Україна отримала запрошення на саміт НАТО, повідомив президент Володимир Зеленський 2 червня. Проте, в якому саме форматі відбудеться ця участь і скільки місця відведуть Україні на цьому саміті та в його комюніке – досі відкрите питання. Радіо Свобода поспілкувалося з кількома дипломатами в НАТО і пояснює, чого саме очікувати від саміту в Гаазі 24–25 червня.
Питання участі України у саміті НАТО цілеспрямовано залишали відкритим довгий час, щоб «надати простір для перемовин України та Росії», розповів Радіо Свобода один із дипломатів незадовго до російсько-українських перемовин у Стамбулі (його імʼя, як і решти співрозмовників, Радіо Свобода не розкриває, оскільки ці дипломати не уповноважені давати офіційні коментарі ЗМІ).
У той же день, коли переговори у Туреччині відбулися, Володимир Зеленський повідомив: Україна таки отримала запрошення на саміт. Проте у штаб-квартирі досі не можуть достеменно сказати, у якому саме форматі відбудеться ця участь.
«Шоу» Трампа і місце для Зеленського
Усі дипломати в НАТО, з якими спілкувалось Радіо Свобода, впевнено заявили: сподіватися, що у Гаазі, як і на попередніх кількох самітах, буде засідання Ради Україна–НАТО на рівні лідерів – не варто. Бо цей формат передбачав би, що за одним столом на дві з половиною години опинилися б президент США Дональд Трамп та президент України Володимир Зеленський.
Один з дипломатів припустив, що президент США просто не хоче цього, бо він та й усі інші розуміють, що така розмова може мати не дуже конструктивний характер та відповідні наслідки як для України, так і для ЄС, зважаючи на досвід в Овальному кабінеті.
Інший припустив, що Дональд Трамп узагалі не хотів би надавати забагато уваги Україні, бо головна тема саміту – це збільшення витрат на оборону до 5% від ВВП. Мовляв, це «шоу» Трампа про 5%, і він не хоче, щоб інша зірка перебрала на себе увагу.
То де саме відведуть місце Україні на саміті в Гаазі? Варіантів є кілька. Наприклад, у рамках саміту зазвичай відбуваються також робочі вечері міністрів оборони та закордонних справ. Ймовірно, одну з таких зустрічей на рівні міністрів проведуть як офіційну Раду Україна–НАТО. Таким чином буде забезпечена участь України. Що ж до участі президента, то на полях саміту можуть бути організовані зустрічі у вужчому колі, наприклад, «коаліції охочих».
«Якщо його не буде – це буде щонайменше PR-провал, – наполіг один із дипломатів. – В якому саме форматі буде представлений президент Зеленський – це рішення ухвалює генеральний секретар НАТО. Ми ж вважаємо, що саміт має вшанувати роль президента Зеленського як лідера країни в умовах війни, який має нашу повну підтримку», – додав він.
Цю думку підтвердили й інші співрозмовники Радіо Свобода – бачити на саміті Володимира Зеленського хоче велика група країн.
Не з порожніми руками
«Завдання з зірочкою» наразі – це забезпечити не лише присутність українського президента на саміті, але й щоб його візит не був даремним, тобто мав результати для України, кажуть дипломати. У штаб-квартирі пам’ятають саміт у Вільнюсі два роки тому, коли український президент прокоментував як «абсурдні» висновки тогочасного саміту, бо в них не прозвучало конкретних обіцянок щодо шляху України до членства в НАТО.
Цьогоріч же згадки членства у декларації не буде в жодному варіанті: ні обіцянок «незворотного шляху», ні зобов’язання ніколи не приймати Україну до блоку (як цього вимагає Росія). Ані перше, ані друге формулювання не має підтримки всіх без винятку членів блоку, тому їх не включатимуть до декларації саміту.
До того ж, на переговорах у Стамбулі Росія вимагала саме від України взяти на себе зобов’язання відмовитися від членства в НАТО. Україна ж наполягає, що з цього питання має бути консенсус країн-членів альянсу.
Попри усі ці дискусії, у штаб-квартирі наполягають: минулорічні висновки саміту у Вашингтоні залишаться актуальними.
«У Вашингтоні було взяте чітке зобов’язання всіх 32 країн-союзниць про незворотний шлях для членства України в НАТО. Не було кінцевої дати, не було такого, щоб це розумілося як елемент мирного врегулювання, але очевидно, це було довгострокове зобов’язання всіх 32 союзників», – заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час саміту країн «Бухарестської дев’ятки» та Нордичних країн 2 червня.
Декларація цього року буде максимально лаконічна. І якщо в ній згадають підтримку України, а Росію знову назвуть загрозою для альянсу – це вже буде перемогою і вагомим результатом, за яким варто приїхати українському президенту, наполіг один із дипломатів. Очікувати обширних формулювань не варто просто тому, що їх не буде щодо жодної з тем.
«Комюніке у Вільнюсі складалося з 90 параграфів, у Вашингтоні – з 44, у Лондоні – з восьми. Думаю, цього разу ми зробимо ще коротше. Воно має вміститися на один аркуш і складатиметься з п’яти параграфів. Там буде одне речення про Україну і, думаю, це буде речення, яке висловлює нашу незмінну відданість підтримці України. І на цьому все», – розповіли в НАТО.
Росія – досі загроза?
Поборотися доведеться і за формулювання щодо Росії, адже у певний час, за словами дипломатів, із Вашингтону лунали сигнали, що загрозу РФ становить насамперед для Європи, а не для усього альянсу, включно зі США. У Брюсселі ж тримають лінію, що збільшувати видатки на оборону до 5% від ВВП без визнання Росії агресором буде необґрунтовано.
«Під час нашого першого обговорення саміту багато союзників сказали, що ми можемо погодитися на різке збільшення оборонного бюджету лише в тому разі, якщо чітко пояснимо широкій публіці, навіщо ми це робимо. Тож я очікую, що в комюніке буде речення, яке повторить те, що ми сказали у Вашингтоні: Росія – це найважливіша й безпосередня загроза для союзників», – пояснив аргументацію європейських членів НАТО один із співрозмовників Радіо Свобода.
Президент Трамп не має нічого проти підтримки України, проте вважає, що її має забезпечувати насамперед ЄС, кажуть дипломати. Та й у Вашингтоні не раз наполягали на необхідності більш справедливого розподілу тягаря та відповідальності за безпеку на європейському континенті. Щоб країни ЄС були здатні захистити себе самостійно, вони мають збільшити витрати на оборону до 5% – закликав Дональд Трамп. Допомога країн-членів НАТО Україні теж враховується як інвестиції в оборону, оскільки Україна стримує війська країни, яка є загрозою для альянсу.
Скільки ж саме уваги буде відведено Україні в комюніке і на самому саміті в Гаазі, однозначно передбачити союзникам важко. Зважаючи на те, що наступні перемовини Росії та України у Стамбулі заплановані приблизно у період проведення саміту НАТО (саміт НАТО 24–25 червня, перемовини в Стамбулі – з 20 по 30 червня), ситуація може змінюватися в останній момент та кардинально.
