Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок сказала, що її країна буде й надалі допомагати Україні озброєннями і надавати іншу допомогу, навіть коли Росія повністю припинить поставки свого газу Європі. В розлогому ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода в Празі вона також висловила сумніви щодо переговорів з Москвою, сказавши, що Росія «прагне підпорядкувати український народ». Вона також назвала останнє зниження обсягів російських газових поставок Європі «шантажем».
– Я хотів би розпочати з новини, яка є дійсно важливою: «Газпром» оголосив про значне скорочення поставок газу через «Північний потік-1» до Німеччини та ЄС, знову посилаючись на технічні проблеми. Яка ваша відповідь?
Не піддаємося шантажу. Ми хочемо стати незалежними на 100%, незалежними від енергоносіїв з Росії і якомога швидше
– Я думаю, ми маємо усвідомлювати, що не піддаємося шантажу. Я маю на увазі, що ми хочемо стати незалежними на 100%, незалежними від енергоносіїв з Росії і якомога швидше, тому що це питання безпеки, свободи. І росіяни час від часу говорять різне. Тож ми просто дотримуємося свого шляху, якомога швидше зменшуючи нашу залежність та виявляючи солідарність у Європейському союзі, наскільки це можливо. І я вважаю, що це найважливіша новина в цей час кризи, – що Європа об’єднана так, як ніколи не була об’єднана раніше.
А також сьогодні ми досягли великого успіху, коли домовилися про зниження споживання газу, щодо безпеки газових поставок. І я думаю, що це теж реакція на дії Росії. З кожним разом ми стаємо згуртованішими. Вони намагаються нас розколоти, але, на щастя, це не вдається, тому що ми розуміємо, яке наше завдання…
– … Чи Європа повністю об’єднана, оскільки лише за останні кілька днів Угорщина направила свого міністра закордонних справ до Москви, щоб спробувати домовитися про додаткові поставки газу для Угорщини. У той же час прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що санкції ЄС означають те, що ЄС стріляє собі в ногу.
Ми є стійкими та показали, що ми робимо це 26-ма країнами. Думаю, що Угорщина також дуже добре знає, де її майбутнє. І тому я вважаю важливим, щоб ми також залишались тут єдиними
– Що ж, справді, не пощастило, що одна з 27 держав-членів раптом, я маю на увазі, а у нас був місяць солідарності та єдності 27 членів ЄС, грає свою окрему гру. Але, знову ж таки, в цей критичний момент жодна з інших країн насправді не сказала, що ми будемо слідувати за Угорщиною. Але ми звикли до інструментів, які ми маємо як Європа, кваліфікована більшість голосує зараз за зниження споживання газу. Я маю на увазі, що раніше була така ж ситуація. Одна країна сказала: «Ми не згодні, ми не згодні». І тоді всі дуже нервували. Тепер ми залишалися стійкими та показали, що ми робимо це 26-ма країнами. І я думаю, що Угорщина також дуже добре знає, де її майбутнє. І тому я вважаю важливим, щоб ми також залишались тут єдиними.
– Цей останній російський крок є чимось на кшталт подвійного ляпасу для Німеччини, чи не тому, що ви вели переговори з Канадою, щоб вони повернули турбіну Росії, щоб росіяни могли знову запустити «Північний потік»? Минулого тижня ви дали інтерв’ю, в якому сказали канадцям, що якщо Німеччина не отримає російський газ, вона зіткнеться з такими внутрішніми заворушеннями, що вона не зможе продовжувати підтримувати Україну. Тож наскільки це серйозно?
– В тому інтерв’ю я зробила це свідомо. Я сказала, що збираюся трохи перебільшити, маючи на увазі не лише вплив турбіни та переговори з Канадою, але й загальну картину, тому що на початку у нас були дебати в ЄС, ембарго дискутувалося день за днем по нафті й газу. І я нагадувала у цьому інтерв’ю про це. Причина, чому ми не могли домовитись, бо наша залежність була настільки високою, що ми не могли пояснити це громадськості, і що я нагадала усім канадцям, чому ми повинні шукати вирішення.
