Польща підтримала прагнення України вступити до НАТО. Президент Анджей Дуда запевнив свого колегу Володимира Зеленського, що червневий саміт альянсу розгляне «дорожню карту» членства. Натомість Кремль застерігає: вступ України до НАТО буде ворожим кроком Заходу. Якщо Захід діятиме за принципом «не дратувати Росію», Київ зрештою опиниться «в обіймах» Москви, констатують опитані Радіо Свобода експерти. Адже навіть як нейтральна держава-буфер Україна не потрібна Росії. Москву задовольнить лише поглинання «братської» держави, зауважують фахівці.

Або НАТО, або війна?

Підтримка Польщею бажання України стати членом НАТО – один із головних результатів візиту до Варшави українського президента Володимира Зеленського. Приймаючи його, лідер Польщі Анджей Дуда зазначив: окреслений шлях України до альянсу є питанням безпеки всієї Центральної Європи.

«Дорожня карта» для членства України у Північноатлантичному альянсі є фундаментальною справою. І ми, й наші друзі в цій частині Європи підтримуємо Україну в цьому», – переконував Дуда.

А Зеленський за підсумками візиту констатував: сім років унаслідок розв’язаної проти неї війни Україна є форпостом Європи.

«Війна забирає наших людей, з’їдає нашу економіку, плюндрує наші, українські, території. Але це загроза для всієї Європи. Ось чому всі наші європейські партнери так уважно стежать за концентрацією російських військ на українському кордоні, за їхнім пересуванням і відведенням. Ось чому у виступі кожного з лідерів Україна була в центрі уваги – нею починали й закінчували дискусію. Наші партнери розуміють виклики й те, що вступ України до ЄС і НАТО сприятиме завершенню війни на Донбасі», – зауважив президент України.

Також Анджей Дуда повідомив, що вже через місяць глави держав та урядів країн НАТО розглянуть «дорожню карту» членства України в альянсі. Йтиметься і про російську присутність біля українського кордону. Саміт альянсу запланований на 14 червня у Брюсселі.

Про великі очікування від цього саміту Володимир Зеленський заявляв ще до візиту до Варшави. Український лідер озвучив сподівання кілька тижнів тому, після переговорів із президентом Франції Емманюелем Макроном і канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель

«Стосовно Франції і президента Макрона, ми відчуваємо підтримку України відносно ПДЧ (Плану дій щодо членства в НАТО – ред.) Я хотів би чути конкретику, коли це може бути, але це залежить не тільки від Франції. Хоча я вважаю, що Франція відіграє велику роль у цьому. У червні буде саміт НАТО, і там обов’язково будемо чути, чи є такий сигнал, і від яких конкретно країн ми чуємо підтримку в питанні ПДЧ», – наголосив Зеленський.

Про очікування України від саміту альянсу заявляв і міністр оборони Андрій Таран.

«Оскільки на наступному саміті НАТО лідери держав-членів альянсу фактично спланують майбутнє організації на наступні 10 років, ми хотіли б вкотре чітко артикулювати серйозність наших євроатлантичних намірів», – наголосив Таран.

За його словами, нинішня ескалація російської військової присутності вздовж кордонів України «не залишає жодних сумнівів, яка країна сьогодні становить найбільшу військову загрозу в євроатлантичному просторі».

На Бухарестському саміті 2008 року Україна та Грузія (теж жертва російської агресії) не отримали Плану дій щодо членства. Хоча саміт визнав, що ці дві держави у майбутньому зможуть стати членами Альянсу.

А Кремль знову попередив: вступ України до НАТО буде ворожим кроком Заходу. Також речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков вважає, що членство в альянсі погіршить ситуацію для України і не сприятиме закінченню війни на Донбасі.

Або НАТО, або «русский мир»?

Як зауважив Радіо Свобода експерт-міжнародник Олександр Хара, ті, хто боїться «дратувати Росію», зрештою ризикують дочекатися поглинання України. Тому що ситуація або/або, констатує експерт. Або Україна – частина західного світу. Або Україна – компонент «русского мира». Бо яким би запеклим не був її спротив агресії, ресурсів у Росії значно більше.

