Євроінтеграційні прагнення України у Польщі переплели з історичним минулим обох народів. Напередодні заступник міністра закордонних справ Польщі Павел Яблонський заявив, що якщо Україна хоче вступити до ЄС, то має вирішити питання щодо ексгумації жертв Волинської трагедії. Як в Україні сприйняли цю заяву? Розповідаємо.
Що кажуть в Польщі?
Якщо ми хочемо бути в одному союзі з країною, з якою ми маємо суттєву суперечку, то ця суперечка має бути розв’язана, бо інакше важко буде співпрацюватиПавел Яблонський
7 листопада в ефірі Radio ZET заступник міністра закордонних справ Польщі Павел Яблонський заявив, що якщо Україна прагне вступити до ЄС, то має вирішити питання щодо ексгумації жертв Волинської трагедії. «На нашу думку, без розв’язання цієї справи, і багато українців розуміють це, Україна не може мріяти про вступ до ЄС. Тому ми будемо підкреслювати, що без розв’язання цієї справи довголітнє примирення з Україною неможливе. Я не люблю говорити про умови, я кажу, яка є реальність. Якщо ми хочемо бути в одному союзі з країною, з якою ми маємо суттєву суперечку, то ця суперечка має бути розв’язана, бо інакше важко буде співпрацювати», – заявив Яблонський.
Також заступник міністра закордонних справ Польщі додав, що перші ексгумаційні роботи вже розпочалися, щоправда не на Волині.
Про те, що не буде остаточного українсько-польського примирення без пошуково-ексгумаційних робіт і перепоховання жертв Волинських подій, ще у липні цього року говорив прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький.
Що кажуть в Україні?
Пов’язувати українську євроінтеграцію (8 листопада Єврокомісія рекомендувала почати переговори з Україною про вступ до ЄС) з питанням Волинської трагедії дивно і неконструктивно, заявив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.
Політизація цієї теми – це взагалі неконструктивна історія. І пов’язувати українську євроінтеграцію з цим питанням – дивноАнтон Дробович
«Шановні представники польського МЗС повинні уточнити, що вони мають на увазі, бо з ексгумаціями все в порядку, в нас нема ніяких заборон на ексгумацію і ніяких юридичних перешкод для їх здійснення. Більше того, буквально недавно закінчилися пошукові роботи на одній із ділянок, щодо якої був запит Польщі (мова про пошукові роботи у неіснуючому нині селі Пужники Тернопільської області – ред.). Політизація цієї теми – це взагалі неконструктивна історія. І пов’язувати українську євроінтеграцію з цим питанням – дивно. Ми вже давно з певною дистанцією ставимося до цих заяв. Ми чуємо їх багато різних, вони часом носять неконструктивний характер, МЗС Польщі навіть своїх речників звільняло за якісь не дуже адекватні заяви, тому якщо вони не містять якихось конкретних, конструктивних речей і більше нагадують політичні, ми можемо тільки дивуватися такому сприйняттю реальності партнерів. Хай МЗС це коментує», – сказав Дробович.
В українському МЗС Радіо Свобода наразі не прокоментували заяву польського колеги, посилаючись на зайнятість очільника відомства. Дмитро Кулеба якраз був з візитом у Брюсселі, де проводив переговори з комісарами Європейського союзу напередодні оприлюднення звіту Єврокомісії про виконання Україною рекомендацій ЄС.
Водночас щодо заяви польського дипломата очільник Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович каже, що очікує від Польщі не заяв, а конкретних кроків назустріч.
«Україна вже багато років очікує від Польщі виконання норм, двосторонніх угод з охорони місць пам’яті, зокрема українських поховань на території Польщі, багато яких було пошкоджено або вандалізовано. Одне з найгучніших і найвідоміших – на горі Монастир. Очевидно, поки польська сторона не виконує свої зобов’язання, то державна міжвідомча комісія (колегіальний орган, до якого входять представники багатьох різних інституцій – МЗС, МВС, ІНП, МКІП – ред.), яка видає дозволи, зокрема, і на ексгумацію, регулярно збирається, і одне з перших питань: «Чи виконане зобов’язання Польщі щодо тих чи інших питань, зокрема, і з відновлення вандалізованих на території Польщі місць?». І це вже роками не виконується. Тоді комісія каже: «Ну, ок, не виконано, то переходимо до інших пунктів», – пояснює Дробович.
За словами чиновника, Україна неодноразово робила у цій справі односторонні дружні жести. «Декілька разів міжвідомча комісія йшла на поступки і давала дозволи на пошукові роботи, але все одно всупереч українським конкретним крокам, спрямованим на покращення ситуації, справа не зрушувалася з мертвої точки, так і не були виконані польською стороною їхні зобов’язання, хоча Україна неодноразово йшла на поступки і намагалася подати приклад дружньої поведінки у цій сфері. Україна показала хороший приклад. Якісь підозрілі люди, провокатори також на території України намагалися руйнувати польські місця пам’яті. Всі ці справи були розслідувані, винні були притягнені до відповідальності і абсолютно всі місця пам’яті були відновлені коштом української сторони, і був наведений лад. Відповідно, того самого ми очікуємо від Польщі, і це би було нормально», – переконаний Антон Дробович.
Не може бути цілковитого польсько-українського примирення без віднайдення всіх решток Волинського злочинуМатеуш Моравецький
Пошукові роботи вперше від початку вторгнення РФ
Із травня до серпня цього року польські та українські дослідники і археологи вперше від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну провели пошукові роботи на території неіснуючого нині села Пужники Тернопільської області. Там знайшли братську могилу, куди у 1945 році були складені тіла вбитих польських селян.
«За переказами людей, які вижили, там було вбито близько ста осіб, головно жінки і діти. Це перша така знахідка за багато років», – про це наприкінці жовтня повідомив прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький.
