Коли у звільненій 8 вересня Балаклії українські військові зірвали з білборда плакат із російським прапором, то під ним несподівано виявили вірш Тараса Шевченка.
«Борітеся – поборете!» – таким був один із рядків з його відомої поеми «Кавказ», написаної понад 150 років тому про національно-визвольну боротьбу проти Російської імперії.
Фраза, яка була одним із головних гасел Революції гідності, а останніми місяцями стала популярним гаслом відсічі Україною широкомасштабної російської агресії, відображає настрої українців, які зараз у захопленні від прориву українським підрозділами російської лінії оборони на Харківщині, звільнення з-під окупації 8, 5 тисяч квадратних кілометрів території, а на деяких ділянках – виходу на межу державного кордону України.
Успіх операції здивував навіть міністра оборони України Олексія Резнікова, який заявив Financial Times, що операція пройшла «краще, ніж очікувалося».
Тепер, коли картина того, що сталося, прояснюється, Радіо Свобода поспілкувалося з кількома українськими військовими аналітиками про те, що сталося і чого чекати далі.
Успіх приносить виклики
«Я вважаю, що Резніков міг бути справді здивований успіхами нашої армії», – вважає український військовий аналітик Михайло Жирохов.
«Зазвичай операції такого масштабу проводили б щонайменше шість бригад, тоді як Україна залучала від трьох до чотирьох бригад».
Україні доведеться зосередитися на матеріально-технічному забезпеченні та оборонних спорудах на відвойованих 6000 кв.км.Михайло Жирохов
За словами Жирохова, мета початкового удару українських сил була обрана дуже вдало: спочатку вони атакували погано підготовлених бойовиків, мобілізованих із нещодавно окупованих українських територій, а потім підрозділи Нацгвардії Росії, які зазвичай використовуються для придушення демонстрацій, і мають обмежену силу та незначний бойовий досвід.
Коли росіяни спробували підтягнути регулярні війська, було вже пізно і хаотичний відступ був у розпалі, сказав Жирохов.
Українські війська лише за чотири дні взяли під контроль ключові північні міста Куп’янськ та Ізюм, а через два дні вийшли до річки Оскіл, тому у росіян не було жодного шансу передислокувати війська з інших районів.
Це стало можливим тому, що російські командири були повністю заскочені зненацька. Починаючи з початку серпня, Київ наголошував на контрнаступі у Херсонській області, що спонукало Росію перекинути частину своїх найкращих сил на південь.
Через так зване інформаційне «затемнення», запроваджене українською владою в зоні бойових дій, наразі спостерігається певна обмеженість та запізнілість надходження інформації про українські досягнення.
Так, повідомлялося, що бої тривають навколо міста Лиман Донецької області, а 12 вересня українські війська підтвердили, що звільнили Святогірськ.
Але стрімкі успіхи приносять нові виклики. Швидше за все, незабаром Україні знадобиться оперативна пауза в тих місцях, де вона відвоювала територію, вважає Жирохов.
«Коли лівий фланг підрозділів у Слов’янську та Краматорську буде повністю захищений, українським військовим доведеться зосередитися на матеріально-технічному забезпеченні та оборонних спорудах на відвойованих 6 тисячах квадратних кілометрів», – пояснив він.
Зруйноване, але вільне: місто Ізюм після визволення із російської окупації (фотогалерея)
Південь – все ще ключ
Тим часом фокус протистояння може повернутися знову на південь.
«Хоча зараз увага спостерігачів переключилася на Харківську область, ключ до майбутнього війни все ще лежить на півдні», – сказав Радіо Свобода експерт з безпеки Павло Лакійчук.
За словами Лакійчука, перекинувши свої війська на західний берег Дніпра, Росія не тільки скоротила свої сили на північному сході, але й залишила їх у становищі, яке стає дедалі небезпечнішим.
Протягом останнього місяця українські війська неодноразово перерізали два мости через Дніпро та перешкоджали спробам Росії поповнити свої сили за допомогою барж і понтонних поромів.
За словами речника оперативного командування «Південь» Наталії Гуменюк, українські сили нещодавно також досягли значних територіальних здобутків на півдні – близько 500 квадратних кілометрів території за останні два тижні.
«Херсонський контрнаступ ніколи не був фейком, – сказав Лакійчук, – Але його логіка протилежна Харківській операції».
На його думку, Росії було б краще, якби вона відступила на східний берег Дніпра, але цьому заважають внутрішньополітичні міркування.
Ступінь деморалізації російських сил настільки високий, що навіть командири тепер розуміють, що їм нікуди йтиНаталя Гуменюк
Українське командування використовує цю стратегічну помилку для планомірного послаблення можливостей російських військ, які опинились у пастці на західному березі Дніпра.
«Ефект буде такий же, як і на північному сході: російські солдати за командою будуть кинуті напризволяще і, або здадуться, або спробують втекти», – додав Лакійчук.
За словами Гуменюк, деякі російські підрозділи в Херсонській області почали спроби домовитися про капітуляцію українським силам після того, як дізналися про провал під Харковом.
«Ступінь… деморалізації настільки високий, що навіть командири тепер розуміють, що їм нікуди йти», – сказала вона 12 вересня.
«Нам просто треба продовжувати»
Більшість українських військових експертів сходяться на думці, що після контрнаступу минулого тижня російська мета захоплення всієї Донецької області більше не здійсненна, і тому Кремлю потрібно придумати новий порядок денний.
Кремль не в змозі оголосити мобілізацію і Путін втрачає контроль над тим, що говорять на російському держтелебаченніІван Ступак
«Україна знову зірвала плани Росії, як і наприкінці березня-початку квітня, коли після Ірпінської битви Україна відновила контроль над усією Київщиною», – каже Радіо Свобода Іван Ступак, колишній офіцер СБУ та військовий експерт в Українському інституті майбутнього.
«Показово, що російські офіційні ЗМІ не змогли проковтнути ці події, перш ніж вони змогли повідомити про бомбардування нашої енергетичної інфраструктури», – додав він, маючи на увазі російські ракетні удари по цивільних електричних і водопровідних об’єктах, про які повідомлялося в Харкові та Сумах, а також в Полтавській, Запорізькій та Дніпропетровській областях 11 вересня.
За прогнозами Ступака, Росія посилить обстріли електростанцій, теплоцентралей і ліній електропостачання. І продовжуватиме використовувати контроль над Запорізькою АЕС для «тероризації та шантажу українського суспільства».
Але така тактика розкриває стратегічну слабкість Росії, вважає експерт.
Кремль не в змозі оголосити мобілізацію, і Путін, здається, втрачає контроль над тим, що говорять на російському державному телебаченні», – сказав Ступак.
«Ініціатива явно на нашому боці; нам просто потрібно продовжувати», – наголошує експерт.
(Над матеріалом працював журналіст Олександр Палікот)