«З точки зору реальної політики для Заходу краще мати Україну частиною західного світу, ніж псевдонезалежною, псевдобуферною, «позаблоковою», «нейтральною», у «сірій зоні» (називайте як завгодно). Якщо Захід обере другий варіант, то через певний час буде скочування України в бік Росії – у її сферу впливу. Адже ресурси України та Росії неспівставні», – зазначив Хара.

Зі свого боку, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода теж виступив проти підходу «не дратувати Росію» можливим членством України у НАТО.

«Дійсно є таке і є такий підхід. Я чув його і в НАТО, чув і в ЄС, розмовляючи з певними країнами. Це абсолютно хибна логіка, яка підіграє інтересам Російської Федерації. І ми маємо в принципі припинити дискусію на тему ПДЧ і НАТО в цьому форматі. Тому що, якщо будемо керуватися логікою «а давайте не дратувати Росію», тоді нам просто треба сісти, скласти руки, опустити голову і підставити шию під російську сокиру. Це абсолютно хибний підхід. І я абсолютно прямо про це говорю нашим західним партнерам. Ви, дорогі партнери, коли кажете, що ніхто, окрім НАТО і України, не буде ухвалювати рішення про членство України в альянсі, тоді ви ці слова підкріплюйте справами», – закликав Кулеба.

Тим часом деякі західні політики, підтримуючи санкції проти Росії, наполягають: розглядати зараз можливе членство України в НАТО неможливо через її конфлікт із РФ. Зокрема так вважає кандидатка на посаду канцлера Німеччини від партії «Зелених» Анналена Бербок (на сьогодні вона є, за даними соціологів, фаворитом вересневих виборів до бундестагу). Бербок виступає проти спорудження газогону «Північний потік-2», але водночас заявляє:

«Послання Москві має бути таким: суверенні держави самі вирішують питання про свої союзи. Це стосується і перспективи України в ЄС і НАТО. Але ви не можете зробити третій крок перед першим, і, звичайно, не в ситуації, коли є жорсткий конфлікт із Росією».

У відповідь на таку аргументацію Олександр Хара стверджує: до складу НАТО входять деякі держави, які або з політичної точки зору, або з військової точки зору не відповідають критеріям членства в альянсі. Тобто, за твердженням експерта, якби зараз порушувалося питання членства цих держав, вони не потрапили б до альянсу. Які саме держави він має на увазі? Олександр Хара пояснив:

«От подивіться на важливого партнера України Туреччину. Чи була Туреччина бездоганною з політичної точки зору, стосовно дотримання норм демократії, коли її брали до НАТО? (Туреччина – член НАТО з 1952 року). Або наприклад Болгарія. Це – одна з найменш боєздатних держав у НАТО».

Або НАТО, або корупція?

А як зауважив у лютому цього року генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, альянс підтримуватиме євроатлантичні прагнення України та її шлях до альянсу.

«Двері НАТО залишаються відчиненими», – запевнив Столтенберг. І водночас підкреслив: Україні варто сконцентруватись на реформах. Саме вони є шляхом до членства в альянсі.

Це зазначив Радіо Свобода й експерт-міжнародник Тарас Жовтенко.

«Україна повинна ефективно боротися з корупцією, здійснювати судову реформу, забезпечувати верховенство права. І не має бути таких питань, які виникли недавно – питання по Коболєву, по корпоративному управлінню (зміна керівництва «Нафтогазу» – ред.) Ці внутрішні речі часто гальмують хороші зовнішні дії України», – вважає Жовтенко.

Водночас експерт звертає увагу: навіть якщо Україну прийняли б зараз до НАТО, Київ навряд чи міг би сподіватися на задіяння 5-ї статті статуту альянсу – про колективну оборону країн НАТО. Ця стаття передбачає, що в разі нападу на одного з членів альянсу всі союзники стають на його захист. Тобто, якщо Україну і прийняли б зараз до НАТО, вона не могла б вимагати вжиття 5-ї статті для звільнення Донбасу і Криму від російської окупації.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба визнав Радіо Свобода, що членство України в НАТО не є питанням сьогоднішнього, чи завтрашнього, чи післязавтрашнього дня. Це певний процес. Але потрібно мати чітке розуміння графіку цього процесу. І ось довкола цього точиться дискусія, – сказав міністр.