Він наголосив, що польська сторона звернулася до України із запитом щодо ексгумації знайдених останків.
«Ми чітко висловили свою вимогу і нарешті маємо шанси на повернення пам’яті і гідне поховання наших земляків. Не може бути цілковитого польсько-українського примирення без віднайдення всіх решток Волинського злочину. Ми вже подали звернення до відповідних українських інституцій про видачу дозволу на ексгумацію, дослідження і гідне поховання», – заявив 27 жовтня у соцмережі Матеуш Моравецький.
Чи розглянуте вже звернення польської сторони щодо ексгумаційних робіт на Тернопільщині, голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович не знає, бо зараз воює.
«Українсько-польська співпраця буде тривати»
Але певен, що, попри деякі політичні заяви, співпраця між обома країнами у цьому питанні триватиме.
Наші народи дуже близькі в історичному плані і, відповідно, людські контакти якимись емоційними заявами не зупинитиАнтон Дробович
«Польська держава – це не тільки державні діячі, в Польщі є багато адекватних, конструктивних людей, які роками досліджують місця пам’яті, зберігають, захищають. Там, де ми не бачимо конструктиву, а бачимо зайву політизацію з боку польської влади, це не значить, що припиняється нормальний людський діалог. Ми комунікуємо з академічними середовищами, з громадами, дослідниками, які займається відновленням, збереженням, публікацією інформації про ці місця пам’яті як з польського, так і з українського боків. Не варто драматизувати цю історію, так, як дехто з польської сторони хоче це драматизувати. Українсько-польська співпраця буде тривати, попри бажання поодиноких чиновників, тому, що наші народи дуже близькі в історичному плані і, відповідно, людські контакти якимись емоційними заявами не зупинити. Це завжди будуть близькі народи, які будуть завжди конструктивно співпрацювати, попри бажання окремих чиновників. Бажано просто, щоб держави розуміли важливість цих відносин і допомагали робити це паритетно, а не підливали масла у вогонь конфлікту, який невідомо хто намагається роздмухати, російські спецслужби чи ще хтось», – каже Антон Дробович.
Різні погляди на історію
- Волинська трагедія – одна з найскладніших і найсуперечливіших тем в українсько-польських відносинах. Історичний та політичний погляд, трактування подій 1942-1944 років різняться.
- У Польщі це називають «геноцидом» і «різаниною», звинувачуючи у масових вбивствах поляків УПА. В Україні наголошують, що відповідальність за масові вбивства поляків і українців на Волині несуть обидві сторони. Число жертв теж називають різне. Польський Інститут національної пам'яті каже про 100 тисяч убитих поляків і 5 тисяч убитих українців.
- Українські історики називають інші цифри: до 20 тисяч жертв серед українців і 35-40 тисяч серед поляків.
- Український католицький університет організував спеціальне дослідження, яке очолив професор Гданського університету Ігор Галагіда. Команда, яка працювала 5 років, назвала цифру 28,5 тисяч загиблих українців, з яких 20 тисяч встановили поіменно.
- Єднає українських і польських істориків розуміння того, що відповідальність за цю трагедію несла окупаційна німецька влада, яка не присікла жорстокі напади на цивільних на підконтрольній їй території.
- Так само історики кажуть і про роль радянського НКВС, чиї агенти у лавах УПА, за встановленими фактами, і провокували напади на поляків.
- Експерти зазначають, українці і поляки мають чесно говорити про ті події, чути одне одного і правдиво назвати число жертв і винних у вбивствах мирних жителів: як серед українців, так і серед поляків.
«Потрібно посилити діалог»
Польща стала другою країною після Угорщини, яка висунула Україні так звані вимоги щодо підтримки її вступу до ЄС. Політичний директор прем’єр-міністра Угорщини Балаж Орбан заявив, що Будапешт блокуватиме початок переговорів з Україною про вступ до ЄС, доки не будуть виконані угорські вимоги щодо мови освіти.
Претензії Польщі та Угорщини в ефірі проєкту Радіо Свобода «Свобода. Ранок» прокоментувала голова парламентського комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Нам потрібно зробити дві речіІванна Климпуш-Цинцадзе
«Це може бути серйозним викликом, дійсно. Через те, що ми бачимо приклад того, як білатеральними своїми інтересами ті чи інші країни блокують. Наприклад, як Болгарія блокує подальший рух Північної Македонії. Це так само і такий ризик, виклик може бути для України, з точки зору взаємних звинувачень чи взаємних непорозумінь на рівні двосторонніх відносин. Це означає, що нам потрібно зробити дві речі – посилити діалог з цими конкретними країнами, одночасно виконавши те, що ми можемо виконати і вважаємо можливим», – каже Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Єврокомісія рекомендувала раніше схвалити рамки переговорів щодо вступу, коли Україна зробить низку кроків, серед яких – схвалення закону з рекомендаціями Венеціанської комісії щодо закону про національні меншини, а також врахує рекомендації Венеціанської комісії, пов’язані із законами про державну мову, ЗМІ й освіту.
- 8 листопада Єврокомісія рекомендувала почати переговори з Україною про вступ до ЄС. Президентка комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна виконала 90% рекомендацій, які дав ЄС, надаючи статус кандидата в червні 2022 року.
- Як повідомив в ефірі Радіо Свобода (програма «Свобода. LIVE») заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква, Україна планує офіційно розпочати переговори про вступ до ЄС на початку 2024 року. За його словами, всі критерії для початку переговорів українська сторона виконає до середини грудня 2023 року, коли буде засідання Європейської Ради, «щоб отримати абсолютне чисте політичне рішення про початок переговорів щодо вступу в ЄС».
Форум