.

Він думає, що проблема спільного святкування Великодня може вирішитись на глобальному християнському рівні за 3-5 років.

Анатолій Бабинський більш оптимістичний, вважаючи, що ця тема актуалізується на 1700-річчя Нікейського собору, що буде відзначатись у 2025 році.

«Тому греко-католики вичікують. Чекаємо, чекаємо, коли всі християни будуть разом святкувати Воскресіння Христове», – каже він.

Дата «благодатного вогню»

Східним, юліанським календарем послуговується РПЦ, Грузинська та Сербська православні церкви, а також древній Єрусалимський патріархат чи Афон.

Одним з аргументів проти переходу на григоріанський календар серед консервативних кіл в православ’ї є те, що, мовляв, «благодатний вогонь» сходить у Храмі Гробу Господнього в Єрусалимі саме напередодні, в останній день перед «православним» Великоднем, а не «католицько-протестантським».

«Це аргумент не з царини богослов’я. Це є фольклор і етнографія про благодатний вогонь і дати. Взагалі оцей культ так званого «благодатного вогню» існує, власне, в нашій частині світу. Самі греки відкрито говорять, що цей вогонь не має ніякого надприродного походження і загорається він тоді, коли захоче патріарх», – каже релігієзнавець Анатолій Бабинський.

Він зауважує: «Тут немає ніяких надприродних сил, і тому прив’язка до календаря є на рівні фольклору, етнографії, забобонів. Але, на жаль, ці аргументи для певної частини православних віруючих є дуже переконливими, бо є якимись підставами істинності віри. Але хай це вже залишається на совісті тих недобросовісних проповідників, які налаштовують людей на таку хвилю».

Але, як вже зазначалось, в разі уніфікації святкування Великодня християнами східного і західного обрядів і ця тема може бути вирішена.

Проблема 2800 року

Цікавий ще один аспект – між григоріанським та новоюліанським календарем ще понад сім століть не буде розбіжностей, але розбіжність з’явиться в 2800 році. Як це вирішити, чи треба цим перейматись?

«До 2800 року усі дати між новоюліанським та григоріанським календарями збігатимуться повністю. А потім трошки – на міліметри, як кажуть, буде розбіжність, бо новоюліанський календар є більш точнішим», – каже релігієзнавець Сергій Здіорук.

А потім, сміючись, додає: «Але до 2800 року нам усім з вами вистачить місця і часу, щоб подумати над вирішенням проблеми. А потім люди розберуться».