Бо якщо ми хочемо зберегти санкції, поки вони нам потрібні, і не хочемо потрапити в ситуацію, коли ми говоримо, що ж, зараз зима, і тому, мовляв, на жаль, ми не можемо залишити санкції в силі. І ось чому ми маємо переконатися, що кожним кроком, який ми робимо, ми можемо підтримувати санкції до тих пір, поки вони нам потрібні, до тих пір, поки ми розуміємо, що це фундаментальне порушення Росією норм, і ми усією Європою виступаємо разом.
Ми розуміємо, що це фундаментальне порушення Росією норм, і ми усією Європою виступаємо разом
І знову турбіну. Я маю на увазі, що росіяни намагаються будь-яким чином і трюками грати, щоб розділити нас. І, знову ж таки, ось чому ми пояснили свою позицію Канаді, а також і Україні. Це момент, коли ми знову повинні триматися разом, не розділяючись тут. Я просто мала на увазі, що вони хотіли використати турбіну як аргумент для закачування газу, але турбіну потрібно оновити. Я маю на увазі, що це не має нічого спільного…
– … Просто, щоб було зрозуміло, якщо газ перестане надходити. Німеччина продовжуватиме свою політику санкцій і надсилатиме військову та іншу допомогу Україні навіть без російського газу?
– Без сумніву.
– Гаразд, давайте поговоримо про постачання Німеччиною військової техніки Україні. Останнім часом багато чого сталося з цим, лише минулого тижня ми повідомляли про те, як українська армія використовувала німецьку далекобійну артилерію, і було сказано, що її українські солдати дуже хвалили. Було також оголошено про доставку перших трьох зенітних систем Gepard з Німеччини в Україну. Багато чого зараз відбувається. І все ж Німеччина стикається з постійною і справді досить різкою критикою, що вона робить недостатньо і що поставки озброєнь надто повільні. То яка ваша відповідь на це?
Щоб сучасні системи були ефективними, усі повинні знати, як ними користуватися
– Я чую це, і це справді проникає в моє серце, тому що так, на початку ми були надто повільними. І тому ми намагаємося ставати кращими. І ми зробили зміну позиції, як ви сказали, ми доставляємо важке озброєння, ми доставляємо особливо артилерію, найсучасніші системи, тому що це те, про що українці нам говорять зараз. Проблема полягає у відсутності поставок повітрям, великих відстанях та обмежених оборонних можливостях. І ось чому ми зараз виконуємо все трохи інакше, бо була також дискусія, коли ми поставили, наприклад, озброєння, але українські солдати повинні бути навчені, знову був цей аргумент.
Ми також доставляємо систему протиповітряної оборони IRIS-T. Сподіваюся, що в кінці літа, на початку вересня
Отже, це не виправдання, і я дуже чітко сказала, що це не виправдання. Але це сучасні системи. І, щоб вони були ефективними, усі повинні знати, як ними користуватися. Отже, ми завершили навчання і ми робимо це разом з нідерландцями. І ми також доставляємо систему протиповітряної оборони IRIS-T. Ну, я сподіваюся, що в кінці літа, на початку вересня... І це на завершальній стадії виробництва, воно мало відправитися в іншу країну. Тому нам довелося домовитися з іншою країною, що вони відступлять, що ця система може піти в Україну, і я дуже сподіваюся, що ми зможемо зробити це з більшою кількістю цих систем IRIS-Т.
– Отже, ви маєте на увазі технічну складність. Нещодавно я бачив інтерв’ю з вами, де вас запитали, чому Німеччина надає менше підтримки, менше військової підтримки Україні у порівнянні з тими ж Польщею та Норвегією? А ви відповіли, що це не перегони. Я згоден, це не гонка. Але Німеччина є найсильнішою економікою в ЄС. Це один із найбільших у світі експортерів зброї. І люди запитують, чи в Берліні бракує політичної волі?
– Ні, зовсім ні. Але це не допомагає, якщо я просто пишу заголовки, а потім це не змінює реальність, тому що тоді результату немає. Ми думали і вірили в те, що ми будемо жити в мирі в Європі. І тому в минулому ми витрачали менше на власну військову оборону, про це можна багато говорити, але це факт і це реальність. І тому нам важче постачати з власних запасів, тому що там техніка 50-річної давності, ми думали, наприклад, більше ніколи не будемо використовувати танки.
Наші запаси зброї зараз не такі, які повинні бути, тому ми не можемо постачати все з наших власних запасів. Ось така ситуація. І для мене було дуже важливо, щоб змінити цю реальність
Я маю на увазі наші військові танки, найгірші, які ви можете собі уявити, в Європі. Так було протягом останніх десятиліть, тому що Європа була побудована для життя в мирі. Це старомодно, і наші запаси зброї зараз не такі, які повинні бути, за винятком деяких частин протиповітряної оборони, про що я сказала, тому ми не можемо постачати все з наших власних запасів. Тому ось така ситуація. І для мене було дуже важливо, щоб змінити цю реальність і подивитися, що можна зробити... Рішення поставити артилерію, і все, що ми можемо зробити з сучасними системами, очевидно, потребує підготовки. Але це було важливо і для мене, коли треба думати не лише про завтра, а й післязавтра, тому що Україні, очевидно, потрібна допомога.
– Польща сказала, що Німеччина не тримає слова…
– Ну, я теж посперечалася з Польщею також, коли їхній міністр закордонних справ був у Німеччині, я маю на увазі, що це питання про життя та смерть в Україні, і я думаю, що це не найкращий спосіб завжди обговорювати один одного публічно. Польща – і я дуже ціную це – вже поставила танки. Ми обговорюємо, скільки танків вони візьмуть (як компенсацію за поставлені танки Україні – ред.).
– Ви підкреслюєте, що це довгострокова гра. Німеччина заявила, що Росія не може досягти успіху і їй не можна дозволити досягти успіху в Україні. Але мені цікаво, що це насправді означає на практиці, чи означає це, наприклад, що всі російські сили повинні залишити весь Донбас і Крим?
Люди в Україні мають право вирішувати власну долю, щоб мати майбутнє для своїх дітей у ЄС
– Ну, це українське має бути рішення. Це їхня країна. І немає іншої країни чи міністра закордонних справ, чи президента на Землі, який би мав право вирішувати щодо української території чи українських громадян. І люди в Україні мають право, як і кожен інший європеєць, вирішувати власну долю, щоб мати майбутнє для своїх дітей у Європейському союзі. І очевидно, що територія України знаходиться в межах України. І тому ми підтримуємо українську владу, щоб було власне рішення української влади, і ми допомагаємо всім, чим можемо.
– Отже, якщо Росія в якийсь момент вирішить просто припинити напад, спробувати втримати те, що вона вже здобула, і заморозити конфлікт, ви кажете, що якщо Україна відкидає такий результат, то, значить, це неприйнятний результат.
– Ну, все, що відкидає українська влада, має підтримуватися нами в рамках міжнародного права, і, очевидно, тому ми тут захищаємо міжнародне право, але це українська територія. І я маю на увазі, ось ми просто повинні пригадати, що в той момент, коли було підписано угоду, угоду про вивезення зерна та кукурудзи з Одеси, у цей самий момент відбулося бомбардування Одеського порту. І в той же момент міністр закордонних справ Росії пан Лавров сказав, і це відкрило завісу для всього світу, що він навіть не думає, що Україна є незалежною країною, і що вони хочуть мати підпорядкованість усього українського народу. Я маю на увазі, що це дійсно привідкрило завісу щодо того, що насправді думає російський уряд.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
